ПОСТАНОВА 03 жовтня 2023 року, cправа № 902/954/21, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Білоуса В .В. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/114114466
У справі про неплатоспроможність фізичної особи
ОСОБА_1, провадження у якій було відкрито 19.10.2021 року, постановою місцевого
г/с від 27.01.2023 року, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від
15.06.2023 року), Боржника визнано банкрутом та введено процедуру погашення
боргів. Судове рішення мотивоване: відсутністю недобросовісної поведінки
боржника: станом боржника, який характеризується ознаками неплатоспроможності; недостатністю
активів для задоволення вимог кредиторів; відсутністю поданого до суду
погодженого боржником та схваленого єдиним кредитором ПРБ; відсутністю підстав
для закриття справи, що передбачені ч.7 ст.123 КУзПБ. Верховний Суд
скасував судові рішення нижчих судів і направив справу на новий розгляд до суду
першої інстанції, зазначив, що суди попередніх інстанцій: констатували
відсутність погодженого боржником і схваленого ним, як єдиним кредитором, ПРБ
боржника; не надали оцінку поданому боржником ПРБ на предмет відповідності
вимогам ст.124 ГПК України; не з'ясували підстави неподання погодженого
боржником і схваленого кредиторами ПРБ. Верховний Суд вказав на необхідність з'ясувати:
причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами Плану реструктуризації боргів; встановити,
чи є таке неподання наслідком недобросовісної поведінки боржника або кредиторів,
і залежно від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень,
викладених у цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.
Короткі висновки:
34. …, у випадку неподання до
господарського суду протягом трьох місяців погоджений боржником і схвалений
кредиторами план реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового
контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у
матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого
кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних
обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у
діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки
учасників провадження у справі про неплатоспроможність."
Позиція Верховного Суду
32.Колегія суддів зазначає, що приписи ч.1 ст.130 КУзПБ не
повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи
встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення
плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом
обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і
захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у
справі, зокрема за ч.7 ст.123, ч.11 ст.126 КУзПБ.
33.Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися
відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ, зокрема у відповідності до вимог закону
щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану
реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його
схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і
прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
34.Відповідно до правих висновків, викладених у постанові ВС від
25.08.2021 у справі № 925/473/20, "у справах про неплатоспроможність
фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури
реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на
розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного
(зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та
невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст.124
КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Така поведінка може пояснюватись
прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не
прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120
днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.130 КУзПБ) створює формальні
підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
Верховний Суд зауважує, що вказане
безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський
суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку
поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та
добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення
від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед
кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі
зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Таким чином, у випадку неподання
до господарського суду протягом трьох місяців погоджений боржником і схвалений
кредиторами план реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового
контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах
справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого
кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за
одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у
діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки
учасників провадження у справі про неплатоспроможність."
35.Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій констатуючи
відсутність погодженого боржником і схваленого ним, як єдиним кредитором плану
реструктуризації боргів боржника, не давали оцінку
поданому боржником плану реструктуризації на предмет відповідності
вимогам ст.124 ГПК України, зокрема, не з`ясували підстави неподання
погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів,
які, як зазначено вище, можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності
кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника.
36.Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив,
що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним
критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом
питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про
неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.123, 126, 128
КУзПБ.
37.У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи
скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає
інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, оскільки інше
б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст.3 та 13
ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути
добросовісними (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).
38.Тобто дії боржника у процедурі неплатоспроможності повинні
відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю,
відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного
правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від
дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або
культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати
шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.2, 3 ст.13 ЦК
України).
39.При цьому, визначені у п.2 ч.8 ст.123, ч.10 ст.126 та ч.2 ст.128
КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) із клопотанням
про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені неконструктивною
позицією при погодженні плану реструктуризації боргів саме кредиторів,
порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів,
іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати
господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні
такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у
справі про неплатоспроможність фізичних осіб. Тобто лише наявність клопотання
зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової
процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин,
не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським
судом такого клопотання.
40.Відтак, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін
та ухвалення справедливого рішення за ч.11 ст.126 КУЗПБ є закріплена у цій
нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів
рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів
боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий,
що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної
справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної
реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах
неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі
про неплатоспроможність фізичних осіб.
41.Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання
вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та
оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх
юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм
властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями.
Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок,
постановлення законного й обґрунтованого рішення.
42.Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають
дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому
засіданні.
43.Оскаржувані постанови судів першої та апеляційної інстанцій таким
вимогам закону не відповідають.
44.Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами
матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з
достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та
оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
45.Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при
ухваленні оскаржуваних постанов не були дотримані.
46.З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги частково
знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
47.У касаційній скарзі скаржник просить постанову Господарського суду
Вінницької області від 27.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного
господарського суду від 15.06.2023 - скасувати, справу № 902/954/21
передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
48.Разом з тим, з огляду на вищенаведене, враховуючи те, що Суд
дійшов висновку про необхідність дослідження та встановлення фактичних обставин
справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України виходить за межі
повноважень Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове
задоволення касаційної скарги та про направлення справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
49.Згідно п.2 ч.1ст.308 ГПК України суд касаційної інстанції за
результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення
судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу
повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або
для продовження розгляду.
50.Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судами попередніх
інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону - ст. 86,
236 ГПК України, а тому постанова Північно-західного апеляційного
господарського суду від 15.06.2023 та постанова Господарського суду Вінницької
області від 27.01.2023 підлягає скасуванню з направленням справи
№902/954/21 на новий розгляд до Господарського суду Вінницької
області.
51.При новому розгляді суду необхідно належним чином з`ясувати причини неподання погодженого боржником і схваленого
кредиторами плану реструктуризації боргів і обставини щодо того, чи таке
неподання є наслідком недобросовісної поведінки боржника або кредиторів, повно
та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у
справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і
в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень
викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення про
затвердження плану реструктуризації боргів боржника, визнання боржника
банкрутом і введення процедури погашення боргів, або закриття провадження у
справі про неплатоспроможність.
Немає коментарів:
Дописати коментар