ПОСТАНОВА 06
грудня 2023 року, cправа № 916/3139/22, Верховний Суд у складі
колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого,
Картере В.І., Огороднік К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/115746330
21 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, маючи заборгованість перед кредиторами у розмірі понад 1 мільйон гривень. В процедурі реструктуризації виявилося, що боржник надав неповну та недостовірну інформацію стосовно майнового стану і не забезпечив арбітражному керуючому доступ до майна, яке йому належить з метою проведення інвентаризації та не надав документи, що підтверджують вартість майна. У зв'язку з цим, збори кредиторів 18.05.2023 прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі. Місцевий г/с ухвалою від 28.06.2023, яке залишене без змін апеляційним г/с (постанова від 25.09.2023) клопотання керуючого реструктуризацією про закриття провадження у справі задовольнив. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ненадання боржником повних і достовірних відомостей щодо свого майна та майна близьких родичів, пасивної поведінки боржника протягом усього періоду розгляду справи в суді першої інстанції, тобто доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, свідчить про недобросовісну поведінку боржника, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ.
За обставинами справи Боржник у Заяві про неплатоспроможність та Деклараціях вказав адресу реєстрації (АДРЕСА_2), щодо якої Боржник повідомив АК що фактично там не знаходиться і прав на майно за вказаною адресою не має, відповідно за вказаною адресою АК не зміг організувати за участі Боржника проведення інвентаризації. Боржник також мав адресу реєстрації як ВПО (АДРЕСА_3). Але і зцією адресою АК не зміг провести інвентаризацію, склав акт про відсутність ОСОБА_1 за вказаною адресою. В усній формі Боржник повідомив АК, що фактично мешкає не за адресою реєстрації ВПО АДРЕСА_3, а за АДРЕСА_4 і що через тимчасове перебування ним у будинку, який не належить йому та членам його сім`ї, надати доступ до нього він не може, так як він не власник. Крім того, у заяві та Деклараціях Боржник зазначав, що у його власності є автомобіль ВАЗ-2121, 1982 р.в., який фактично вибув з його володіння у 2018 за довіреністю, проте зазначав, що не пам`ятає кому автомобіль був переданий та інформацією про його місцезнаходження не володіє, будь-яких заходів для встановлення місцезнаходження цього ТЗ та особи, яка ним користується не вживав. Під час перевірки інформація щодо втрати ТЗ у 2018 році свого підтвердження не знайшла; відомостей щодо припинення своїх прав на автомбіль або його місцезнахоження, що є необхідною умовою інвентаризації, боржник не надав. Така поведінка розцінена як недобросовісна. Крім того, судами встановлено, що у заяві ОСОБА_1 зазначав, що його мати - ОСОБА_2, померла, у зв`язку із чим відомості щодо належного їй майна та її доходів не були відображені ним у деклараціях про майновий стан. За наявної заборгованості перед кредиторами заходів щодо прийняття спадщини Боржником вжито не було, що так само вказувало на обгрунтовані сумніви щодо добросовісності Боржника,оскільки така поведінка вмотивована бажанням боржника уникнути реалізації майнових активів для погашення заборгованості перед кредиторами. Також боржник був засновником ТОВ «ТДК ІНЖИНИРИНГ» та у 2019 році передав корпоративні права на це товариство своєму батькові ОСОБА_3. Це товариство було прибутковим, і батько отримував від нього дивіденди. Так, у 2020 та 2021 роках, батько Боржника отримував дивіденди в розмірі 748 тис.грн та 1,4 млн грн відповідно. Щодо причин та умов передачі копроративних прав на вказане ТОВ батьку, а також про розподіл прибутку (дивіденди) за 2019 рік Боржник не надав.
Короткі висновки:
60. Огляд місця фактичного проживання боржника є складовим елементом дослідження керуючим реструктуризацією способу життя боржника та проведення аналітичної діяльності щодо подальших заходів, необхідність проведення яких є обґрунтованою при перевірці декларацій.
61. … перевірка відомостей, зазначених боржником у деклараціях, є перш за все,
результатом комунікації боржника і арбітражного керуючого і має доводити
відкритість як намірів так і вчинків боржника щодо надання інформації для дослідження.
62. …, неможливість, чи небажання …надати доступ до його місця
проживання/перебування, є обставиною, що унеможливлює виконання арбітражним
керуючим обов`язку щодо проведення інвентаризації майна боржника, визначення
його вартості та перевірки реального майнового стану Боржника у справі, а такі
дії Боржника є перешкодою у виконанні обов`язку покладеного на арбітражного
керуючого та мають ознаки недобросовісності.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
15. За змістом приписів
Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник,
ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути
компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його
зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації
боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення
кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
16. Частиною 2 ст.6
КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові
процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
17.Згідно з ч.5 ст.119
КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури
реструктуризації боргів боржника.
18.Реструктуризація
боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної
особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом
зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації
боргів боржника (ст.1 КУзПБ).
19.Отже, ця судова
процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про
неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на
зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних
можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення
частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення
(списання) кредиторських вимог чи їх частини.
20. Саме на цьому
акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що
з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб
призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають
значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і
належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між
боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно
створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення
боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів -
забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
21. За такого підходу у
судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на
реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів,
заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу
добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України,
відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п.6 ч.1
ст.3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що
характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони
договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа
зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а
також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії
особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання
правом в інших формах (ч.2, 3 ст.13 ЦК України).
22. Тому до боржника -
фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як
запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має
ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим
реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом,
яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному
виконанні процесуальних обов`язків.
23. Зокрема, задля
отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій
процедурі реструктуризації боргів КУзПБ
покладає на боржника обов`язки:
- повідомити про
обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116 КУзПБ),
отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо
витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або
щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами
тощо;
- надати повну і
достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо
розміру та джерел доходів (п.4 -11 ч.3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності
і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих
вимог;
- подати проект плану
реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами
кредиторів при погодженні його змісту (ч.4 ст.116, ч.7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити
окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів
боржника (ст.125 КУЗПБ);
- погашати вимоги
кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його
затвердження (ч.1 ст.128 КУзПБ).
24.Також, КУзПБ містить низку процесуальних
запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником
судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття
провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником
повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів
його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам
сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної
відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (п.1-3 ч.7
ст.123 КУзПБ).
25. Системне тлумачення
цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних
нормах КУзПБ принцип добросовісної
поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів
та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності
фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним
умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки
боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи
задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до
компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах
об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
26. Саме такий боржник реалізує право ініціювати
провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а
для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації
добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом
реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення
його платоспроможності.
27.Керуючий
реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан
боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо
додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи
відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації,
витребуваної судом відповідно до п.9 - 11 ч.5 ст.119 КУзПБ при відкритті
провадження у справі.
28.Верховний Суд
зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань
з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану
неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак
сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації
боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові ВС у складі
судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 26.05.2022 у справі №
903/806/20.
29.Таким чином,
декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є
документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед
судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання
можливості реструктуризації боргів. Декларація
про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати
принципам повноти та достовірності.
30. Порушення цих
принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника.
31. При цьому,
встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника
у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання
виправленої декларації.
32. Пунктом 1 ч.7 ст.123
КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за
клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо
боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна
інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо
боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією
про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію
про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та
витрат боржника та членів його сім`ї.
33. Суд також
звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати
для розгляду справ про банкрутство КГС від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20,
за якою певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати
підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем
наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду
виправленої декларації.
34. Аналіз п.11 ч.3 ст.116,
п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ свідчить, що законодавець
визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність
фізичної особи, а саме:
- боржник подає суду
декларацію;
- керуючий
реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у
них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого
факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;
- отримавши звіт
керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник
упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену
декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна,
доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим
реструктуризацією зауважень.
35.Отже, керуючий
реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за
результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або
недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його
сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в
останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.
36. Нормами КУзПБ не
передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправленої декларації та подання
уточненого звіту, а зазначена в декларації інформація підлягає оцінці судом та
використанню при подальшому розгляді справи.
37.Водночас законодавцем
прямо встановлено, що керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації
боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі
виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та
витрати боржника та членів його сім`ї, доводить результати перевірки до відома
боржника, що є підставою для виправлення декларації у строк встановлений
законом.
38. Така правова позиція
висловлена Верховним Судом у постанові від 21.06.2022 у справі № 903/264/21.
39. Втім, колегія суддів
звертає увагу на наявність процесуального права боржника подавати пояснення,
заперечення та відповідні документи у підтвердження власної позиції, які мають
бути оцінені судом під час провадження у справі в сукупності з іншими доказами.
40. У судових процедурах
неплатоспроможності фізичної особи скористатися
правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси
кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник.
41. Тому до боржника -
фізичної особи КУзПБ встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як
запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має
ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим
реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом,
яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні
процесуальних обов`язків.
42. Слід враховувати, що
добросовісність боржника - фізичної
особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ
зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема
закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках,
передбачених ст.123, 126, 128 КУзПБ і саме тому обставини, що свідчать про
недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи
підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про
закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів
боржника.
43. Такими обставинами
можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно
обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів
коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про
доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за
відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на
ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є
необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб
ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим
реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна
необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка
може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в
розумні строки.
44. Системне
тлумачення вказаних вище приписів свідчить, що за їх змістом законодавець
закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника -
фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення
платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи
набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом
потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не
приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення
кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з
кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних
можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
…
48. Верховний Суд вважає
за необхідне зазначити, що неповнота зазначення боржником майнового стану
членів її сім`ї є підставою відповідно до ч. 7 ст. 123 КУзПБ для закриття
провадження у справі.
49. Так, у постанові
Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/3911/19, Верховний Суд погодився
із висновком суду першої інстанції, який підтримав апеляційний господарський
суд, що провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи підлягає
закриттю на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, оскільки збори кредиторів
відмовили у схваленні плану реструктуризації боргів та з огляду на встановлені
обставини, що в деклараціях боржника (в тому числі уточнених деклараціях)
подана неповна інформація про його майновий стан, комітет кредиторів відповідно
до наданих йому повноважень ч. 8 ст. 123 КУзПБ звернувся до суду з клопотанням
про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
50. Пунктами 1 та 2 ч.7
ст.123 КУзПБ, яка має назву "Збори кредиторів" передбачено, що суд
приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів
кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема,
що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або
недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його
сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого
реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду
виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією
щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; майно членів сім`ї
боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена
сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
51.За змістом ч.2
наведеної статті основними завданнями
зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1)
розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації
про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів
боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів
боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до
процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про
неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них
здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
52. Отже, КУзПБ за
результатами встановленого факту невідповідності інформації або її неточності у
декларації про майновий стан боржника у випадку їх неусунення впродовж
встановленого законодавством строку на стадії реструктуризації боргів боржника
передбачено наявність підстави для закриття провадження у справі про
неплатоспроможність.
53. При цьому, певні
неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для
відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття
провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника
можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.
54. За змістом п.1 ч.7
наведеної вище ст.123 КУзПБ, в редакції чинній станом на дату ухвалення
оскаржуваних судових рішень, у разі встановлення обставин зазначення боржником
у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про
майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї ці недоліки можуть бути
усунуті упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією
про результати перевірки такої декларації шляхом надання суду виправленої
декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна,
доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.
55. Аналіз наведеної
правової норми свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій
учасників у справі про банкрутство фізичної особи: боржник подає суду
декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє декларації надані боржником та
виявляє чи наявна у деклараціях поданих боржником неповна та/або недостовірна
інформація; боржник отримує звіт керуючого реструктуризацією про результати
перевірки декларацій; боржник упродовж семи днів після отримання звіту
керуючого реструктуризацією про результати перевірки його декларації має право
подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною
інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з
урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
…
75. Виходячи із
встановлених у цій справі фактичних обставин, вищезазначених положень законодавства
та правових висновків Верховного Суду, Верховний Суд погоджується з висновками
судів попередніх інстанцій про те, що ненадання боржником повних і достовірних
відомостей щодо свого майна та майна близьких родичів, пасивної поведінки
боржника протягом усього періоду розгляду справи в суді першої інстанції, тобто
доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, свідчить про недобросовісну
поведінку боржника, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі
про неплатоспроможність за на підставі п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ.
Немає коментарів:
Дописати коментар