ПОСТАНОВА 06 грудня 2022 року, cправа № 910/273/22, Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В. В. -
головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я, https://reyestr.court.gov.ua/Review/107877663
27.02.2008 між АТ
"Укрсиббанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого було надано кредит у сумі 150 000, 00
дол. США із строком повернення згідно графіка, але в будь якому випадку не
пізніше 27.02.2018. ОСОБА_1 виступив поручителем
повернення кредиту, уклавши з Банком договір поруки та договір іпотеки від
27.02.2018,по якому передав в заставу свою квартиру. Договір поруки
був припинений у 2015 році, а договір іпотеки залишився чинним. ОСОБА_2
частково погасив кредит, але потім перестав виконувати свої зобов'язання. У
2015 році банк звернувся до суду та стягнув з ОСОБА_2 заборгованість. Через
невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед
банком у розмірі 250 300,64 дол. США, і Банк звернувся в суд про звернення
стягнення на предмет іпотеки. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про
неплатоспроможність. Місцевий г/с ухвалою від 13.07.2022, яка залишена без змін апеляційним г/с
(постанова від 03.10.2022) провадження у справі відкрив, ввів процедуру реструктуризації, затвердив
план реструктуризації боргів. В касаційній скарзі АТ «Укрсиббанк» стверджував
про відсутність підстав для відкриття справи, оскільки забезпечений кредитор не
має до ОСОБА_1 грошових вимог та вона, до відкриття справи про
неплатоспроможність, не сплачувала кредит та відсотки, оскільки не має грошових
зобов`язань перед кредитором, а виступає у відносинах шляхом надання конкретно
визначеного майнового забезпечення. Також скаржник стверджував про неврахування
правових висновків ВС щодо неможливості суду самостійно змінювати положення
плану реструктуризації та щодо невідповідності сум (математичних помилок) як
підстави для відмови у затвердженні плану реструктуризації, які викладені у
постановах від 26.05.2022 у справі № 923/984/21 та від 07.07.2022 у справі №
918/127/20. Також касаційна скаргу була мотивована відсутністю висновку ВС щодо
застосування абзаців 2, 8 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ до
випадків ініціювання процедури неплатоспроможності боржником, зобов`язання
якого у відносинах із забезпеченим кредитором обмежені виключно майновою
порукою (іпотекою). Верховний Суд
залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, на безпідставність та
необґрунтованість доводів касаційної скарги.
Короткі висновки:
37. … на фізичну особу, яка є майновим поручителем, відмінним від
позичальника, поширюється статус боржника у справі про неплатоспроможність в
розумінні КУзПБ нарівні з боржником - позичальником за кредитним договором в
іноземній валюті.
41. … на фізичну особу, яка є майновим поручителем за кредитом в іноземній
валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання
боржника, і не є позичальником за цим кредитом та звертається до суду із заявою
про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність поширюються,
застосовуються положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в
розумінні КУзПБ.
48. … обставина щодо того, хто саме є позичальником та здійснював погашення
боргу і відсотків за кредитним договором не є визначальною для можливості
застосування до спірних правовідносин приписів абзаців 2, 8 пункту 5 розділу
"Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, оскільки майновий
поручитель, у разі невиконання позичальником своїх зобов`язань, несе
відповідальність за таке невиконання у тому ж обсязі і у тій самій грошовій
сумі, що і позичальник, проте в межах вартості предмета іпотеки.
Позиція Верховного Суду
18. 21.04.2019 набрав чинності КУзПБ від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в
дію 21.10.2019 та який встановлює умови та порядок відновлення
платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з
метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності
фізичної особи.
19. На відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом", який визначав боржником у розумінні
процедур банкрутства юридичних осіб та фізичних осіб за зобов`язаннями, які
виникли у фізичної особи у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької
діяльності, новелою КУзПБ є Книга Четверта "Відновлення
платоспроможності фізичної особи", яка регулює провадження у справах про
неплатоспроможність боржника - фізичної особи та не пов`язує можливість
здійснення процедур, урегульованих Кодексом, із обов`язковою наявністю у особи
статусу фізичної особи - підприємця.
20. ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого
тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну
практику, наукові дослідження тощо (рішення від 06.12.2007 у справі
"Воловік проти України").
21.Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить
насамперед національним судам (рішення ЄСПЛ від 28.09.1999 у справі
"Озтюрк проти Туреччини").
22. Одним із завдань Верховного Суду є тлумачення чинного законодавства,
усунення недоліків законодавчої техніки та нормативних прогалин.
23. Як вбачається із Пояснювальної записки до проекту КУзПБ, метою
необхідності прийняття КУзПБ, в тому числі, є врегулювання відносин щодо
відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній
фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку Держави.
24.Стаття 113 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про
неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця
здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з
урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
25.Суд доходить висновку, що положення Книги Четвертої КУзПБ визначають
предметом свого регулювання родовий об`єкт - суспільні відносини у сфері
банкрутства фізичних осіб, безвідносно до наявності у такої особи статусу
майнового поручителя за зобов`язаннями іншої особи.
26.Суд зазначає, що метою законодавця при введенні процедури банкрутства
фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній
особі-боржнику реструктурувати свої боргові зобов`язання та перевести їх з
іноземної валюти у національну валюту України, для унеможливлення негайної
реалізації житла фізичних осіб, переданого в іпотеку банкам за валютними
кредитами. Отже, така процедура є спеціальною та має застосовуватися переважно
щодо інших процедур звернення стягнення на іпотечне майно у випадку ініціювання
боржником провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків дійшов
ВС у постанові від 10.09.2020 у справі № 902/227/20.
27. Положення ч.1 ст.1 КУзПБ визначають, що боржник - юридична особа або
фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати
свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.
28. Грошове зобов`язання, відповідно до визначення названого Кодексу, це -
зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до
цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених
законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання
щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на
загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за
договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути
виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому
числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів),
страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне
страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції,
визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання,
що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з
виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками)
боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових
зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані
роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які
зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського
суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не
встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі
про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до
господарського суду такої заяви.
29.Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган,
уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо
забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску
на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх
повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових
зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до
боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
30. Норми КУзПБ не містять вичерпного переліку підстав, з яких виникають
зобов`язання боржника, які є грошовими в розумінні КУзПБ. Водночас,
визначальним для таких зобов`язань є можливість вираження зобов`язань саме в
грошових одиницях.
31. Зокрема, заборгованість за кредитом позичальника виражається в грошових
одиницях, водночас, наявність забезпечення такого зобов`язання дає кредитору
можливість самостійно визначити модель поведінки щодо своєї участі у справі про
банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими однак при цьому він бере
участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом
дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи
часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального
голосу на зборах кредиторів.
32. Згідно статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель)
має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання,
забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом,
одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими
кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
33. Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання,
забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом,
заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За
рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному
обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи
сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням
зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також
витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено
договором.
34. Згідно ч.4 ст.591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета
застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право
отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку
черговості відповідно до ст.112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено
договором або законом.
35. Окрім того, норми Кодексу не містять заборони звернення кредитором до
боржника - майнового поручителя.
36. Зокрема, питання порядку визначення розміру вимог забезпечених кредиторів,
заявлених до боржника (юридичної особи) як до майнового поручителя було
предметом розгляду у постанові судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.
37. Враховуючи, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб
здійснюється у порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням
особливостей, визначених Книгою Четвертою названого Кодексу, Верховний Суд
вважає, що на фізичну особу, яка є
майновим поручителем, відмінним від позичальника, поширюється статус боржника у
справі про неплатоспроможність в розумінні КУзПБ нарівні з боржником -
позичальником за кредитним договором в іноземній валюті.
38. Близькі за змістом правові висновки викладені у постанові ВС від 17.06.2021
у справі № 926/2987-б/20.
39. При цьому, відповідно до абзацу 1 п.5 цього розділу КУзПБ протягом п`яти
років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи,
що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті,
який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем
проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності
фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою
угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
40.Положення п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ
визначають особливості відкриття, здійснення застосування процедури
реструктуризації боргів та затвердження плану реструктуризації боргів у справі
про неплатоспроможність фізичних осіб за заборгованістю за кредитом в іноземній
валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним
місцем проживання сім`ї боржника.
41. З огляду на викладене, оскільки вказаною нормою КУзПБ (як і Книгою
Четвертою названого Кодексу) регулюється порядок провадження у справах про
неплатоспроможність фізичних осіб, хоча і з певними особливостями, Верховний
Суд вважає, що на фізичну особу, яка є майновим поручителем за кредитом в
іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем
проживання боржника, і не є позичальником за цим кредитом та звертається до
суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність
поширюються, застосовуються положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та
перехідні положення" КУзПБ, статусу боржника у справі про
неплатоспроможність в розумінні КУзПБ.
42. Також, згідно абзаців 2, 8 п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ у разі якщо єдиним кредитором у процедурі
неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє
на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком),
що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого
кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у
справі про неплатоспроможність відповідно до ст.116 цього Кодексу, але без
визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування
винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п.12 ч.3 ст.116 цього
Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам
реструктуризації, визначеним цим пунктом. У разі якщо боржник до відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов`язання за
кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування
кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню
відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин.
43. Мотивуючи касаційну скаргу скаржник, зокрема, зазначає про те, що з огляду
на зміст абзаців 2, 8 п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення"
КУзПБ відсутні підстави для відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність ОСОБА_1 саме на підставі п.5 вказаного розділу Кодексу,
оскільки забезпечений кредитор не має до неї грошових вимог та вона, до
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, не сплачувала кредит та
відсотки, оскільки не має грошових зобов`язань перед кредитором, а виступає у
відносинах шляхом надання конкретно визначеного майнового забезпечення.
44. Колегія суддів зазначає, що згідно статті 1 КУзПБ боржник - юридична особа
або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна
виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.
45. Відповідно до статей 553, 554 ЦК України За договором поруки поручитель
поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У
разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і
поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором
поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи
сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше
не встановлено договором поруки.
46. Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" боржник - іпотекодавець
або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного
зобов`язання; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для
забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед
іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
47. З наведеного убачається, що поручитель
(в тому числі майновий) відповідає перед кредитором за невиконання боржником
своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів саме в тій частині, яка
останнім не виконана і така частина зобов`язання має своє відображення у
конкретній грошовій формі …
48. Враховуючи наведене, колегія суддів КГС ВС дійшла висновку про те, що
обставина щодо того, хто саме є позичальником та здійснював погашення боргу і
відсотків за кредитним договором не є визначальною для можливості застосування
до спірних правовідносин приписів абзаців 2, 8 п.5 розділу "Прикінцеві та
перехідні положення" КУзПБ, оскільки майновий поручитель, у разі
невиконання позичальником своїх зобов`язань, несе відповідальність за таке
невиконання у тому ж обсязі і у тій самій грошовій сумі, що і позичальник,
проте в межах вартості предмета іпотеки.
49. З огляду на викладене, колегія суддів КГС ВС дійшла висновку про те, що до
спірних правовідносин підлягають застосуванню положення абзаців 2, 8 пункту 5
розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
50. Окрім того, колегія суддів зазначає наступне.
51.Абзацами 1 та 2 п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ
установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу
заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу,
за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або
житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника,
реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з
планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей,
встановлених цим пунктом.
52. У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної
особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним
об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем
проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий
боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність відповідно до ст.116 цього Кодексу, але без визначення
особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому
реструктуризацією, передбачених п.12 ч.3 ст.116 цього Кодексу, до якої
додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації,
визначеним цим пунктом.
53. Господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план
реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність, без застосування ст.126 цього Кодексу та заперечення
кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд
постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з
одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через
невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
54. Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями,
які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири
або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника,
визначаються в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на дату
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До
розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та
пеня.
55. Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються
боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що
забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним
кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню
(списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
56. У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60
квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65
квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника, або якщо загальна площа
житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів:
розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до
цього пункту, додатково зменшується на 10 відсотків, крім випадків перевищення
вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором; на
реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов`язання боржника
встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними
депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт; строк
погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років, якщо кредитором і
боржником не погоджено інший строк.
57. План реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається
підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого
кредитора за зобов`язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який
забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем
проживання сім`ї боржника.
58. Прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором в
іноземній валюті, забезпеченим іпотекою, що визначається як різниця між
розміром вимог забезпеченого кредитора, визнаних господарським судом у справі
про неплатоспроможність боржника, та розміром вимог забезпеченого кредитора,
які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, здійснюється після повного
виконання зобов`язань боржником за реструктуризованим зобов`язанням на підставі
рішення господарського суду, визначеного ст.129 цього Кодексу.
59. Судами попередніх інстанцій досліджено поданий боржником план
реструктуризації боргів від 12.07.2022 (уточнений) та встановлено його
відповідність положенням п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ, окрім допущення саме арифметичних а не математичних
помилок в сумах.
60. Таким чином, дослідивши надані Боржником докази, які підтверджують,
зокрема, його зобов`язання перед Банком, доходи і видатки, майновий стан, право
власності на нерухоме майно тощо, суди попередніх дійшли обґрунтованого
висновку про наявність у Боржника права на реструктуризацію заборгованості
відповідно до положень п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ.
61. З огляду на все вищевикладене, аргументи скаржника (пункти 9.1, 9.4
постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі
Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.
62. Щодо посилань скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій
правових висновків Верховного Суду викладених у постановах від 26.05.2022 у
справі № 923/984/21 та від 07.07.2022 у справі № 918/127/20 колегія суддів
зазначає наступне.
63. Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до п.1 ч.2
ст.287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи
порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в
оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку
щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у
постанові ВС, крім випадку наявності постанови ВС про відступлення від такого
висновку.
64. При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави,
передбаченої у п.1 ч.2 ст.287 ГПК України, можливе за наявності таких
складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права
апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові
ВС, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у
подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі,
в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову
ВС; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
65. У постанові ВП ВС від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті
правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників
спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін
справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін
спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними
правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих
відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони
вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за
суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності
спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин,
предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково
мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює
закриття касаційного провадження.
66. Проаналізувавши висновки ВС, викладені у постановах від
26.05.2022 у справі № 923/984/21 та від 07.07.2022 у справі №918/127/20 на які
послався скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування підстав касаційного
оскарження судових рішень у справі №910/273/22, передбачених п.1 ч.2 ст.287 ГПК
України, суд касаційної інстанції вважає, що правовідносини у зазначених
справах не є подібними, виходячи з наступного.
67. У справі № 923/984/21
постановою від 26.05.2022 касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Постанову Південно-західного апеляційного г/с від 16.12.2021 у
справі № 923/984/21 залишено без змін.
68. Під час розгляду вказаної справи суд
касаційної інстанції зазначив про встановлені фактичні обставини та дійшов, зокрема, таких висновків:
- Суд першої інстанції під час розгляду плану реструктуризації з власної
ініціативи визначив строк погашення вимог забезпеченого кредитора на протязі
120 місяців та щомісячну суму платежу в розмірі 5 771,46 грн, взамін
визначеного боржником в плані реструктуризації строку погашення і розміру
платежу відповідно - не більше 5 000,00 грн за місяць протягом 141 місяця.
- Суд не вправі самостійно втручатися у визначені боржником в плані
реструктуризації умови, зокрема з власної ініціативи з метою приведення у
відповідність до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення"
КУзПБ плану реструктуризації змінювати строк погашення вимог забезпеченого
кредитора або мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації (за
винятком доведення боржником недостатності доходів для виконання умов
реструктуризації (абзац дев`ятнадцятий пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ), а лише може надавати оцінку їх відповідності вимогам та
умовам, визначеним наведеною нормою.
- Доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації
заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням
особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно зазначених
вище імперативних норм є процесуальним обов`язком боржника (фізичної особи) за
невиконання якого настає негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у
відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, що не позбавляє його
права на повторне звернення до суду з такою заявою, врахувавши умови та
підстави для застосування наведеної процедури.
69. У справі № 918/127/20
постановою від 07.07.2022 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 та
ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.12.2021 у справі
№918/127/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у відкритті
провадження у справі про неплатоспроможність за заявою фізичної особи ОСОБА_4 .
70. Під час розгляду вказаної справи суд
касаційної інстанції зазначив про встановлені фактичні обставини та дійшов, зокрема, таких висновків:
- В плані реструктуризації боргів Боржника внаслідок допущення помилок
у математичних розрахунках неправильно здійснено обчислення як суми
заборгованості Боржника, яка має бути повернута в процесі реструктуризації, так
і процентної ставки, яка застосовується на реструктуризоване зобов`язання
боржника.
- Зокрема, при обчисленні
суми заборгованості, яка підлягає погашенню Боржником, вимоги Банку як
забезпеченого кредитора (у розмірі ринкової вартості Квартири-2, переданої в
забезпечення) підлягали зменшенню пропорційно до частини кредиту, погашеної
Боржником, яка згідно з встановленими судами обставинами становить 22,7%. Однак
у плані реструктуризації здійснено заокруглення зазначеної частини кредиту до
цілого числа та у зв`язку з цим помилково зменшено зазначені вимоги Банку на
23% (замість 22,7%), що не відповідає фактичному співвідношенню між повернутою
Боржником сумою тіла кредиту та сумою наданого кредиту. Внаслідок наведеного
заокруглення при розрахунку сума вимог Банку, що підлягає погашенню, у плані
реструктуризації визначена в меншому розмірі, ніж мала бути визначена в разі
більш точного обчислення.
- Під час розгляду справи
судами попередніх інстанцій Боржник не спростував ані факт застосування у плані
реструктуризації наведеної математичної операції, що призводить до зменшення
точності підрахунку, ані факт неправомірного визначення у зв`язку з цим у
меншому розмірі суми заборгованості, а також суми процентів, що підлягають
сплаті Боржником на користь Банку.
- Натомість, заперечуючи
проти висновків судів, Боржник у касаційній скарзі посилається на відсутність у
КУзПБ чітких вказівок про ступінь точності відповідного обрахунку. Верховний
Суд відхиляє наведені доводи Боржника, оскільки сама лише відсутність у
відповідній нормі відповідної вказівки не є достатньою підставою для висновку
про можливість нехтування точністю підрахунків за відсутністю об`єктивної
необхідності для цього, яка б виправдовувала наявність похибки, притаманної
розрахункам із застосуванням округлення (наприклад, неможливість сплати
грошових коштів у розмірі меншому за банкноту чи монету найменшого номіналу
відповідної валюти). Водночас з встановлених судами обставин Верховний Суд
вбачає, що Боржник не довів наявність об`єктивної необхідності з певних причин для
застосування у плані реструктуризації менш точного обчислення (що мало
наслідком неправильне визначення (в бік зменшення) суми відповідних вимог Банку
та процентів).
- Крім того, під час
визначення відсоткової ставки, що встановлюється на реструктуризоване
зобов`язання Боржника, у плані реструктуризації здійснено збільшення
українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у
гривні (що станом на 16.10.2020 дорівнював 8,78% річних) не на 1 відсоток, як
це передбачено пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення"
КУзПБ, а на 0,0878.
- Так, у плані
реструктуризації внаслідок математичної помилки через неврахування суті
зазначеного індексу ставок та порушення правил додавання відсотків хибно
зазначено, що: 8,78%+1%=8,87%. З наведеного вбачається, що при обчисленні
розміру ставки в плані реструктуризації помилково здійснена відсоткова зміна
розміру відповідного індексу ставок, тоді як збільшення зазначеного індексу,
який є саме процентною ставкою, має здійснюватися на 1 процентний пункт.
- З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком судів першої
та апеляційної інстанції про відсутність підстав для затвердження плану
реструктуризації боргів Боржника через його невідповідність вимогам
законодавства.
71. Натомість у справі № 910/273/22,
яка розглядається, судами першої та апеляційної установлено обставини та зроблено висновки, за якими:
- Судом досліджено поданий боржником план реструктуризації боргів від
12.07.2022 (уточнений) та встановлено його відповідність положенням п.5 розділу
Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, окрім допущення помилок в сумах.
- Таким чином, дослідивши надані Боржником докази, які підтверджують,
зокрема, його зобов`язання перед Банком, доходи і видатки, майновий стан, право
власності на нерухоме майно тощо, господарський суд дійшов обґрунтованого
висновку про наявність у Боржника права на реструктуризацію заборгованості
відповідно до положень п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ.
72. Підсумовуючи вищевикладене:
- У справі № 923/984/21 суд першої інстанції під час розгляду плану
реструктуризації з власної ініціативи визначив строк погашення вимог
забезпеченого кредитора на протязі 120 місяців та щомісячну суму платежу в
розмірі 5 771,46 грн, взамін визначеного боржником в плані реструктуризації
строку погашення і розміру платежу відповідно - не більше 5 000,00 грн за
місяць протягом 141 місяця.
- У справі № 918/127/20 в плані реструктуризації боргів Боржника
внаслідок допущення помилок у математичних розрахунках неправильно здійснено обчислення як суми заборгованості Боржника, яка
має бути повернута в процесі реструктуризації, так і процентної ставки, яка
застосовується на реструктуризоване зобов`язання боржника.
- У справі яка розглядається № 910/273/22 судом досліджено поданий
боржником план реструктуризації боргів від 12.07.2022 (уточнений) та
встановлено його відповідність положенням п.5 розділу Прикінцевих та перехідних
положень КУзПБ, окрім допущення помилок (невірно вказано в окремому реченні
процентну ставку яка застосовується до спірних правовідносин), проте сам
розрахунок проведено за коректною ставкою у відповідності до пункту 5 розділу
"Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
73. Отже, аналіз висновків, зроблених у оскаржуваних судових рішеннях у справі
№ 910/273/22, у якій подано касаційну скаргу, не свідчить про їх
невідповідність висновкам, викладеним у наведених постановах ВС від 26.05.2022
у справі № 923/984/21 та від 07.07.2022 у справі № 918/127/20, на які
посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки зроблені
судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх
інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили
прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих
справах подібними.
Немає коментарів:
Дописати коментар