ПОСТАНОВА 05.12.2023, cправа № 911/3751/21, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Васьковського О.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/115680871
14.09.2022 господарський суд відкрив провадження у справі про
неплатоспроможність ФОП Чебакової С. В., ввівши мораторій. Однак, приватний
виконавець у виконавчому провадженні продовжував стягувати з боржника грошові
кошти на користь кредитора - ТОВ "Фінансова установа "Європейська
факторингова компанія розвитку". Загалом, заборгованість боржника перед
Кредитором складала понад 500 тис. грн, за виконавчим провадженням було
стягнуто понад 100 тисяч гривень, в т. ч. в період з вересня 2022 до лютого 2023
стягнуто 33 768,32 грн. Керуючий реструктуризацією боржника оскаржив дії
приватного виконавця, вимагаючи визнати їх протиправними та повернути стягнуті
кошти. Приватний виконавець стверджував,
що не знав про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та
введення мораторію до 02.03.2023, коли отримав відповідний запит від керуючого
реструктуризацією. Після цього виконавчі дії були зупинені. Місцевий г/с ухвалою
від 03.05.2023
відмовив у задоволенні скарги, оскільки вважав, що виконавець не зобов'язаний
перевіряти статус боржника щодо неплатоспроможності після відкриття виконавчого
провадження, підстави для зупинення виконавчого провадження виникли лише з
повідомлення 02.03.2023 арбітражного керуючого про відкриття справи про неплатоспроможність.
Апеляційний г/с у своїй постанові
від 20.09.2023 вказав, що не вбачає неправомірних дій приватного виконавця в
даному випадку, однак вони
порушили права боржника, оскільки відбувалися під час дії мораторію, а тому зобов'язав приватного
виконавця повернути стягнуті в період мораторію кошти боржнику. Верховний Суд залишив касаційну скаргу
без задоволення, дійшовши
висновку про протиправність виконавчих дій приватного виконавця в період
мораторію та постанову апеляційного г/с залишив без змін як законну та
обгрунтовану.
Короткі висновки:
9.11. …, зважаючи на відсутність нормативного
врегулювання співвідношення процедур виконавчого провадження та процедур
банкрутства, з огляду на мету та цілі КУзПБ, можна вважати такими, що
відповідають положенням чинного законодавства України, лише ті дії державного
виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені
(санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) саме в межах справи про
банкрутство.
9.12. …відомості щодо відкриття провадження у
справі про банкрутство (неплатоспроможність фізичної особи) та введення
мораторію на задоволення вимог кредиторів, які оприлюднені на офіційному
веб-порталі судової влади України, є загальновідомими; після оприлюднення
відомостей про справу про банкрутство (неплатоспроможність) відносно боржника
процесуальні дії можуть бути вчиненні лише у справі про банкрутство, а
виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню.
9.13. …, враховуючи публічний та доступний (з
декількох джерел) характер відомостей про відкриття справи про банкрутство
(неплатоспроможність), зокрема, і для приватних (державних) виконавців,
презюмується обов`язок осіб, зазначених, зокрема в ч.7 ст.119 КУзПБ, бути
обізнаним про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної
особи та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, яка оприлюднена на
офіційному веб-порталі судової влади України.
9.15. …чинні положення ч.1 ст.121 КУзПБ, які
покладають саме на керуючого реструктуризацією обов`язок повідомити відповідний
орган державної виконавчої служби, приватного виконавця, у якого перебуває
виконавче провадження на виконанні, про запровадження мораторію у справі про
неплатоспроможність фізичної особи, … запроваджена у ст.121 КУзПБ з
15.04.2023 - згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України" від 20.03.2023 №2971-IX, що набрав чинності з
15.04.2023.
9.Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо
виконавчого провадження у разі відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи
9.1. … Суд звертається до правил здійснення
виконавчого провадження у разі відкриття справи про неплатоспроможність, що
визначені, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження",
який у спірних правовідносинах застосовується в редакції, чинній на момент
виникнення спірних правовідносин - з дати відкриття 14.09.2022 провадження у
справі про неплатоспроможність Боржника до припинення стягнень з Боржника у
межах Виконавчого провадження, а саме, до ухвалення 02.03.2023 постанови про
зупинення Виконавчого провадження (пункти 1.1, 4.2, 4.3, 4.7).
9.2.Відповідно до положень Закону України
"Про виконавче провадження":
-
виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на
підставі виконавчого документа (п.2 ч.1 ст.34);
-
виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про
обставини, зазначені в ч.1 цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що
виносить відповідну постанову (ч.2 ст.34);
- сторони
зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання
відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про, зокрема, виникнення
обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій (ч.4 ст.19);
-
виконавець зобов`язаний, поміж іншого, розглядати в установлені законом строки
заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (п.3 ч.2
ст.18).
9.3.За змістом наведених норм в їх системному
взаємозв`язку Закон України "Про виконавче провадження" поклав
саме на сторони виконавчого провадження - стягувача і боржника - саме обов`язок
і саме невідкладного (не пізніше наступного робочого дня після настання
відповідних обставин) повідомлення виконавця про виникнення обставин, зокрема,
таких, що зумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій.
У цих
висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої ВС у складі
суддів об`єднаної палати КГС в постанові від 02.04.2019 у справі №910/22216/16.
9.4.Водночас, наведене правило іншим чином
застосовується за окремих, визначених Законом України "Про виконавче
провадження", підстав для зупинення вчинення виконавчих дій та зупинення
виконавчого провадження, оскільки у постанові від 02.04.2019 у справі №910/22216/16
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати КГС уточнив, що немає підстав
для відступу від правового висновку Верховного Суду у справі №915/1855/15, який
ухвалено за правового регулювання, відмінного від того, що має місце в справі №
910/22216/16, і за іншої фактично-доказової бази (тобто встановлених судами
обставин і досліджених ними доказів у справі), ніж у справі № 915/1855/15, -
зокрема, з урахуванням того, що справа №915/1855/15 була розглянута із
застосуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" та у зв`язку з судовим розглядом справи
про банкрутство боржника.
9.5.Так, відкриття господарським судом
провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо
відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію,
запровадженого господарським судом, є однією із підстав для зупинення
виконавцем вчинення виконавчих дій та винесення ним відповідної постанови (п.4
ч.1 та 2 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження".
9.6.Правила та наслідки відкриття провадження
у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також зміст мораторію
визначені положеннями КУзПБ.
9.7.Відповідно до ст.1 цього Кодексу офіційним
оприлюдненням є оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на
офіційному веб-порталі судової влади України.
Положеннями
ч.1 та 2 ст.41 КУзПБ передбачено, що:
- мораторій
на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових
зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових
платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення
заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань
щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня
введення мораторію;
- мораторій
на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у
справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду;
ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій; про запровадження
мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка
здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за
місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
9.8.Згідно з п.1, 3 ч.5, 6, 7, 8 ст.119
КУзПБ:
- в ухвалі
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника
господарський суд зазначає про: 1)відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність боржника; 3)введення мораторію на задоволення вимог
кредиторів;
- з метою
виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку,
визначеному цим Кодексом;
- ухвала
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не пізніше трьох
днів з дня її постановлення надсилається боржнику до контролюючого органу,
визначеного Податковим кодексом України, та інших органів, які здійснюють
контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів
(обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне
пенсійне та інше соціальне страхування, до місцевих судів загальної юрисдикції
та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває
виконавче провадження на виконанні, до органу державної прикордонної служби,
державного органу з питань банкрутства, а також іншим учасникам справи та
особам, які мають право взяти участь у такій справі.
- ухвала
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника набирає
законної сили з моменту її постановлення.
9.9.Згідно з п.1, 2, 5, 7 ч.1 ст.120 КУзПБ:
(наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника) з
моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:
1)
пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може
відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у
порядку, передбаченому цим Кодексом;
2) арешт
майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому
майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження
у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження
можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;
5)
вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;
7) будь-яке
відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку,
передбаченому цим Кодексом.
9.10.Частинами 1 та п.1, 2 ч.2 ст.121 КУзПБ передбачено, що
- мораторій
на задоволення вимог кредиторів вводиться строком на 120 днів, з моменту
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення
виконавчих дій стосовно боржника;
- протягом
дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: 1) зупиняється виконання
боржником грошових зобов`язань, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і
зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність; 2) зупиняється стягнення з
боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за
вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої
каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, а також крім
випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з
боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або
перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про
продаж.
9.11.За змістом наведених норм, зважаючи на
відсутність нормативного врегулювання співвідношення процедур виконавчого
провадження та процедур банкрутства, з огляду на мету та цілі КУзПБ, можна
вважати такими, що відповідають
положенням чинного законодавства України, лише ті дії державного виконавця
щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) саме
в межах справи про банкрутство.
У цьому
висновку Суд звертається до правової позиції ВС у складі судової палати для
розгляду справ про банкрутство КГС, сформульованого в постановах від 22.09.2021
у справі №905/1923/15 та від 04.10.2023 у справі № 910/20057/16, що
узгоджується також зі сталою практикою, викладеною у постановах Верховного
Суду, зокрема:
- у справі
№ 904/4700/19 (постанова від 10.09.2020) щодо перебування боржника в особливому
правовому режимі з моменту порушення (відкриття) щодо боржника справи про
банкрутство (неплатоспроможність) та пріоритету спеціальних норм законодавства
про банкрутство у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших
законодавчих актів України;
- у справі
№ 44/610-6-43/145 (постанова від 22.09.2020) щодо нормативного поєднання
положень Закону України "Про виконавче провадження" з
положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" (з положеннями КУзПБ з
дати введення в дію цього Кодексу з 21.10.2019).
9.12.При цьому відомості щодо відкриття провадження у справі про банкрутство
(неплатоспроможність фізичної особи) та введення мораторію на задоволення вимог
кредиторів, які оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України, є загальновідомими; після оприлюднення
відомостей про справу про банкрутство (неплатоспроможність) відносно боржника процесуальні дії можуть
бути вчиненні лише у справі про банкрутство, а виконавче провадження підлягає
обов`язковому зупиненню.
У цьому
висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої у
подібних правовідносинах в постанові від 28.03.2018 у справі 915/1855/15.
9.13.Дійшовши цього висновку, Суд зазначає, що
в силу наведених положень та наслідків, що настають у зв`язку з відкриттям
провадження у справі про неплатоспроможність (п.9.7-9.11), а також враховуючи
публічний та доступний (з декількох джерел) характер відомостей про відкриття
справи про банкрутство (неплатоспроможність), зокрема, і для приватних
(державних) виконавців, презюмується обов`язок осіб, зазначених, зокрема в ч.7
ст.119 КУзПБ, бути обізнаним про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
фізичної особи та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, яка
оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України.
А тому Суд відхиляє
аргументи Приватного виконавця про необізнаність та відсутність обов`язку
виконавця, у провадженні якого здійснюється виконавче провадження щодо
примусового виконання рішення, перевіряти після відкриття та протягом
здійснення виконавчого провадження обставини відкриття провадження у справі про
банкрутство (неплатоспроможність) боржника, а відповідно, бути обізнаним про
факт порушення відносно Боржника справи про неплатоспроможність з 14.09.2022.
9.14.Наведений висновок узгоджується з
положеннями п.2 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" та
п.4 розділу Х ("Звернення стягнення на заробітну плату та інші види
доходів боржника") Інструкції з організації примусового виконання рішень,
затвердженої Наказом МЮУвід 02.04.2012 № 512/5, згідно з якими:
-виконавець
під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку
виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами,
фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
-контроль
за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших
доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою, в
тому числі за заявою стягувача шляхом перевірки правильності та
своєчасності відрахувань підприємствами, установами, організаціями,
фізичними особами та фізичними особами - підприємцями, з якими боржник
перебуває у трудових відносинах, про що складається відповідний акт.
9.15.Суд також відхиляє аргументи скаржника (п.6.1)
з посиланням на чинні положення ч.1 ст.121 КУзПБ, які покладають саме на
керуючого реструктуризацією обов`язок повідомити відповідний орган державної
виконавчої служби, приватного виконавця, у якого перебуває виконавче
провадження на виконанні, про запровадження мораторію у справі про
неплатоспроможність фізичної особи, оскільки ця норма не підлягає застосуванню
у спірних правовідносинах, враховуючи, що вона була відсутня у вказаному
Кодексі на момент виникнення спірних правовідносин (з 14.09.2022 до
02.03.2023), а була запроваджена у ст.121 КУзПБ з 15.04.2023 - згідно
із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України" від 20.03.2023 №2971-IX, що набрав чинності з 15.04.2023.
9.16.Враховуючи викладене та встановлені судами
обставини:
- відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність Боржника ухвалою від 14.09.2022, в
якій (п.4 резолютивної частини), зокрема, вказано, ввести мораторій на
задоволення вимог кредиторів, оприлюднити повідомлення про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність Боржника у визначений законом
спосіб; оприлюднення відповідного повідомлення щодо Боржника 15.09.2022 (пункт
1.1);
-
продовження проведення Приватним виконавцем після відкриття провадження у цій
справі виконавчих дій та стягнення з Боржника протягом дії мораторію на
задоволення вимог кредиторів грошових коштів в сумі 33 768 грн 32 коп. у
межах Виконавчого провадження на користь стягувача - … , який є одним із
визнаних кредиторів Боржника у цій справі (пункти 1.1, 4.1-4.4);
Суд
доходить висновку про протиправність дій Приватного виконавця з продовження
здійснення в період запровадженого у цій справі мораторію на задоволення вимог
кредиторів (з 14.09.2022 до 02.03.2023) виконавчих дій у Виконавчому
провадженні щодо примусового стягнення з Боржника за виконавчим документом суми
заборгованості на користь стягувача, який також є одним із визнаних кредиторів
Боржника.
При цьому
Суд зазначає, що апеляційний суд дійшов протилежного висновку (про
правомірність дій Приватного виконавця у межах Виконавчого провадження у
спірних правовідносинах), що однак, за наведених в цій постанові мотивів, не
спростовує висновок апеляційного суду про наявність підстав для задоволення
скарги на Приватного виконавця у спірних правовідносинах.
9.17.Щодо висновку апеляційного суду про
зобов`язання Приватного виконавця в межах Виконавчого провадження повернути на
рахунок Боржниці неправомірно стягнути з неї грошові кошти в сумі 33768 грн 32
коп., то Суд зазначає, що цей висновок узгоджується із висновком в постанові ВС
від 09.10.2018 у справі № 910/25711/13 (п.20), а також із судовою практикою ЄСПЛ,
відповідно до якої:
1)Необхідність
виправити стару "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися
у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій
державного органу влади (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова
та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincovб and Pinc v. the Czech
Republic), заява № 36548/97, пункт 58, ЄСПЛ 2002 VIII).
2)Ризик
будь-якої помилки державного органу влади має покладатися на саму державу і
помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб (див., рішення у
справах "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia),
заява №
32457/05, п.40, від 13.12.2007 та "Трґо проти Хорватії" (Trgo
v.Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11.06.2009).
3)У
контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного
урядування може не лише покладати на органи влади обов`язок діяти невідкладно
при виправленні своєї помилки (див., наприклад, згадане рішення у справі
"Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п.69), але й може також
вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або
іншого виду відповідного відшкодування (див., mutatis mutandis, згадані рішення
у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincovб and
Pinc v. the Czech Republic), п.53, "Гладишева проти Росії"
(Gladysheva v. Russia), п.80 та "Максименко та Герасименко проти
України" (Maksymenko and Gerasymenko v. Ukraine), п.64).
4)Європейський
суд встановив, що на підприємство-заявника було покладено непропорційний тягар
та констатував порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки
підприємство-заявника позбавили права власності на майно з вини ДВС України,
водночас йому не надали за це відшкодування (Рішення від
11.06.2020 "FORTETSYA, MPP v. UKRAINE" (заява
№ 68946/10).
9.18.Таким чином доводи скаржника про відсутність підстав для визнання
протиправними дій Приватного виконавця зі стягнення грошових коштів з
Боржника протягом запровадженого щодо нього ухвалою суду у справі про
неплатоспроможність мораторію на задоволення вимог кредиторів та для задоволення
скарги керуючого реструктуризацією майна Боржника у цій справі не знайшли свого
правового та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не
відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають
задоволенню.
9.19.А тому висновки суду в оскаржуваній
постанові апеляційного суду про задоволення скарги керуючого реструктуризацією
майна Боржника та скасування протилежного рішення суду першої інстанції (з
висновком про виникнення у Приватного виконавця підстави для зупинення
Виконавчого провадження після отримання повідомлення 02.03.2023 керуючим
реструктуризацією Боржника про відкриття цієї справи про неплатоспроможність),
з урахуванням мотивів, наведених в цій постанові, зроблені апеляційним судом
відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на
підставі доказів у справі обставин справи.
Немає коментарів:
Дописати коментар