ПОСТАНОВА 09 березня 2023 року, Справа № 925/162/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банасько О. О.-головуючий, Картере В. І., Погребняк В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/109807547
10.02.2020 ОСОБА_1
звернувся до господарського суду із заявою про відкриття справи про свою
неплатоспроможність, посилаючись на наявність за договором від 18.07.2007 про
іпотечний кредит заборгованості у розмірі 43 455,33 доларів США (1 010 560,43
грн). Боржник зазначив, що не може погасити кредит через економічну кризу 2014
року, яка призвела до збільшення курсу долара. Заявник також вказав, що розмір
його боргу перевищує 30 мінімальних заробітних плат, що є підставою для
звернення до суду згідно з КУзПБ. Місцевий г/с
04.08.2020 справу відкрив та ввів процедуру реструктуризації боргів, 30.11.2020 затвердив
перелік конкурсних кредиторів та розмір їх вимог, 23.03.2021 відмовив у затвердженні плану
реструктуризації боргів та зобов'язав керуючого реструктуризацією розробити
новий план, який був розроблений і наданий суду 16.06.2021. Після цього місцевий г/с ухвалою від 22.06.2021,
яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 28.09.2022) затвердив
план реструктуризації, як такий що відповідає вимогам закону, а поведінка
боржника свідчить про його бажання врегулювати борг. Доводи касаційної скарги АТ "Ощадбанк" зводилися до твердження про неправильне
визначення у плані реструктуризації боргів сум реструктуризованого зобов`язання
та залишку заборгованості, що підлягає прощенню, а також незалучення кредитора
до визначення оцінювача предмета забезпечення - квартири боржника. Верховний
Суд, скасував судові рішення нижчих судів та ухвалив нове рішення, яким відмовив
у відкритті провадження у справі через невідповідність поданого плану
реструктуризації боргів вимогам п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ.
Висновки щодо застосування норм права
129. Доведення підстав
й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника
(фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених
пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та
складання плану реструктуризації згідно зазначених імперативних норм є
процесуальним обов`язком боржника (фізичної особи) за невиконання якого настає
негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у відкритті провадження у
справі про неплатоспроможність, що не позбавляє його права на
повторне звернення до суду з такою заявою, врахувавши умови та підстави для
застосування наведеної процедури.
130. Суд не
вправі самостійно втручатися у визначені боржником в плані реструктуризації
умови, зокрема з власної ініціативи з метою приведення у відповідність
до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ плану
реструктуризації змінювати строк погашення вимог забезпеченого кредитора або
мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації (за винятком
доведення боржником недостатності доходів для виконання умов реструктуризації
(абзац дев`ятнадцятий пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ), а лише може надавати оцінку їх відповідності
вимогам та умовам, визначеним наведеною нормою.
131. У разі коли подана
заява боржника та долучений до неї план реструктуризації відповідають наведеним
вимогам та умовам для такої процедури суд за результатами їх розгляду на
підготовчому засіданні постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі
про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, тоді
як невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним п.5
розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ має негативним
процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про
неплатоспроможність.
132. Відмова у відкритті
провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої
заяви умовам реструктуризації визначеним п.5 розділу "Прикінцеві та
перехідні положення" КУзПБ не позбавляє боржника (фізичної особи)
права та можливості звернення до суду з аналогічною заявою поданою з
урахуванням всіх умов, необхідних для здійснення процедури реструктуризації
заборгованості за цією нормою чи звернення
до суду із заявою про неплатоспроможність з інших підстав в порядку визначеному
Книгою IV КУзПБ, яка передбачає застосування щодо боржника загальної
процедури реструктуризації із застосуванням під час розгляду плану
реструктуризації положень ст.126 цього Кодексу, оскільки норми КУзПБ такої
заборони не містять.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо порядку розгляду
судом заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
та плану реструктуризації його боргів відповідно до 5 розділу "Прикінцеві
та перехідні положення" КУзПБ
57. Частиною першою статті 3 ГПК України визначено, що судочинство у
господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього
Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких
надана Верховною Радою України.
58. Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи
про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного
провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство,
наразі - КУзПБ.
59. Згідно з ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється
цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
60. Особливості відновлення платоспроможності боржника - фізичної
особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
61. За абзацами 4, 13 ст.1 КУзПБ - боржником є юридична особа
або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець,
неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких
настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати
після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед
кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених
цим Кодексом.
62. Частиною 2 ст.6 КУзПБ визначено, що відповідно до цього Кодексу щодо
боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація
боргів боржника; погашення боргів боржника.
63.Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про
неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення
платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань
згідно з планом реструктуризації боргів боржника (абзац дев`ятнадцятий статті 1
КУзПБ).
64. Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи
(фізичної особи - підприємця) наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація
боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності
фізичної особи" КУзПБ (ст.124 - 129 Кодексу).
65. Стаття 124 цього Кодексу встановлює загальні вимоги до
плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають
бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті
КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану
реструктуризації боргів боржника.
66. Тобто Книгою четвертою КУзПБ урегульовано умови й порядок здійснення
провадження у справі про неплатоспроможність боржників (фізичних осіб) та
реструктуризації заборгованості без розмежування її природи, підстав
виникнення, складу заборгованості, суб`єктного та кількісного складу кредиторів
тощо.
67. Водночас у п.5 КУзПБ розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ законодавець визначив особливості
реструктуризації заборгованості фізичних осіб за
кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або
житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
68. Згідно із абзацом 1 п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ протягом п`яти років з дня введення в
дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла
до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній
валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового
будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктурується за
процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом
реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей,
встановлених цим пунктом.
69. У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної
особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним
об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним
місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора,
такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у
справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу,
але без визначення особи арбітражного керуючого та без
надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією,
передбачених п.12 ч.3 ст.116 цього Кодексу, до
якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам
реструктуризації, визначеним цим пунктом (абзац 2 п.5 розділу "Прикінцеві
та перехідні положення" КУзПБ).
70. Для реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в
іноземній валюті з урахуванням положень визначених п.5 розділу "Прикінцеві
та перехідні положення" КУзПБ заява боржника про відкриття
провадження у справі про його неплатоспроможність, окрім закріплених до неї
вимог ст.116 КУзПБ (за винятком визначення особи арбітражного керуючого та без
надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією,
передбачених п.12 ч.3 ст.116 цього Кодексу) та план реструктуризації
мають відповідати умовам реструктуризації визначеним цим пунктом (див.
висновок викладений у постанові КГС ВС від 02.06.2022 у справі №
917/1384/20).
71. Системний аналіз абзаців 1, 2, 6-17, 19-20 п.5 розділу "Прикінцеві
та перехідні положення" КУзПБ дозволяє визначити умови, яким має
обов`язково відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про
його неплатоспроможність та виокремити дві групи умов, які має містити план
реструктуризації боржника задля відповідності його умовам реструктуризації
визначеним цим пунктом, а саме: обов`язкові умови та факультативні
умови.
72. Законодавцем до обов`язкових умов, яким має відповідати
заява боржника про відкриття провадження у справі про його
неплатоспроможність та має містити план реструктуризації віднесено
щодо:
заяви боржника:
1) заборгованість
фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; 2) ця
заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит
забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4) предмет іпотеки
(квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання його сім`ї;
5) забезпечений кредитор
є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи.
плану реструктуризації:
1) склад і розмір
грошових вимог забезпеченого кредитора за цими зобов`язаннями визначений в
національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, до якого
не включаються штрафні санкції та пеня;
2) ринкова вартість
квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого кредитора
визначена оцінювачем, визначеним кредитором в залежності від якої погашаються
визнані вимоги такого кредитора;
3) загальна площа
квартири (житлового будинку), обтяженого іпотекою в залежності від якої
визначається розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню;
4) розмір відсоткової
ставки на реструктуризоване зобов`язання боржника;
5) строк погашення вимог
забезпеченого кредитора.
73. За відсутності наведених умов заява про відкриття провадження у справі
про неплатоспроможність та план реструктуризації боржника не
відповідають вимогам п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті
провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи).
74. Решта умов заяви боржника про відкриття провадження у справі про
його неплатоспроможність та плану реструктуризації боржника
відносяться до факультативних, зокрема щодо:
заяви боржника:
1) предмет іпотеки
(квартира або житловий будинок) є одним об`єктом нерухомості, яким боржник
володіє на праві власності.
плану реструктуризації:
1) часткове виконання
боржником зобов`язань за кредитним договором до відкриття провадження у справі
про неплатоспроможність (у разі наявності) за якого розмір вимог забезпеченого
кредитора зменшується на одну із величин;
2) інші умови та порядок
погашення вимог забезпеченого кредитора, погоджені боржником та забезпеченим
кредитором, за умови, що вони не є гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що
встановлені цим пунктом;
3) порядок прощення
(списання) залишку заборгованості за кредитним договором у випадку меншої
ринкової вартості квартири (житлового будинку) за суму визнаних вимог кредитора
(висновок викладений у п.63 - 66, 132 - 134 постанови
КГС ВС від 26.05.2022 у справі № 923/984/21).
75. Верховний Суд акцентує, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у
справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх
застосування щодо боржника має здійснюватися із дотриманням правил щодо
наявності визначених КУзПБ для цього умов та підстав.
76. Закріплена законодавцем у п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ процедура реструктуризації заборгованості фізичної особи
за кредитом в іноземній валюті передбачає розгляд заяви й плану
реструктуризації заборгованості без застосування ст.126 цього Кодексу та схвалення
такого плану забезпеченим кредитором в безумовному порядку, незалежно
від його процесуальної позиції у разі відповідності його умовам
реструктуризації визначеним цим пунктом.
77. Тому на суд покладається обов`язок ретельного дослідження змісту заяви
фізичної особи про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність та
долученого до неї плану реструктуризації боржника на предмет їх відповідності
вимогам та умовам, встановленим п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ для застосування до боржника такої процедури.
78. Так, за приписами першого речення абзацу 4 п.5 розділу
"Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ господарський суд на
підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до
заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без
застосування ст.126 цього Кодексу та заперечення кредитора.
79. Другим реченням абзацу 4 п.5 розділу "Прикінцеві та
перехідні положення" КУзПБ передбачено постановлення ухвали про
відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через
невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
80. Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними, а тому
при з`ясуванні наявності підстав для відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації з урахуванням
особливостей визначених п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення"
КУзПБ необхідним є дослідження наявності таких умов та підстав, а також
відповідності змісту заяви та плану реструктуризації вимогам наведеної норми
КУзПБ.
81. Системний аналіз положень п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ дозволяє стверджувати, що визначена цим пунктом процедура
реструктуризації заборгованості боржника проводиться під судовим
контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:
І етап - суд здійснює перевірку заяви про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність при її надходженні на
предмет дотримання відповідності вимогам ст.116 КУзПБ щодо форми, змісту,
наявності всіх необхідних додатків;
ІІ етап - суд здійснює розгляд заяви про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність та доданого до неї плану
реструктуризації по суті на підготовчому засіданні на предмет
відповідності їх умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
82. Ураховуючи наведене, суд повинен займати активну процесуальну позицію, в
тому числі, і при перевірці наявності умов та підстав для застосування щодо
боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом
в іноземній валюті, закріпленої у п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному
з`ясуванні обставин щодо відповідності заяви про відкриття провадження у справі
про неплатоспроможність та долученого до неї плану реструктуризації умовам
реструктуризації, визначеним цим пунктом.
83. Водночас межі судового контролю не можуть виходити за рамки перевірки
імперативно визначених п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ умов реструктуризації, яким має відповідати заява
боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та які
має містити план реструктуризації.
84. Отже, доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації
заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням
особливостей визначених п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно зазначених
вище імперативних норм є процесуальним обов`язком боржника (фізичної особи) за
невиконання якого настає негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у
відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, що не позбавляє його
права на повторне звернення до суду з такою заявою, врахувавши умови та
підстави для застосування наведеної процедури (аналогічний висновок наведено
у постанові ВС від 26.05.2022 у справі № 923/984/21).
85. Суд не вправі самостійно втручатися у визначені боржником в
плані реструктуризації умови, зокрема з власної ініціативи з метою приведення у
відповідність до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ плану реструктуризації змінювати строк погашення вимог
забезпеченого кредитора або мінімальну суму щомісячного виконання плану
реструктуризації (за винятком доведення боржником недостатності доходів для
виконання умов реструктуризації (абзац 19 п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ), а лише може надавати оцінку їх відповідності вимогам та
умовам, визначеним наведеною нормою (аналогічний висновок наведено у постанові
ВС від 26.05.2022 у справі № 923/984/21).
86. У разі коли подана заява боржника та долучений до неї план
реструктуризації відповідають наведеним вимогам та умовам для такої процедури
суд за результатами їх розгляду на підготовчому засіданні постановляє ухвалу
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з
одночасним затвердженням плану реструктуризації, тоді як
невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5
розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ має негативним
процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у
справі про неплатоспроможність.
87.Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через
невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації визначеним п.5 розділу
"Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не позбавляє
боржника (фізичної особи) права та можливості звернення до суду з аналогічною
заявою поданою з урахуванням всіх умов, необхідних для здійснення
процедури реструктуризації заборгованості за цією нормою чи звернення до суду
із заявою про неплатоспроможність з інших підстав в порядку визначеному Книгою
IV КУзПБ, яка передбачає застосування щодо боржника загальної процедури
реструктуризації із застосуванням під час розгляду плану реструктуризації
положень ст.126 цього Кодексу, оскільки норми КУзПБ такої заборони не містять.
Щодо особливостей реструктуризації
зобов`язання боржника та нарахування відсоткової ставки відповідно до п.5
розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ
88. Відповідно до абзацу 6 п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за
зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений
іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї
боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на
дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До
розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та
пеня.
89. Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора
погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або
житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається
оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого
кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим
пунктом (абзац 7 п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення"
КУзПБ).
90. Абзацами 8-16 п.5
розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ унормовано порядок
подальшої реструктуризації зобов`язання боржника шляхом зменшення вимог
забезпеченого кредитора, визначеного у розмірі ринкової вартості предмета
іпотеки (квартири/житлового будинку), на відсоток погашених боржником основного
боргу чи загальної вартості кредиту для споживача та залежно від площі
квартири/будинку, обтяжених іпотекою.
91. Таким чином, розмір ринкової вартості квартири або
житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, є базовим
показником для реструктуризації зобов`язань боржника за п.5 розділу
"Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ на підставі якого визначається
як остаточний розмір самого реструктуризованого грошового зобов`язання, так і
залишок заборгованості перед забезпеченим кредитором, що підлягає прощенню
(списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
92. Розмір ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує
вимоги такого кредитора, визначається оцінювачем, визначеним
кредитором.
93. ВС акцентує, що саме на боржника покладається обов`язок підтвердити
належними доказами не тільки розмір ринкової вартості предмета іпотеки, але й
дотримання визначеного законом порядку здійснення його оцінки в тому числі
визначення саме кредитором оцінювача майна.
94. Господарський суд при відкритті провадження у справі про
неплатоспроможність в порядку п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ, серед інших обов`язкових умов, має перевірити дійсність
та відповідність вимогам закону проведеної оцінки іпотечного нерухомого майна.
95. Недотримання встановленого абзацом 7 КУзПБ порядку визначення
оцінювача, інші порушення при проведенні оцінювання предмета іпотеки, що могли
вплинути на його результат, чи недійсність висновку оцінювача на час вирішення
питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та
затвердження плану реструктуризації боргів боржника, свідчить про
порушення обов`язкових умов до такого плану, позаяк остаточно
дискредитує зазначені у ньому показники реструктуризації боргу, зокрема
розмір реструктуризованого зобов`язання та відсоткової ставки, нарахованої на
цей показник.
96. Згідно із абзацом тринадцятим п.5 розділу "Прикінцеві та
перехідні положення" КУзПБ у разі якщо загальна площа квартири, обтяженої
іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа
такої квартири не перевищує 13,65 кв.м. на кожного
члена сім`ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого
іпотекою, не перевищує 120 кв.м. на
реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов`язання боржника встановлюється
відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними
депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт.
97. У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, перевищує 60
квадратних метрів або житлова площа такої квартири перевищує 13,65
кв.м. на кожного члена сім`ї боржника, або якщо загальна площа
будинку, обтяженого іпотекою, перевищує 120 кв.м. на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов`язання боржника встановлюється
відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними
депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3 процентні пункти (абзац
16 п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ).
98. Оскільки, КУзПБ не містить норм, які регулюють порядок нарахування на
реструктуризоване зобов`язання боржника у справі про неплатоспроможність
відсоткової ставки у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними
депозитами фізичних осіб у гривні як і норм, які розкривають поняття
зазначеного індексу, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що слід
виходити із загальних положень щодо регламентації і реалізації цього
фінансового інструменту.
99. Згідно відомостей офіційного сайту НБУ український
індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit
Rates або UIRD) - це індикативна ставка, що розраховується о 15:00 за
Київським часом кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі
номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк у 12
місяців з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору,
що діють в 20 найбільших українських банках за розміром депозитного портфелю
фізичних осіб. Відсоткова ставка розраховується у процентах річних з
точністю до двох знаків після коми. Thomson Reuters публікує ставку UIRD і
ставки банків-учасників, що прийняті до розрахунку, кожного робочого дня на
спеціальних сторінках ([Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових
рішень України. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/UIRD_Methodology_Banks_list.pdf?v=4).
100. Верховний Суд бере до уваги нормативне регулювання та усталеність ділової
практики стосовно того, що нарахування відсотків у
правовідносинах позики/кредиту здійснюється, як правило, щомісячно
на залишок суми боргу.
101. Так, згідно із ч.1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або
інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти
(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а
позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї
глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного
договору.
102. Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має
право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо
інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів
встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх
розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
103. Абзацом 2 ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що у разі відсутності іншої
домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення
позики.
104. Тобто приписи абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України щодо проведення виплати
процентів, у разі відсутності іншої домовленості сторін, визначають порядком
виплати процентів щомісячну їх виплату позичальником до дня
повернення позики.
105. Відповідно до наведених положень та з урахуванням реалізованої у
КУзПБ концепції інституту неплатоспроможності фізичних осіб у постанові
ВС від 24.11.2022 у справі № 908/3334/21 сформульовано висновок про
те, що системне та телеологічне тлумачення абзаців 13, 16 п.5 розділу
"Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у взаємозв`язку із іншими
положеннями законодавства та із урахуванням завдань провадження у справі про неплатоспроможність
фізичної особи свідчить, що цими абзацами визначено щомісячний порядок
нарахування відсоткової ставки на залишок
реструктуризованого зобов`язання боржника, що відповідає
усталеному порядку застосування відсотків (процентів) у цивільному/господарському
обороті.
106. Таке тлумачення порядку нарахування на реструктуризоване зобов`язання
боржника відсоткової ставки забезпечує під час застосування до
нього реструктуризації заборгованості з урахуванням особливостей визначених п.5
розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ збереження
балансу інтересів обох сторін: боржника і кредитора.
107. Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що
ринкова вартість квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого
кредитора визначена оцінювачем, визначеним кредитором, та розмір відсоткової
ставки на реструктуризоване зобов`язання боржника віднесені законодавцем до
сукупності обов`язкових умов (критеріїв), які має містити план реструктуризації
боргів боржника, а їх зміст відповідати вимогам закону, для затвердження
господарським судом цього плану.
Щодо суті касаційної
скарги
111. Верховний Суд з урахуванням наведених вище мотивів щодо застосування
приписів п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ,
погоджується з доводами скаржника щодо невідповідності поданого боржником
ОСОБА_1 плану реструктуризації в частині реструктуризації зобов`язання вимогам
цього Кодексу, з огляду на таке.
112. Як вбачається з оскаржуваних рішень у поданому до суду на
затвердження плані реструктуризації боргів боржник визначив розмір грошового
зобов`язання, що підлягає сплаті кредитору, шляхом: зменшення ринкової вартості
предмета іпотеки (552 700,00 грн) на 10 % (зважаючи, що площа квартири
позичальника, обтяженої іпотекою не перевищує 60 квадратних метрів) = 497
430,00 грн та зменшення цієї суми на 48 % (відсоток загальної вартості кредиту
для споживача, погашений до відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність), визначивши реструктуризоване зобов`язання у
сумі 238 766,40 грн.
113. Відтак, на це реструктуризоване зобов`язання (238 766,40
грн) боржник нарахував відсоткову ставку 9,08 % (відсоткова ставка у
розмірі українського індексу ставок у розмірі українського індексу ставок за 12
місячними депозитами фізичних осіб 8,08 %+1 процентний пункт) = 260
446,39 грн (реструктуризоване зобов`язання з відсотковою ставкою).
114. Таким чином, нарахування процентної ставки боржник здійснив
одноразово, на час реструктуризації зобов`язання, та саме з цієї загальної суми
виходив визначаючи розмір періодичних платежів на погашення вимог
кредитора протягом 15 років - 1 446,92 грн на місяць.
115. Водночас, як зазначалося вище така відсоткова ставка мала
нараховуватися щомісячно на залишок реструктуризованого
зобов`язання боржника, що відповідає усталеному порядку застосування
відсотків (процентів) у цивільному/господарському обороті, чого у поданому
боржником плані реструктуризації боргів передбачено не було.
116. До того ж, боржник не підтвердив, а місцевий господарський суд не
перевірив доказів, залучення кредитора до визначення оцінювача іпотечного
майна, як це імперативно визначено абзацом 7 п.5 розділу "Прикінцеві та
перехідні положення" КУзПБ.
117. Місцевий господарський суд оцінки зазначеним порушенням не надав та,
затверджуючи план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , вніс зміни до цього плану,
пославшись на абзац 2 ч.7 ст.126 КУзПБ та заперечення АТ "Ощадбанк",
щодо розміру суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення кредиторських
вимог, зокрема, вказав на безпідставне використання боржником/арбітражним
керуючим при розробці плану реструктуризації боргів додатково отриманих виписок
по рахунку боржника, що призвело до безпідставного збільшення сум яку фактично
було сплачено боржником у ході виконання кредитного договору (із 35730,31
доларів США до 36593,90 доларів США) та суму ринкової вартості двокімнатної
квартири (із 551900, грн до 552 700,00 грн);
118. Таким чином судом було змінено розрахунки реструктуризації
з урахуванням фактів і сум встановлених ухвалою суду від 23.03.2021 № 1,
зокрема, в частині установлення суми сплачених коштів 35 730,31 доларів США та
в частині "розміру ринкової вартості квартири" - 551 900,00 грн
згідно з висновком оцінювача від 08.09.2020 та "розміру вимог
забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту"
- це те саме що і "визнані господарським судом вимоги забезпеченого
кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири" -
тобто це сума вартості квартири 551 900,00 грн.
119. Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд,
затвердив план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 попри його
невідповідність (до і після змін), вимогами пункту 5 розділу "Прикінцеві
та перехідні положення" КУзПБ, що має безумовним наслідком відмову
у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи -
боржника.
120. Всупереч вказівкам касаційного суду у постанові від 28.09.2022 суд
апеляційної інстанції під час нового апеляційного перегляду справи
не перевірив доводів кредитора стосовно порушень при оцінці предмета
забезпечення та здійсненні розрахунку процентної ставки, що застосовується на
реструктуризоване зобов`язання боржника, розмір суми заборгованості боржника,
яка має бути повернута в процесі реструктуризації згідно з відповідним планом.
121. Отже, мало місце порушення приписів частини п`ятої статті 310 ГПК
України про те, що висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими
скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної
інстанції під час нового розгляду справи.
122. Решта наведеного в оскаржуваних судових рішеннях мотивування затвердження
плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи не спростовують факту
неподання боржником плану реструктуризації його боргів, який відповідав би
вимогам пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ,
що є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Немає коментарів:
Дописати коментар