ПОСТАНОВА
16 березня 2023
року, Cправа № 925/1626/21, Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В.Г., суддів:
Банаська О.О., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/109807462
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся
до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою
неплатоспроможність. У березні 2022 року суд визнав грошові вимоги кредиторів,
включаючи АТ "Альфа-Банк", АТ "ПУМБ" та ТОВ
"Фінфорс". Згідно зі звітом про результати перевірки Декларацій
Боржника, ОСОБА_1 володів рухомим майном (автомобілем) та нерухомим майном
(будинком та часткою у квартирі). Проте, до подання заяви про
неплатоспроможність, боржник вчинив дії щодо відчуження свого майна. Зокрема,
за договором про поділ майна від 23 червня 2021 року, дружина боржника отримала
у власність квартиру, яка раніше була спільною власністю подружжя. Крім того,
автомобіль боржника було знято з обліку 3 серпня 2021 року у зв'язку з його
вибраковкою. Кредитори, посилаючись на
ці факти відчуження майна перед поданням заяви про неплатоспроможність,
звернулися до суду з клопотанням про закриття справи. Місцевий г/с ухвалою від 26.08.2022 відмовив у задоволенні
клопотання, вважаючи, що факти відчуження майна не доводять ухилення боржника
від погашення боргів. Апеляційний суд
постановою від 22.11.2022 скасував це рішення та закрив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, вказав, що
обставини відчуження частки в нерухомому майні (за 5 місяців до
подачі заяви до суду), яке раніше належало боржнику, а також факт зняття з
обліку автомобіля (за 3 місяці до подачі заяви до суду), який також належав
боржнику, безумовно свідчить про намагання ухилення боржника від погашення
боргу перед кредиторами. За висновком апеляційного г/с передача боржником свого майна у
"підозрілий період" на користь членів сім`ї/інших осіб свідчить про
те, що заявник штучно створив свою неоплатність, щоб скористатися пільгами, які
передбаченні у процедурі неплатоспроможності. Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без
задоволення, вказав, що погоджується із висновком суду апеляційної інстанції
про те, що заявник штучно створив свою неоплатність, і оскільки здійснив
відчуження належного йому майна у "підозрілий період" на користь
члена сім`ї, а саме - менше ніж за півроку до дати звернення ним до
господарського суду, наслідком чого стала повна відсутність у нього будь-якого
майна, що свідчить про наявність підстав для закриття справи на підставі п.2 ч.7
ст. 123КУзПБ. Також ВС вказав, що не
вбачає підстав для формування висновку щодо застосування п.2 ч.7 ст.123 КУзПБ,
оскільки такий наведений у постановах ВС від
09.11.2021 у справі № 903/6/21, від 30.06.2022 у справі № 914/100/20.
Короткі висновки:
38. …для
застосування передбаченої п.2 ч.7 ст.123 КУзПБ підстави для закриття
провадження у справі необхідна наявність таких умов:
-
клопотання зборів кредиторів, сторони у справі або ініціатива суду;
-
наявність встановленого факту, що майно членів сім`ї боржника було придбано за
кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї;
-
наявність встановленого факту придбання майна за кошти боржника та/або
реєстрація такого майна на іншого члена сім`ї саме з метою ухилення боржника
від погашення боргу перед кредиторами.
ПОЗИЦІЯ
ВЕРХОВНОГО СУДУ
26.Особливості застосування процедури
банкрутства до боржника - фізичної особи визначено Книгою четвертою КУзПБ.
27.Відповідно до ст.113 КУзПБ провадження
у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи -
підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб,
з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
28.За змістом ст.116 КУзПБ лише
боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
29.Верховний Суд зауважує, що таким
чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство"
боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі
дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів,
прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення
його платоспроможності.
30.За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем
презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про
неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни
способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди
стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його
банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його
майна (постанова ВС у складі судової
палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 26.05.2022 у справі №
903/806/20).
31.Одним із принципів, які характерні
для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у
процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій
учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що також
зобов`язує суд повно та всебічно досліджувати обставини щодо виникнення та
розвитку правовідносин сторін, а також надавати відповідь по усіх питаннях, які
виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
32.На відміну від справ позовного
провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та
змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий
контроль є невід`ємною складовою судового провадження. Застосування судами
принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо
повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового
захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності
надає суду у процедурі банкрутства можливість забезпечити дотримання балансу
інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства
(неплатоспроможності) (схожий за змістом
висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС ВС від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
33.Верховний Суд у складі судової
палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від 22.09.2021 у
справі №910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут
неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної
особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за
рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання
відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про
неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної
особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх
реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити
ефективний механізм продажу активів боржника.
34.У судових процедурах
неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію
заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи
за приписами Книги четвертої
КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його
добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема
таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість
зловживання правом (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.13
ЦК України).
35.Верховний Суд у складі судової
палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від 26.05.2022 у
справі №903/806/20 сформулював принцип
добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення
від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах
неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не
за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно
виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на
розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве
прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в
межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Саме
такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну
неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети
цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за
спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або
звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
36.Судова палата для розгляду справ
про банкрутство КГС у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 також
зауважила, що КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля
спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення
недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких,
зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку
ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і
витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх
передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи
кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з
неплатоспроможністю (п.1-3 ч.7 ст.123 КУзПБ).
37.Отже, п.2 ч.7 ст.123 КУзПБ передбачено
можливість прийняття судом рішення про закриття провадження у справі за
клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо
майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або
зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення
боргу перед кредиторами.
38.Аналіз зазначеного положення КУзПБ свідчить,
що для застосування передбаченої п.2 ч.7
ст.123 КУзПБ підстави для закриття провадження у справі необхідна
наявність таких умов:
-
клопотання зборів кредиторів, сторони у справі або ініціатива суду;
- наявність
встановленого факту, що майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти
боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї;
- наявність
встановленого факту придбання майна за кошти боржника та/або реєстрація такого
майна на іншого члена сім`ї саме з метою ухилення боржника від погашення боргу
перед кредиторами.
39.Водночас КУзПБ прямо
не регулює порядок доведення того, що боржник та/або члени його сім`ї придбали
майно для членів сім`ї боржника за кошти боржника та/або здійснили реєстрацію
майна на члена сім`ї боржника з метою ухилення боржника від погашення боргу
перед кредиторами, оскільки Закон не визначає ні орієнтовного, ні вичерпного
переліку обставин, що підлягають встановленню та доведенню, а також не визначає
докази або способи/засоби доведення відповідних обставин, а тому оцінка таких
доказів має бути здійснена судом при розгляді відповідного питання за
правилами, передбаченими ГПК України.
40.Отже, враховуючи положення ч.3
ст.13, ч.1 ст.74, ст.76 - 77 ГПК України,
у випадку подання відповідного клопотання зборами кредиторів або стороною у
справі, таке клопотання повинно бути обґрунтованим, містити належні та
допустимі докази на підтвердження не лише придбання майна за кошти боржника
та/або реєстрації такого майна на іншого члена сім`ї, але і на підтвердження
здійснення такого придбання/реєстрації з метою ухилення боржника від погашення
боргу перед кредиторами.
41.Тобто положення п.2 ч.7 ст.123 КУзПБ хоча
і не встановлюють передумов для застосування цієї норми (наприклад, визнання в
установленому порядку недійсним (встановлення нікчемності) відповідного
правочину або заперечення/спростування відповідних майнових дій з придбання
майна членами сім`ї боржника за кошти боржника та/або реєстрації цього майна на
члена сім`ї тощо), водночас не звільняють від необхідності доведення мети
вчинення таких дій (боржника та/або членів його сім`ї) - ухилення боржника від
погашення боргу перед кредиторами.
42.Відтак, без встановлення обставин,
які підтверджують придбання членом сім`ї боржника майна за кошти боржника
та/або проведення реєстрації цього майна на члена сім`ї саме з метою ухилення
боржника від погашення боргу перед кредиторами, та без дослідження наданих
учасниками провадження у справі про неплатоспроможність доказів, у суду
відсутні підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі про
неплатоспроможність на підставі п.2 ч.7 ст.123 КУзПБ. Подібні
висновки наведено у постановах ВС від 09.11.2021 у справі № 903/6/21, від
30.06.2022 у справі № 914/100/20.
43.Як вже зазначалося вище, у цій
справі боржник - фізична особа ОСОБА_1 у листопаді 2021 року звернувся до
господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про його
неплатоспроможність.
44.Судом апеляційної інстанції
встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебувало рухоме майно - автомобіль
RENAULT 21 NEVADA, придбаний 28.03.2009 та нерухоме майно - квартира за
адресою: АДРЕСА_2 (право спільної сумісної власності).
45.Разом з тим, як встановлено судом,
23.06.2021, тобто за 5 місяців до звернення із заявою ОСОБА_1 про відкриття
провадження у справі про його неплатоспроможність, на підставі Договору про
поділ майна подружжя, дружина боржника - ОСОБА_2 , набула в особисту приватну
власність квартиру АДРЕСА_3 , яка до цього перебувала у спільній власності її
та ОСОБА_1. Крім того, за 3 місяці до звернення до господарського суду, а саме
- 03.08.2021, ОСОБА_1 зняв з реєстраційного обліку належний йому транспортний
засіб RENAULT, 21 NEVADA.
46.Отже, враховуючи, що провадження у
справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути відкрите лише за
ініціативою самого боржника та така процедура спрямована на
"реабілітацію" саме добросовісної особи та враховуючи, що ОСОБА_1
здійснив відчуження належного йому майна у "підозрілий період" на
користь члена сім`ї, а саме - менше ніж за півроку до дати звернення ним до
господарського суду, наслідком чого стала повна відсутність у нього будь-якого
майна, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду
апеляційної інстанції про те, що заявник штучно створив свою неоплатність, щоб
скористатися пільгами, які передбачені у процедурі неплатоспроможності, що
свідчить про намагання ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
47.За таких обставин, Верховний Суд
вважає правомірним та обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду
про наявність підстав для закриття провадження у цій справі про
неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.7 ст.123 КУзПБ.
48. … колегія суддів зауважує, що
висновок щодо застосування п.2 ч.7 ст.123 КУзПБ наведений у постановах ВС від
09.11.2021 у справі № 903/6/21, від 30.06.2022 у справі № 914/100/20, отже, Суд
не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду у подібних
правовідносинах.
49.Разом з тим, колегія суддів ВС
враховує, що у справі №903/6/21 суд касаційної інстанції погодився із
висновками судів в оскаржуваних постановах про недоведення підстав для закриття
провадження у справі про неплатоспроможність боржника згідно з п.2 ч.7 ст.123 КУзПБ. При
цьому, у справі № 903/6/21 між відчуженням боржником майна на користь
членів сім`ї та відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність
фізичної особи мав місце значний проміжок часу (більше 10 років), на відміну
від цієї справи №925/1626/21, де нерухоме майно відчужено боржником за 5
місяців, а транспортний засіб знято з реєстрації за 3 місяці до звернення до
господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність.
50.У справі № 914/100/20, провадження
про неплатоспроможність фізичної особи, в якій було відкрито 19.02.2020,
Верховний Суд зробив висновок про те, що зі змісту оскаржуваного рішення суду
апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, не вбачається, що
судом встановлено наявність доказів (рішення суду, в якому було встановлено
такі факти, покази свідків тощо), які окремо або у своїй сукупності прямо
підтверджують наявність у боржника мети ухилитися від погашення боргу перед
кредиторами. При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що на
момент відчуження житлових будинків на підставі договорів дарування від
04.05.2011 № 1153 та № 1162 від 04.05.2011 (на користь сина та доньки боржника)
тривав розгляд цивільної справи щодо стягнення з боржника на користь банку
кредитної заборгованості, тому суд дійшов висновку, що відчуження нерухомого
майна боржника під час позовного провадження про стягнення заборгованості
свідчить про мету ухилення від виконання вимог кредиторів, хоча справа про
неплатоспроможність боржника була відкрита 19.02.2020. Тобто спірні відчуження
майна боржника здійснено було поза межами підозрілого періоду, що вирізняє цю
справу від справи № 925/1626/21.
51.Водночас, у справі №914/100/20
Верховний Суд констатуючи порушення місцевим та апеляційним судами приписів п.1,
2 ч.7 ст.123 КУзПБ, ст.236, 238
ГПК України та неповноту дослідження обставин у
справі №914/100/20, дійшов висновку про скасування постанови місцевого
та апеляційного судів з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду.
Отже, встановлені фактичні обставини справи № 914/100/20 та цієї справи №
925/1626/21 не є подібними.
52.Враховуючи викладене, колегія
суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про
неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права
та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
53.Висновки суду апеляційної
інстанції в оскаржуваній постанові зроблені у відповідності до норм
законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі
обставин справи, у звязку з чим Суд не вбачає підстав для сусвання законного та
обґрунтованого судового акту.
Немає коментарів:
Дописати коментар