ПОСТАНОВА 21 лютого 2023 року, cправа № 910/14852/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/109345441
У справі про неплатоспроможність ОСОБА_1,
провадження у якій було відкрито 18.10.2021, єдиним кредитором визнано АТ
"Альфа-Банк" без права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Проєкт плану реструктуризації боргів боржника (далі-ПРБ) подавався на розгляд зборів
кредиторів, які були призначенні на 04.07.22 шляхом
опитування. АТ "Альфа-Банк"надав відповідь, в якій вказав, що проєкт ПРБ містить
неточності та потребує обґрунтування, оскільки боржник має змогу виділяти
більшу суму на погашення вимог кредитора ніж запропоновано. За результатами зборів кредиторів
(04.07.2022), проєкт ПРБ затверджено не було, у протоколі
зборів було визначено, що кожний кредитор має 0 голосів з правом вирішального
голосу, а тому збори вважаються такими, що не відбулися у зв`язку з
відсутністю кредитора з правом вирішального голосу. Враховуючи неможливість
провести збори кредиторів, керуючий реструктуризацією звернувся до г/с з клопотанням,
просив визнати боржника банкрутом та ввести процедуру погашення боргів. Місцевий
г/с постановою від 11.07.2022 клопотання задовольнив, обґрунтовував перехід
до процедури погашення боргів неможливістю проведення зборів кредиторів та
спливу 120 днів з дня відкриття справи про неплатоспроможність. Апеляційний
г/с постановою від 13.12.2022 з місцевим г/с не погодився, постанову про перехід до процедури погашення боргів скасував та направив справу до
суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію реструктуризації
боргів боржника. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення,
вказав, що погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що
місцевий г/с не врахувавши особливість цієї справи за наявності поданого на
затвердження ПРБ, та неможливість його затвердити зборами кредиторів через
кредитора без права вирішального голосу та не надавши власну оцінку ПРБ, дійшов
передчасного висновку про перехід до процедури погашення боргів боржника. В
цьому випадку арбітражний керуючий повинен був звернутись до суду з клопотанням про
затвердження ПРБ; кредитор - висловити
свою позицію, місцевий г/с - розглянути ПРБ
і за наслідками такого розгляду прийняти рішення про його затвердження або
відмову у затвердженні, що зроблено не було.
Короткий висновок
44. …, приписи ч.1 ст.130 КУзПБ не
повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи
встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення
плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом
обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і
захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у
справі, зокрема за ч.7 ст.123, ч.11 ст.126 КУзПБ.
45. … дискреція г/с у вирішенні питання про
перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч.11
ст.126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується
крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про
неплатоспроможність фізичної особи, а ч.1 ст.130 КУзПБ формалізує початок
судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною
гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із
прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
63-64. … за
відсутності рішення зборів кредиторів внаслідок відсутності кредитора з правом
голосу, сторони мають реалізувати свої права та обов`язки задля узгодження
плану реструктуризації боргів боржника і за наявності кредитора/кредиторів без
права голосу, арбітражний керуючий спочатку повинен … звернутись до суду про
затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а кредитор висловити свою
позицію щодо плану реструктуризації боргів боржника у порядку визначеному
законом. Оскільки саме до дискреції г/с відноситься вирішенні питання про
перехід до наступної судової процедури, у цьому випадку місцевий г/с повинен
був розглянути план реструктуризації боргів ОСОБА_1 в порядку,
визначеному ст.126 КУзПБ, і за наслідками розгляду прийняти рішення про
його затвердження або відмову у затвердженні... .
Позиція Верховного Суду
26. Верховний Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова
процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та
вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність
фізичної особи.
27.В ухвалі про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк
підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів
боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого
засідання суду (п.8 ч.5 ст.119 КУзПБ).
28. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч.2 ст.122 КУзПБ).
29. Згідно з ч.4 ст.122 КУзПБ в ухвалі за
результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:1) обов`язок
керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не
пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання
господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення
такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план
реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення
боргів чи про закриття провадження у справі.
30. Отже, на відміну від ст.44
КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної
особи КУзПБ не встановлює граничного
строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у
наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї
судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має
індивідуальні особливості для кожного боржника.
31.Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк
судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та
до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або
прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття
провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не
повинен перевищувати 120 днів.
32.Таке тлумачення кореспондується з приписами ч.1 ст.130 КУзПБ про перехід
до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не
схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як
додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та
засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.
33. Відповідно до ч.11 ст.126
КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня
постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не
поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації
боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання
боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно
до цього Кодексу або про закриття
провадження у справі про неплатоспроможність.
34. Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з п.2
ч.4 ст.122 КУзПБ приводить
до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено
обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після
спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів
боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації
боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення"
вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах
диспозиції ч.11 ст.126 КУзПБ.
35. Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч.1
ст.130 КУзПБ г/с
у судовому засіданні, призначеному згідно з п.2 ч.4 ст.122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на
затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами
ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури
погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про
неплатоспроможність в порядку ч.11 ст.126 КУзПБ.
36.Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення
процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами п.8 ч.5 ст.119, ч.11 ст.126 цього Кодексу визначено
строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом
якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони
мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації
боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про
наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття
провадження у справі, зокрема відповідно до ч.7, п.2 ч.8 ст. 123 КУзПБ.
37. До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний
виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки
майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану
реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання
процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у
судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
38. Верховний Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом
строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що
добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність,
здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та
можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик
додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного
керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського
судочинства.
39. За змістом ч.1 ст. 130
КУзПБ г/с ухвалює постанову про визнання
боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох
випадках, якщо:
- протягом 120 днів з дня відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято
рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;
- зборами кредиторів прийнято рішення про
перехід до процедури погашення боргів боржника.
40. Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення
боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї
сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної
судової процедури у справі.
41. За змістом абзацу 2 ч.2 ст.6, ч.1 ст.130 КУзПБ процедура
погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної
особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак
неплатоспроможності боржника.
42. Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом,
господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна
для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і
пасивів боржника.
43. Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для
визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів,
зокрема в порядку ч.1 ст.130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме
наслідком закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.90 КУзПБ.
44. Отже, приписи ч.1 ст.130 КУзПБ не повинні
застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи
встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення
плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом
обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і
захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у
справі, зокрема за ч.7 ст.123, ч.11 ст.126
КУзПБ.
45. Приписи ч.11 ст.126 та ч.1 ст.130 КУзПБ у
їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція
господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової
процедури чи закриття провадження у справі за ч.11 ст.126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що
застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до
мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч.1 ст.130
КУзПБ формалізує початок судової процедури
погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для
добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям
рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
…
55. Колегія суддів погоджується з … рішенням суду апеляційної
інстанції з огляду на наступне.
56. Відповідно до ч.7 ст.126
КУзПБ господарський суд зобов`язаний затвердити
план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та
боржником. Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника чи
кредитора змінити план погашення боргів у частині збільшення чи зменшення
строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для
погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на
задоволення побутових потреб (не менше розміру, встановленого ст.124
цього Кодексу).
57. За приписами ч.10 ст.126
КУзПБ у разі постановлення господарським судом
ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори
кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника
банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
58. Також збори кредиторів не позбавлені права заявити клопотання про
перехід до процедури погашення боргів чи закриття провадження у справі в
порядку ч.11 ст.126 КУзПБ з обґрунтуванням відповідних підстав.
59. Водночас, спеціальні норми КУзПБ не обмежують кредиторів боржника -
фізичної особи у виборі позиції у справі, проте за їх пасивної участі в
провадженні, зволіканні з реалізацією правомочностей чи невчиненні ними
необхідних процесуальних дій, ризики такої бездіяльності покладаються саме на
кредиторів та не повинні зашкодити законним інтересам боржника.
60. Як установлено судами попередніх інстанцій проєкт плану
реструктуризації боргів боржника подавався на розгляд кредитора АТ
"Альфа-Банк", проте за результатами проведення зборів кредиторів
(04.07.2022), не було затверджено плану реструктуризації боргів боржника та
відповідно до протоколу зборів кредиторів від 04.07.2022, складеного за
результатами їх проведення, було визначено, що кожний кредитор має 0 голосів з
правом вирішального голосу, а тому збори вважаються такими, що не
відбулися у зв`язку з відсутністю кредитора з правом вирішального голосу.
61. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що попри
відсутність у кредитора АТ "Альфа-Банк" процесуальної можливості щодо
розгляду та схвалення питань, які виносяться на збори кредиторів АТ
"Альфа-Банк" була надана відповідь на збори кредиторів (які були
призначенні на 04.07.22 шляхом опитування) у справі №910/14852/21, в якій
вказано, що проєкт плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 містить
неточності та потребує обґрунтування, оскільки боржник має змогу виділяти
більшу суму на погашення вимог кредитора ніж запропоновано.
62.
З огляду на фактичні обставини у цій справі, судами встановлено, що за
наявності поданого на затвердження плану реструктуризації боргів боржника,
зборами кредиторів боржника не прийнято, і не могло бути прийнято рішення
стосовно затвердження чи відмови у затвердженні плану реструктуризації боргів
боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника через
відсутність кредитора з правом вирішального голосу, відтак існує правова
невизначеність алгоритму дій арбітражного керуючого у такій ситуації.
63.
Разом з тим, системний аналіз ст.123, 126 КУзПБ дає підстави для висновку, що у цьому випадку, за
відсутності рішення зборів кредиторів внаслідок відсутності кредитора з правом
голосу, сторони мають реалізувати свої права та обов`язки задля узгодження
плану реструктуризації боргів боржника і за наявності кредитора/кредиторів без
права голосу, арбітражний керуючий спочатку повинен був звернутись до суду про
затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а кредитор висловити свою
позицію щодо плану реструткуризації боргів боржника у порядку визначеному
законом.
64.
Оскільки саме до дискреції господарського суду відноситься вирішенні питання
про перехід до наступної судової процедури, у цьому випадку місцевий г/с
повинен був розглянути план реструктуризації боргів ОСОБА_1 в порядку,
визначеному ст.126 КУзПБ, і за
наслідками розгляду прийняти рішення про його затвердження або відмову у
затвердженні, але не зробив цього.
65. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками
суду апеляційної інстанції про те, що місцевий суд не врахувавши особливість
цієї справи за наявності поданого на затвердження плану реструктуризації боргів
боржника, та неможливість затвердити план реструктуризації зборами кредиторів
через кредитора без права вирішального голосу та не надавши власну оцінку плану
реструктуризації боргів боржника, дійшов передчасного висновку про перехід до
процедури погашення боргів боржника.
Немає коментарів:
Дописати коментар