ПОСТАНОВА23.05.2023, cправа №910/5369/21, ВС у складі колегії суддів КГС: Білоуса В.В.-головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/111121967
У справі про неплатоспроможність ФО, провадження у
якій було відкрито 16.06.2021, місцевий г/с ухвалою від 07.12.2022
відмовив ПАТ «ПУМБ» у закритті справи, постановою від 07.12.2022 припинив
процедуру реструктуризації боргів, визнав банкрутом фізичну особу, ввів
процедуру погашення боргів. Апеляційний г/с постановою від 27.02.2023 постанову
місцевого г/с від 07.12.2022 скасував,
справу на правив на процедуру реструктуризації боргів, вказав, що судом першої
інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що із звіту про результати
перевірки декларації боржника від 23.08.2022 вбачається, що квартира за відповідною
адресою була відчужена дружиною боржника у 2017 році та тому на яких підставах
боржник проживає/зареєстрований у вказаній квартирі. Окрім того, не встановлено
чи належить/не належить це майно членам сім`ї боржника, відповідно не
досліджено чи повинен був боржник відобразити вказане майно у відповідних деклараціях
про майновий стан. Також із ЄДРСР вбачалося, що згідно вироку Подільського
районного суду м. Києва від 11.03.2020 у справі №758/10993/19 ОСОБА_1 визнано
винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366 (Службове підроблення) та
ч.2 ст.222 (Шахрайство з фінансовими ресурсами) КК України. Вказаним вироком,
зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю,
щиро покаявся у вчиненому, визнав у повному обсязі заявлений цивільний позов,
та показав, що дійсно, обіймаючи посаду директора ТОВ "24 Елемент",
вніс до фінансових звітів вказаного ТОВ завідомо неправдиві відомості щодо
наявності позитивного фінансового результату у товариства, що не відповідало
дійсності. В подальшому, в приміщенні відділення ПАТ "ПУМБ", надав
завідомо підроблену податкову звітність працівнику банківської установи, що
стало підставою для укладення кредитного договору. Також апеляційним суом було
встановлено, що в деклараціях боржник зазначав, що його дружині належить частка
40% у статутному капіталі ТОВ "СТІЛТРАНССЕРВІС" (п.54 декларації),
однак боржником у Плані реструктуризації не запропоновано продати це майно. Відповідно
до плану реструктуризації боржник планує отримувати 10 000 грн дохід, однак не
вказав на джерело отримання цього доходу. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши
на правильність висновків суду апеляційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
19.10 Суд
звертає увагу, що відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у
справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету,
а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності
визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до
наступної.
19.11
Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб розрахована на надання
допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан
якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність.
19.12
Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію в тому числі і
при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур,
передбачених Книгою четвертою КУзПБ.
19.13 ВС у
складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від
22.09.2021 у справі № 910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ
інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника -
фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути
погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове
регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи
про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної
особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації,
а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу
активів боржника.
19.14 У
судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на
реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до
боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено
спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного
законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного
права та недопустимість зловживання правом (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.13 ЦК
України).
19.15 Верховний
Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові
від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної
поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від
боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності
фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм
неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує
обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд
справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве
прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в
межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
19.16 Отже,
до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його
добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення
боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці
боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій
взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними
правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
19.17
Відповідно до ч.5 ст.116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником
за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити
інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують
30 розмірів мінімальної заробітної плати.
19.18
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за
останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений,
передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою
ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом
їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
19.19 Саме
тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду
за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати
достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними
вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про
неплатоспроможність фізичної особи.
19.20 Вимоги
щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність,
ураховуючи п.11 ч.3 ст.116 КУзПБ, визначені наказом Міністерства юстиції
України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про
майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність".
19.21 У
свою чергу, вимоги щодо змісту такої декларації передбачені ч.5 ст.116 КУзПБ.
Так, декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат
боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної
заробітної плати (абзац 1 ч.5 ст.116 КУзПБ).
19.22
Абзацом 2 ч.5 ст.116 КУзПБ визначено, що до членів сім`ї боржника належать особи,
які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом
трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі
повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника,
інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом,
мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки
яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно
проживають, але не перебувають у шлюбі.
19.23
Відповідно до ч.2 та 4 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які
спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки.
Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також
на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним
засадам суспільства.
19.24
Абзацом 5 п.6 мотивувальної частини Рішення КСУ від 03.06.1999 № 5-рп/99 у
справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" визначено, що
членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають
і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі
(рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають
з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини
(чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники,
пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї,
крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність
спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для
спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання
взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування
житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних
відносин.
19.25
Вказана правова позиція щодо тлумачення правової категорії "члени
сім`ї" підтримана ВП ВС у постанові від 22.08.2018 у справі №
644/6274/16-ц.
19.26 Однак,
визначальним у цьому аспекті є визначене у пункті 6 мотивувальної частини
вказаного рішення від 03.06.1999 у справі № 5-рп/99 засадниче положення щодо
застосування поняття "член сім`ї": КСУ виходив з об`єктивної відмінності
його змісту залежно від галузі законодавства.
19.27 Так,
базове поняття "член сім`ї" норма СК України встановлює на підставі
критеріїв спільного проживання, пов`язаності спільним побутом, наявності
взаємних прав та обов`язків.
19.28 Водночас,
застосування поняття "член сім`ї" в інших галузях законодавства може
розширювати чи звужувати коло осіб, які підпадають під це поняття у залежності
від мети правового регулювання тієї чи іншої галузі, правового інституту або
окремої правової норми.
19.29 З
моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника/відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому
режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (правовий
висновок, викладений у постанові ВП ВС від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та
в низці постанов КГС ВС у справах про банкрутство).
19.30 Поряд
з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності
(галузевих принципів), суттєве значення має й принцип узгодженості нормативних
приписів права із суміжними інститутами права, що має гарантувати інтеграцію законодавства
у сфері неплатоспроможності/банкрутства до національної системи права.
19.31 Так, КУзПБ
як спеціальний нормативно-правовий акт має пріоритет перед іншими законодавчими
актами України у регулюванні відносин, пов`язаних з банкрутством юридичних осіб
та неплатоспроможністю фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених цим
Кодексом.
19.32 Коло
членів сім`ї боржника в ч.5 ст.116 КУзПБ визначено у зв`язку із встановленням
його обов`язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою,
затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про
майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав
для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у ч.2
ст.115 КУзПБ.
19.33
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити
перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й
динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація
повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від
погашення боргу перед кредиторами.
19.34
Включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у
тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації),
а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають
під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай,
характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах
таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед
кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих
зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи
проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та
сімейними правами і обов`язками.
19.35 Таке
розуміння застосування поняття "член сім`ї" у процедурі провадження у
справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про
включення до кола членів сім`ї боржника у частині п`ятій статті 116 КУзПБ осіб,
які не є членами сім`ї в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України, оскільки
не є особами, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні
права й обов`язки.
19.36
Відмінність поняття "член сім`ї боржника", визначеного законодавством
у сфері неплатоспроможності та наведеного у ч.5 ст.116 КУзПБ, додатково
пояснюється відсутністю використання у цій частині бланкетної норми з
посиланням на положення Сімейного кодексу України, іншого нормативно-правового
акта.
19.37 З урахуванням
вищенаведеного у сукупності, судове тлумачення ч.5 ст.116 КУзПБ, з огляду на
мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників- фізичних
осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому
порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та
осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того,
що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають
взаємних прав та обов`язків.
19.38 Верховний
Суд зауважує, що КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання
боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного
використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття
провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником
повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів
його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам
сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної
відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (п.1-3 ч.7
ст.123 КУзПБ).
19.39
Конструкція ч.7 ст.123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника
за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та
необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних
фактів господарським судом.
19.40 До
того ж, розширене коло ініціаторів застосування ч.7 ст.123 КУзПБ та відсутність
процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність
фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних
дій боржника.
19.41
Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної
ініціативи, г/с не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність
підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст.123 КУзПБ, тому з власної
ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури
погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну
оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
19.42 Ризики зазначення неповної інформації у
декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації
про майновий стан члена сім`ї не передбачено, натомість у ч.5 ст.116 КУзПБ імперативно
визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо
майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї,
що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
19.43
Зазначене кореспондує правовому висновку ВС у складі судової палати для розгляду
справ про банкрутство КГС, викладеному у постанові від 26.05.2022 у справі №
903/806/20, за яким, добросовісність боржника - фізичної особи є
визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює
вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття
провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.123,
126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку
боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню
господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження
у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
19.44 Такими
обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання
отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного
боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник
у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий
стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація
є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб
ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим
реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна
необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка
може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в
розумні строки.
19.45 Близькі
за змістом правові висновки щодо застосування норм права викладені у постановах
ВС від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20,
від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
19.46 Судом
апеляційної інстанції встановлено, що боржником у заяві про відкриття
провадження у справі про банкрутство місцем його проживання/реєстрації
зазначено: АДРЕСА_1 .
19.47 При
цьому, із звіту про результати перевірки декларації боржника від 23.08.2022 вбачається,
що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , відчужена дружиною боржника у 2017.
19.48 Тому,
правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції
не надано належної оцінки цим обставинам та тому на яких підставах боржник проживає/зареєстрований
у вказаній квартирі.
19.49 Окрім
того, судом першої інстанції не встановлено чи належить/не належить це майно
членам сім`ї боржника та відповідно не досліджено того, чи повинен був боржник
відобразити вказане майно у відповідних деклараціях про майновий стан.
19.50
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що як убачається із
ЄДРСР, згідно вироку Подільського районного суду м. Києва від 11.03.2020 у справі
№ 758/10993/19 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1
ст.366 (Службове підроблення) та ч.2 ст.222
(Шахрайство з фінансовими ресурсами) КК України. Вказаним вироком, зокрема,
встановлено, що допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.222, ч.1 ст.366 КК України, визнав
повністю, щиро покаявся у вчиненому, визнав у повному обсязі заявлений
цивільний позов, та показав, що дійсно, обіймаючи посаду директора ТОВ "24
Елемент", вніс до фінансових звітів ТОВ "24 Елемент" завідомо
неправдиві відомості щодо наявності позитивного фінансового результату у товариства,
що не відповідало дійсності. В подальшому, в приміщенні відділення ПАТ
"ПУМБ", надав завідомо підроблену податкову звітність працівнику
банківської установи, що стало підставою для укладення кредитного договору.
19.51
Також, метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є
забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану
реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий
документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його
розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх
вимог в межах процедури реструктуризації.
19.52 У
свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно
до вимог ст.124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть
можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника
та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на
затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід
до процедури погашення боргів.
19.53 У
справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування
боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у
не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану
реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум
погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації,
який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ.
19.54
Дослідивши наданий план реструктуризації, судом апеляційної інстанції
встановлено наступні обставини:
- в деклараціях боржник зазначав, що його дружині належить
частка 40% у статутному капіталі ТОВ "СТІЛТРАНССЕРВІС" (п.54 декларації),
однак боржником не запропоновано продати це майно;
- відповідно до плану реструктуризації боржник планує
отримувати 10 000 грн дохід, однак не вказує на джерело отримання цього доходу.
19.55 При
цьому, скаржником жодним чином не спростовано того, що вказана частка у
статутному капіталі товариства, яка належить дружині боржника може бути
майновим активом у справі про банкрутство та не спростовано можливості здійснювати
погашення кредиторських вимог боржника в результаті виплати боржнику половини
вартості внесеного майна або половини отриманого доходу від діяльності
підприємства.
19.56 З
огляду на вказані обставини, правильним є висновок суду апеляційної інстанції
про те, що суду першої інстанції належало надати оцінку відповідності плану реструктуризації
вимогам КУзПБ.
19.57 При
цьому, безпідставними є посилання скаржника на невідповідність висновків суду
апеляційної інстанції правовим висновкам викладеним у постановах ВC від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 та від
26.05.2022 у справі №903/806/20, оскільки, з огляду на фактичні обставини встановлені
у цій справі, судом апеляційної інстанції, у відповідності до наведених
правових позицій ВС, правомірно застосовано принцип судового контролю та
правильно встановлено передчасність висновків суду першої інстанції щодо
припинення процедури реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом та
введення процедури погашення боргів.
19.58 Крім
того, на висновки у наведених постановах ВС скаржник послався,
виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в
рішеннях правових позицій ВC стосовно спірних
правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі №910/5369/21
доказів та встановлених фактичних обставин.
Немає коментарів:
Дописати коментар