ПОСТАНОВА 24 січня 2023 року, cправа № 907/43/22, Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. -
головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/108739230
ОСОБА_1 був майновим поручителем перед ПАТ «Укргазбанк» по зобовязанням по кредитному договору від 28.05.2008. Щодо
нього районний суд 29.10.2020 ухвалив рішення про дострокове стягнення на
користь Банку заборгованості за кредитним договором та звернув стягнення на
предмет іпотеки (житловий будинок з надвірними побудовами та земельну ділянку)
шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.
Після відкриття виконавчих проваджень ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про свою
неплатоспроможність, до якої замість оцінки предмета іпотеки додала копію
резолютивної частини висновку про вартість майна від 18.11.2021 складеного оцінювачем,
якого призначив приватний виконавець постановою від 23.09.2021 у виконавчому
провадженні. Місцевий г/с ухвалою від 22.02.2022, яка залишена без змін апеляційним
г/с (постанова від 18.08.2022) провадження у справі про неплатоспроможність
відкрив, ввів процедуру реструктуризації та затвердив план реструктуризації боргів.
"Укргазбанк" подав касаційну скаргу, яку мотивував, зокрема, посиланням на порушення Прикінцевих та
Перехідних положень КУзПБ щодо: абз.7
п.5 - процедури визначення оцінювача
вартості майна боржника (до заяви додав резолютивну чатсину висновку проведеного
оцінювачем, призначеного згіно постанови приватного виконавця від 23.09.2021 у
виконавчому провадженні; абз.8 п.5
- неврахування та незастосування розрахунку величини відсотку погашення
загальної вартості кредиту при розрахунку розміру вимог забезпеченого кредитора
(суд провів тільки розрахунок величин відсотку погашення основного боргу, та не
провів розрахунку величини відсотку погашення загальної вартості кредиту); абз.6
п.5 - визначення складу і розміру грошових вимог забезпеченого кредитора за
зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті (постановляючи ухвалу
про відкриття справи 22.02.2022, суд при визначенні розміру вимог
кредитора в національній валюті
використав курс валют станом на 21.02.2022. Також не
враховано до таких вимог суми відсотків за користування кредитними коштами,
нарахованих за період з 13.05.2017 по 10.02.2022. Також Банк скаржився на ненадання судами належної
оцінки тому факту, що боржник не надала суду належних та допустимих доказів
джерел її доходів, співмірних із сумою щомісячного погашення заборгованості
згідно затвердженого судом графіка погашення заборгованості. Верховний Суд залишив касаційну скаргу
без задоволення, вказавши, що: 1) оскільки оцінка була проведена в межах
виконавчого провадження ініційованого самим кредитором, то Суд не вбачає в
цьому випадку порушення абзацу 7 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ,
оскільки проведення такої оцінки є наслідком волевиявлення кредитора; 2) суди
дійшли вірного висновку про зменшення розміру вимог забезпеченого кредитора,
які підлягають погашенню на відсоток основного боргу за кредитом, погашений
боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки
відсутні докази, які б свідчили про доведення банком до споживача інформації
щодо загальної вартості кредиту для споживача станом на дату надання такої
інформації, виходячи з обраних споживачем умов кредитування; 3) судами
не встановлено надходження заперечень від кредитора щодо розрахунку розміру
його вимог здійсненого боржником; 4) аргументи щодо ненадання боржником доказів
джерел доходів співмірних із щомісячними сумами погашення є лише припущенням,
оскільки, як встановлено судами, у такому плані передбачені і інші джерела
отримання боржником грошових коштів для щомісячного погашення заборгованості, а
у разі порушення такого графіку передбачено настання наслідків для самого
боржника, які встановлені ч.3 ст.128 КУзПБ та виражені у можливості закриття справи
із скасуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів, або введення
процедури погашення боргів.
Короткі висновки:
41. … на фізичну особу, яка є майновим поручителем за кредитом в іноземній
валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання
боржника, і не є позичальником за цим кредитом та звертається до суду із заявою
про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність поширюються,
застосовуються положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в
розумінні КУзПБ.
46. … обставина щодо того, хто саме є позичальником та здійснював погашення
боргу і відсотків за кредитним договором не є визначальною для можливості
застосування до спірних правовідносин приписів абзаців 2, 8 пункту 5 розділу
"Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, оскільки майновий
поручитель, у разі невиконання позичальником своїх зобов`язань, несе
відповідальність за таке невиконання у тому ж обсязі і у тій самій грошовій
сумі, що і позичальник, проте в межах вартості предмета іпотеки.
Позиція Верховного Суду
23. На відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом", який визначав боржником у розумінні процедур
банкрутства юридичних осіб та фізичних осіб за зобов`язаннями, які виникли у
фізичної особи у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької
діяльності, новелою КУзПБ є Книга Четверта "Відновлення
платоспроможності фізичної особи", яка регулює провадження у справах про
неплатоспроможність боржника - фізичної особи та не пов`язує можливість
здійснення процедур, урегульованих Кодексом, із обов`язковою наявністю у особи
статусу фізичної особи - підприємця.
24. Як вбачається із Пояснювальної записки до проекту КУзПБ, метою
необхідності прийняття КУзПБ, в тому числі, є врегулювання відносин щодо
відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній
фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку Держави.
25. Стаття 113 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про
неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця
здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з
урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
26. Суд доходить висновку, що положення Книги Четвертої КУзПБ визначають
предметом свого регулювання родовий об`єкт - суспільні відносини у сфері
банкрутства фізичних осіб, безвідносно до наявності у такої особи статусу
майнового поручителя за зобов`язаннями іншої особи.
27. Суд зазначає, що метою законодавця при введенні процедури банкрутства
фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній
особі-боржнику реструктурувати свої боргові зобов`язання та перевести їх з
іноземної валюти у національну валюту України, для унеможливлення негайної
реалізації житла фізичних осіб, переданого в іпотеку банкам за валютними
кредитами. Отже, така процедура є спеціальною та має застосовуватися переважно
щодо інших процедур звернення стягнення на іпотечне майно у випадку ініціювання
боржником провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків дійшов ВС
у постанові від 10.09.2020 у справі № 902/227/20.
28. Положення ч.1 ст.1 КУзПБ визначають, що боржник - юридична особа або
фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати
свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.
29. Грошове зобов`язання, відповідно до визначення названого Кодексу, це - …
При поданні заяви про
відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань
визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
30. Норми КУзПБ не містять вичерпного переліку підстав, з яких виникають
зобов`язання боржника, які є грошовими в розумінні КУзПБ. Водночас,
визначальним для таких зобов`язань є можливість вираження зобов`язань саме в
грошових одиницях.
31. Зокрема, заборгованість за кредитом позичальника виражається в грошових
одиницях, водночас, наявність забезпечення такого зобов`язання дає кредитору
можливість самостійно визначити модель поведінки щодо своєї участі у справі про
банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими однак при цьому він бере
участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого
голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової
відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на
зборах кредиторів.
32. Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право
у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого
заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення
за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього
боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
33. Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання,
забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом,
заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За
рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному
обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи
сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням
зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також
витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено
договором.
34. Згідно ч.4 ст.591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета
застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої
не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до ст.112
цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
35.Окрім того, норми Кодексу не містять заборони звернення кредитором до
боржника - майнового поручителя.
36.Зокрема, питання порядку визначення розміру вимог забезпечених кредиторів,
заявлених до боржника (юридичної особи) як до майнового поручителя було
предметом розгляду у постанові судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.
37. Враховуючи, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб
здійснюється у порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням
особливостей, визначених Книгою Четвертою названого Кодексу, Верховний Суд
вважає, що на фізичну особу, яка є майновим поручителем, відмінним від
позичальника, поширюється статус боржника у справі про неплатоспроможність
в розумінні КУзПБ нарівні з боржником - позичальником за кредитним договором в
іноземній валюті.
38. Близькі за змістом правові висновки викладені у постанові ВС від
17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
39. При цьому, відповідно до абзацу 1 п.5 цього розділу КУзПБ протягом п`яти
років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що
виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті,
який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем
проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності
фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з
урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
40. Положення п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ
визначають особливості відкриття, здійснення застосування процедури
реструктуризації боргів та затвердження плану реструктуризації боргів у справі
про неплатоспроможність фізичних осіб за заборгованістю за кредитом в іноземній
валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним
місцем проживання сім`ї боржника.
41. З огляду на викладене, оскільки вказаною нормою КУзПБ (як і Книгою
Четвертою названого Кодексу) регулюється порядок провадження у справах про
неплатоспроможність фізичних осіб, хоча і з певними особливостями, ВС вважає,
що на фізичну особу, яка є майновим поручителем
за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є
єдиним місцем проживання боржника, і не є позичальником за цим кредитом та
звертається до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою
неплатоспроможність поширюються, застосовуються положення пункту 5 розділу
"Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, статусу боржника у справі
про неплатоспроможність в розумінні КУзПБ.
42. Колегія суддів зазначає, що згідно статті 1 КУзПБ боржник - юридична особа
або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна
виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.
43. Відповідно до ст.553, 554 ЦК України За договором поруки поручитель
поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У
разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і
поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором
поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи
сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше
не встановлено договором поруки.
44. Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" боржник - іпотекодавець
або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного
зобов`язання; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для
забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед
іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
45. З наведеного убачається, що поручитель (в тому числі майновий) відповідає
перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов`язань щодо повернення
кредитних коштів саме в тій частині, яка останнім не виконана і така частина
зобов`язання має своє відображення у конкретній грошовій формі.
46. Враховуючи наведене, колегія суддів КГС ВС дійшла висновку про те, що
обставина щодо того, хто саме є позичальником та здійснював погашення боргу і
відсотків за кредитним договором не є визначальною для можливості застосування
до спірних правовідносин приписів абзаців 2, 8 п.5 розділу "Прикінцеві та
перехідні положення" КУзПБ, оскільки майновий поручитель, у разі
невиконання позичальником своїх зобов`язань, несе відповідальність за таке
невиконання у тому ж обсязі і у тій самій грошовій сумі, що і позичальник,
проте в межах вартості предмета іпотеки.
47.Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 06.12.2022 у справі
№910/273/22.
48. Аргументи скаржника (пункт 16.1 постанови) визнаються … безпідставними та
необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
48.1 Згідно абзацу 7 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визнані
господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у
розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги
такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором.
48.2 Мотивуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що боржник не
зверталася до кредитора із клопотанням про визначення або погодження суб`єкта
оціночної діяльності для проведення оцінки майна та особа оцінювача не
визначалася кредитором. Натомість боржником до заяви про відкриття провадження
у справі про неплатоспроможність додано копію резолютивної частини висновку про
вартість майна від 18.11.2021 складеного суб`єктом оціночної діяльності ..., призначеного згідно
постанови приватного виконавця ... від 23.09.2021 у виконавчому
провадженні з примусового виконання рішення ... районного суду від
29.10.2020 у справі № 299/3265/15-ц.
48.3 Колегія суддів зазначає, що оскільки вказана оцінка була проведена в межах
виконавчого провадження ініційованого самим кредитором, то Суд не вбачає в
цьому випадку порушення судами попередніх інстанцій приписів абзацу 7 п.5
Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, оскільки проведення такої оцінки є
наслідком волевиявлення кредитора.
49. Аргументи скаржника (пункт 16.2 постанови) визнаються … безпідставними та
необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
49.1 Згідно абзацу 7 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ у разі якщо
боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково
виконав зобов`язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та
відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які
підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких
величин: відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність; відсоток загальної вартості
кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування
на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений
боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
49.2 Мотивуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що суд першої
інстанції провів тільки розрахунок величин відсотку погашення основного боргу,
та не провів розрахунку величини відсотку погашення загальної вартості кредиту.
49.3 Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких
суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують
вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення
для вирішення справи.
49.4 Згідно частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу
України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами
доказування.
49.5 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність
обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або
заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої
обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання
про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для
справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
49.6 Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та
безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для
суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість,
достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок
доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в
цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у
справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
49.7 Всупереч змісту вказаних норм права, скаржником у касаційній скарзі не
зазначено та судами попередніх інстанцій не встановлювалися обставини, що
свідчили б про подачу кредитором доказів, які б свідчили про доведення банком
до споживача інформації щодо загальної вартості кредиту для споживача станом на
дату надання такої інформації, виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
49.8 З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку
про застосування до спірних правовідносин зменшення розміру вимог забезпеченого
кредитора, які підлягають погашенню на відсоток основного боргу за кредитом,
погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
50. Аргументи скаржника (пункти 16.3, 16.4 постанови) визнаються …
безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
50.1 Згідно абзацу 6 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ склад і
розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з
кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового
будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в
національній валюті за курсом, встановленим НБУ на дату відкриття провадження у
справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого
забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
50.2 Мотивуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що суд першої
інстанції всупереч наведеній нормі, постановляючи ухвалу від 22.02.2022 про
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, при визначенні розміру
вимог кредитора в національній валюті використав офіційний курс валют станом на
21.02.2022. Також, скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції невірно
визначено розмір вимог кредитора, оскільки не враховано до таких вимог суми
відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за період з
13.05.2017 по 10.02.2022.
50.3 Процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються
специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі
наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим
характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю
провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних
способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та
інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
50.4 Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи
учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким
обсягом прав та повноважень, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у
належний спосіб.
50.5 Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора свідчить
про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення процедур
банкрутства та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж така
поведінка може сприяти збільшенню витрат та тривалості здійснення провадження у
справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.
50.6 Разом з тим, судами попередніх інстанцій не встановлено надходження
заперечень від кредитора щодо розрахунку розміру його вимог здійсненого
боржником.
Немає коментарів:
Дописати коментар