ПОСТАНОВА 10 жовтня 2023 року, cправа
№ 922/1510/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В.,
Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/114291934
У справі про неплатоспроможність фізичної
особи ОСОБА_1, АТ «Укрексімбанк» подав клопотання про закриття справи з тих
підстав, що боржник в доданих до заяви деклараціях не вказала інформацію щодо
своїх батьків та належного їм майна. Місцевий г/с постановою від 25.04.2023,
яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 25.07.2023), серед
іншого, визнав фізичну особу банкрутом та ввів процедуру погашення боргів, а у клопотанні
про закриття справи відмовив, оцінивши поведінку Боржника вцілому як
добросовісну. Зокрема, на вимогу суду Боржник у встановлений судом строк надала
необхідну інформацію з відповідними доказами на її підтвердження, у визначений
законом термін надала суду виправлені декларації, згідно яких майновий стан
боржника не змінився. Також суди врахували, що право власності на майно членів
сім`ї боржника, зокрема, двокімнатну квартиру було зареєстровано ще 05.12.2011,
у зв’язку з чим дійшли
висновку, що зазначена квартира не могла бути перереєстрована на іншого члена
сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами. Верховний
суд залишив судові рішення нижчих
судів без змін, вказавши, що враховуючи встановлені судами обставини справи,
недоведеність та не встановлення недобросовісності боржника, погоджується з
рішеннями судів про відмову у задоволенні клопотання про закриття справи.
Позиція Верховного Суду
18.За ч.2 ст.6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі
судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.
Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність
разом з визнанням боржника банкрутом.
19.За змістом ст.116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про
його неплатоспроможність.
20.При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей,
необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
21.Зокрема, п.11 ч.3 ст.116
КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий
стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
22.Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що
інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за
останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений,
передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою
ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом
їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
23.Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до
компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі,
надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки
формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про
неплатоспроможність фізичної особи.
24.Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним
обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
25.Відповідно до ч.5 ст.116 КУзПБ (в редакції станом на час звернення із заявою про
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) декларація про майновий
стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували
поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів
та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної
заробітної плати.
29.Колегія суддів погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
30.За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем
презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про
неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни
способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди
стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його
банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його
майна.
31.Частиною 2 ст.6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної
особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника
та погашення боргів боржника.
32.Згідно з ч.5 ст.119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про
введення процедури реструктуризації боргів боржника.
33.Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про
неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення
платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його
зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
34.Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним
етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може
реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його
об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії
залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати
прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
35.Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для
розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від 22.09.2021 у справі №
910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут
неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної
особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за
рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання
відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про
неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної
особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх
реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити
ефективний механізм продажу активів боржника.
36.За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності
фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною
мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник,
інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст.3 та 13 ЦК України, відповідно до
яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п.6 ч.1 ст.3
ЦК України), тобто відповідати певному стандарту
поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої
сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав
особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб,
а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії
особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання
правом в інших формах (ч.2, 3 ст.13 ЦК України).
37.Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні
вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між
сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках
кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і
кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у
добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні
процесуальних обов`язків.
38.Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення
платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на
боржника обов`язки:
- повідомити про обставини, що стали
підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116
КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини
неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від
кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу
виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про
власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4
-11 ч.3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи
документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації
боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при
погодженні його змісту (ч.4 ст.116, ч.7 ст.126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види
заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст.125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з
умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч.1 ст.128 КУзПБ).
39.Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля
уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур
неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у
справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і
достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї;
приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо
боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за
неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (п.1-3 ч.7 ст.123
КУзПБ).
40.Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом
законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки
боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та
відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної
особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним
умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки
боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи
задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до
компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах
об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
41.Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі
про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення
легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного
боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації
заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його
платоспроможності.
42.Керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк
перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи
зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування
боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та
аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до п.9 - 11 ч.5ст.119 КУзПБ при відкритті
провадження у справі.
43.Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим
реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою
адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей
погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами
плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у
постанові ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від
26.05.2022 у справі № 903/806/20.
44.Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про
неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для
мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та
дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про
майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати
принципам повноти та достовірності.
45.Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або
необачність боржника.
46.При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про
майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець
передбачив можливість подання виправленої декларації.
47.Пунктом 1 ч.7 ст.123 КУзПБ встановлено, що суд приймає
рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів,
сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про
майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно,
доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи
днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки
такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною
та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів
його сім`ї.
48.Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові ВС у
складі палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 22.09.2021 у справі №
910/6639/20, за якою певні неточності в декларації про майновий стан не можуть
слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про
неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем
наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду
виправленої декларації.
49.Аналіз п.11 ч.3 ст. 116, п. 1 ч.7 ст.123 КУзПБ свідчить, що
законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про
неплатоспроможність фізичної особи, а саме:
- боржник подає суду декларацію;
- керуючий реструктуризацією перевіряє
надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або
недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом
перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;
- отримавши звіт керуючого
реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи
днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про
майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат
боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією
зауважень.
50.Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації
боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі
виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та
витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома
боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у
строк встановлений законом.
51.Нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим
реструктуризацією виправленої декларації та подання уточненого звіту, а
зазначена в декларації інформація підлягає оцінці судом та використанню при
подальшому розгляді справи.
52.Водночас законодавцем прямо встановлено, що керуючий
реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за
результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або
недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його
сім`ї, доводить результати перевірки до відома боржника, що є підставою для
виправлення декларації у строк встановлений законом.
53.Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від
21.06.2022 у справі № 903/264/21.
54.Втім, колегія суддів звертає увагу на наявність процесуального
права боржника подавати пояснення, заперечення та відповідні документи у
підтвердження власної позиції, які мають бути оцінені судом під час провадження
у справі в сукупності з іншими доказами.
55.У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи
скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає
інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник.
56.Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ встановлює
спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу
між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках
кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і
кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у
добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні
процесуальних обов`язків.
57.Слід враховувати, що добросовісність боржника - фізичної особи
є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює
вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття
провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених
статтями 123, 126, 128 КУзПБ і
саме тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у
сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським
судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі,
замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
58.Такими обставинами можуть бути, серед
іншого ненадання
боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху
активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у
декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за
відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю;
посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї
боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для
справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці
з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом,
економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану
реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо
отримання боргу в розумні строки.
59.Системне тлумачення вказаних вище приписів свідчить, що за їх
змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип
добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на
звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах
неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не
за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно
виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на
розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве
прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в
межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
…
65.Отже, недобросовісність боржника ОСОБА_1 судами попередніх
інстанцій та керуючим реструктуризацією встановлено не було, кредитором
недобросовісна поведінка боржника не доведена; зборами кредиторів боржника не
було прийнято рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника.
66.Частиною 2 ст.123 КУзПБ визначено, що основними завданнями зборів кредиторів
у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого
реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан
боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3)
прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про
звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури
погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про
неплатоспроможність.
67.Частиною 11 ст.126
КУзПБ встановлено, якщо протягом трьох місяців з
дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до
господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами
план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти
рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів
боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про
неплатоспроможність.
68.Відповідно до ч.1 ст.130
КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про
визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у
разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану
реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури
погашення боргів боржника.
69.Враховуючи встановлені судами обставини справи, недоведеність та
не встановлення недобросовісності боржника, колегія суддів погоджується з
рішеннями судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні
клопотання АТ "Державний експортно-імпортний банк" про закриття
провадження у справі.
70.Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є
прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку
надання та отриманнядоказів у суді першої інстанції апеляційним судом не
встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної
інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в
оцінку доказів (висновок ВП ВС у постанові від 16.01.2019 у справі №
373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), згодом підтриманий ВС у складі
об`єднаної палати КГС у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
71.Відтак, доводи касаційної скарги про порушення судамипершої та апеляційної інстанції про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, як і аргументи про неврахування висновків ВС щодо застосування норм права у подібних правовідносинах при ухваленні оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин.
Немає коментарів:
Дописати коментар