ПОСТАНОВА 05 жовтня 2022 року, cправа № 921/39/21, Верховний Суд у
складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного
господарського суду: Огородніка К.М. - головуючого, Банаська О.О.,
Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Картере В.І., Пєскова В.Г.,
Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/106903648
Фізична особа (Боржник) звернувся до г/с із заявою про неплатоспроможність,
посилаючись на неможливість погасити підтверджений судовим рішенням борг в
розмірі 371,9 тис. грн перед ТОВ "Купер Прайс" (правонаступник ПАТ КБ
"Хрещатик"). Провадження за заявою було відкрито 21.04.2021 і станом
на дату попереднього засідання кредитори до боржника з грошовими вимогами не
звернулися. Місцевий г/с ухвалою від 20.07.2021, яка залишена без змін
апеляційним г/с (постанова від 16.02.2022) закрив справу на підставі п.8 ч.1
ст.90 КУзПБ, вказавши, що обставини не звернення кредиторів до боржника з
грошовими вимогами унеможливлює встановлення судом ознак неплатоспроможності
боржника; апеляційний г/с дійшов висновку, що у спірному випадку провадження у
справі підлягає закриттю на підставі п.9 ч.1 ст. 90 КУзПБ. Верховний Суд
скасував судові рішення нижчих судів, вказавши на невірне застосування нижчими
судами норм КУзПБ, а щодо правових висновків, викладених ВС раніше у постановах
від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20, від 23.12.2021 у справі №
921/173/21 та від 09.06.2022 у справі № 916/2102/21, про можливість закриття справи,
у тому числі у попередньому засіданні суду, вказав, що вони підлягають
уточненню шляхом урахування правових висновків, викладених у мотивувальній частині
цієї постанови.
Висновки про застосування норм права
Ø
Аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що процедура
неплатоспроможності фізичної особи, у т. ч. фізичної особи-підприємця, є
відмінною (наділеною особливостями) за метою і механізмом реалізації від
процедури банкрутства юридичних осіб.
Ø
При цьому основною метою процедури неплатоспроможності фізичної особи є
відновлення платоспроможності цієї особи як інструменту виходу правовим
способом зі скрутного фінансового становища. Така спрямованість законодавства у
сфері неплатоспроможності фізичної особи відповідає вимогам ст.3 Конституції
України, які визначають, зокрема, соціальну орієнтованість держави, що є
важливою конституційною гарантією соціальних прав людини в Україні.
Ø
Завданням підготовчого засідання г/с у розгляді заяви про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка
підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником
як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Ø У разі наявності підстав
для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, однак
неподання кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений
законом строк, закриття такого провадження робить недієвим передбачене
нормами КУзПБ право боржника - фізичної особи щодо здійснення процедури
банкрутства та відновлення платоспроможності.
Ø
ВС зауважує, що ч.1 ст.45 КУзПБ встановлено обов`язок
конкурсних кредиторів подати до г/с відповідні письмові заяви з вимогами до
боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень ч.4
цієї статті свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги
і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не
впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо
права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак таке
право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним
вказаного обов`язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у
відповідні строки.
Ø
Такими правовими наслідками є закриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи на підставі п.6 ч.1 ст.90 КУзПБ та
визначена ч.4 цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних
кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або
були відхилені г/с, а виконавчих документи за відповідними вимогами
такими, що не підлягають виконанню.
Ø
Протилежний підхід, а саме неподання конкурсними кредиторами
відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом
строк нівелює зобов`язальний характер порядку виявлення кредиторів та
унеможливлює здійснення подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи,
оскільки одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість
організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у
процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану
реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.
Ø Аналіз положень ст.45,
90, 120, 122 КУзПБ дає підстави для висновку, що відсутність
заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів
не є підставою для закриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду,
оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи
загрози її неплатоспроможності.
Ø
Натомість, у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
фізичної особи конкурсними кредиторами не подано у визначений законом строк
заяв з грошовими вимогами до боржника, г/с за результатами
попереднього засідання постановляє ухвалу, якою:
-керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство
та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного
нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами
боржника), зобов`язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово
повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття
провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для
відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у
порушення вимог ч.1 ст.45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника;
-призначає відповідно до п.2 ч.4 ст.122 КУзПБ судове
засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури
(процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.
Ø
Залежно від конкретних обставин, зокрема у випадку наявності у боржника
підтвердженої відповідними доказами заборгованості перед конкурсним кредитором
та подальшого ігнорування цим кредитором свого обов`язку щодо подання
заяви з грошовими вимогами до боржника, г/с має право прийняти рішення
про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів
кредиторів. Водночас таке рішення суд приймає з урахуванням та
оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту
керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації
боржника.
Ø
Поряд з цим, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення
боргів фізичної особи-боржника, обов`язком суду є перевірка наявності
визначених ч.7 ст.123 КУзПБ підстав для закриття (з власної ініціативи суду)
провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ø
Обставини, що свідчать про добросовісну поведінку
боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню г/с
під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи на підставі п.6 ч.1 ст.90
КУзПБ та застосування наслідків, встановлених ч.4 цієї статті
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у
попередньому засіданні у разі не звернення кредиторів з грошовими вимогами до
боржника
Ø Верховний Суд зауважує,
що із введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ запроваджено новий правовий інститут,
який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної
особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями)
за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
Ø З пояснювальної записки
до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту
неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо
відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій
ситуації та потребують допомоги з боку держави.
Ø Також у преамбулі КУзПБ
закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення
платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з
метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності
фізичної особи.
Ø За цим підходом, на
відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги
четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб"
законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника,
який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від
боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних
осіб.
Ø Отже, застосовуючи ці
норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб,
задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про
неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
Ø З огляду на виключне
право лише боржника- фізичної особи на ініціювання справи про свою
неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ), Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом
запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що
є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля
реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за
результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою
платоспроможність.
Ø Така правова позиція
відповідає висновкам ВС у складі судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС, викладеним у п.44-51 постанови від 26.05.2022 у справі №
903/806/20.
Ø З наведеного суд
підсумовує, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена
законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового
становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення
платоспроможності.
Ø Особливості застосування
процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою
"Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
Ø Відповідно до ст.113
КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи,
фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом
для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ø Підстави для відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ч.2 ст.115
КУзПБ, за якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою
про відкриття провадження у такій справі у разі, якщо:
…
Ø Порядок та наслідки
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені
ст.119, 120 КУзПБ.
Ø Частиною 1 ст.119 КУзПБ
регламентовано, що у підготовчому засіданні г/с розглядає подані документи,
з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.
Ø Отже, завданням
підготовчого засідання г/с у розгляді заяви про відкриття провадження у справі
про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними
та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його
неплатоспроможності чи її загрози.
Ø Водночас при ініціюванні
справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи
можливість невиконання грошових зобов’язань найближчим часом має
підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи
правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть
бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські
документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її
здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні,
довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання
боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності -
потенційну можливість такого невиконання.
Ø За наслідками
підготовчого засідання г/с постановляє ухвалу про відкриття провадження у
справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі
про неплатоспроможність (ч.3 ст.119 КУзПБ).
Ø З моменту відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами
вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах
провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим
Кодексом (п.1 ч.1 ст.120 КУзПБ).
Ø Подання кредиторами
грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією
здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч.1 ст.122
КУзПБ).
Ø Порядок набуття
кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство юридичних осіб
визначено в ст.45 КУзПБ, згідно з ч.1 якої конкурсні кредитори за вимогами,
що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані
подати до г/с письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про
відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ø Верховний Суд зауважує,
що зазначеними нормами КУзПБ встановлено саме обов`язок конкурсних
кредиторів подати до г/с відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у
визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень ч.4 ст.45 КУзПБ
свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після
закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на
характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального
голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак, на думку судової палати, таке
право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним
вказаного обов`язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у
відповідний строк.
Ø Такими правовими наслідками,
на переконання Верховного Суду, є закриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи на підставі п.6 ч.1 ст.90 КУзПБ (у разі,
якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття
провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог) та визначена ч.4 цієї
статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були
заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським
судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не
підлягають виконанню.
Ø Протилежний підхід, а
саме неподання конкурсними кредиторами відповідних заяв з грошовими вимогами
до боржника у визначений законом строк нівелює зобов`язальний характер порядку
виявлення кредиторів та унеможливлює здійснення подальшої процедури
неплатоспроможності фізичної особи, оскільки одним із наслідків відсутності
кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів,
до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено
розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про
його схвалення.
Ø Поряд з цим, порядок
проведення попереднього засідання суду у справі про неплатоспроможність
фізичної особи визначений ст.122 КУзПБ, згідно ч.2, 3 якої попереднє засідання
суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність. Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до
дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та
боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
Ø Згідно ч.4 вказаної
статті КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема,
зазначаються:
-обов`язок керуючого реструктуризацією
провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня
постановлення такої ухвали;
-дата засідання г/с, яке має відбутися не
пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто
погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про
перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Ø Аналіз наведених вище
мотивів Верховного Суду та положень ст.45, 90, 120, 122 КУзПБ дає підстави для
висновку про відсутність підстав у г/с для закриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи у попередньому засіданні, попри неподання
конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника станом
на дату проведення такого засідання, у тому числі й у межах визначеного ч.1 ст.
45 цього Кодексу строку.
Ø Натомість, судова палата
вважає, що у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність конкурсними кредиторами не подано до
попереднього засідання заяв з грошовими вимогами до боржника, г/с за
результатами такого засідання повинен постановити ухвалу, якою:
керуючись принципом судового контролю у
справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій
категорії справ (наділеного нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії
з кредиторами боржника), зобов`язати керуючого реструктуризацією
боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у
заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала
підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків
неподання ними у порушення вимог ч.1 ст.45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами
до боржника;
призначити відповідно до п.2 ч.4
ст.122 КУзПБ судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної
судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження
у справі.
Ø Згідно п.2, 4, 6, 7 ч.2
ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному,
повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні
у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати
докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Ø Частиною 1 ст.43 ГПК
України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні
добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними
правами не допускається.
Ø З урахуванням наведених
мотивів та процесуальних норм ВС вважає, що у випадку:
- наявності у боржника
заборгованості (підтвердженої відповідними доказами та яка була
підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної
особи) перед конкурсним кредитором, яким в порушення вимог ч.1 ст.45 КУзПБ не
подано заяву з грошовими вимогами до боржника, та
-
подальшого ігнорування таким кредитором свого
обов`язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника після
отримання ним від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо
правових наслідків невиконання цього обов`язку,
- г/с має право прийняти
рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення
зборів кредиторів, однак з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності
боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про
результати перевірки декларації боржника.
Ø Поряд з цим ВС наголошує, що, у
такому випадку, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення
боргів фізичної особи-боржника, г/с зобов`язаний перевірити наявність
визначених ч.7 ст.123 КУзПБ підстав для закриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи з власної ініціативи суду, надати таким
обставинам належну юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому
рішенні.
Ø У вказаному питанні
обов`язку г/с щодо перевірки наявності підстав для закриття (з власної
ініціативи суду) провадження у справі, визначених ч.7 ст.123 КУзПБ, судова
палата враховує правовий висновок, викладений у п.84-91 постанови ВС у складі
судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 26.05.2022 у справі №
903/806/20.
Ø За тим, врахувавши
обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з
іншими обставинами справи, г/с вирішує питання щодо подальшого руху справи,
зокрема закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на
підставі п.6 ч.1 ст.90 КУзПБ та застосування наслідків, встановлених частиною
четвертою цієї статті.
Ø Узагальнюючи наведене,
судова палата дійшла таких висновків:
-відсутність заявлених у визначений
законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття
провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у
попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності
такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними
доказами;
-у випадку не подання конкурсними
кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, однак підтвердження
заборгованості відповідними доказами (що стало підставою для відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), господарський суд
за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою (1) зобов`язує
керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо
правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45
КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника та (2) призначає судове засідання
для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури
погашення боргів) чи про закриття провадження у справі;
-залежно від конкретних обставин суд має
право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом попри
неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами та, як
наслідок, відсутності відповідного рішення зборів кредиторів. При цьому,
обов`язком суду є перевірка наявності підстав для закриття провадження у
справі про неплатоспроможність фізичної особи, визначених ч.7 ст.123
КУзПБ;
-обставини, що свідчать про добросовісну
поведінку боржника (сумлінна співпраця боржника з керуючим реструктуризацією,
відкрита його взаємодія з судом, яка полягає у добросовісному користуванні
процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків,
зокрема повідомлення про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3
ч.2 ст.116 КУзПБ), надання повної і достовірної інформації про власний майновий
стан та членів сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4 -11 ч.3 ст.116 КУзПБ)
тощо), у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню
господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття
провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п.6 ч.1
ст.90 КУзПБ та застосування правових наслідків, встановлених частиною ч.4 цієї
статті.
Ø З урахуванням
вищевикладеного, судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС вважає,
що правові висновки, викладені у постановах КГС ВС від 09.11.2021 у
справі № 911/3459/20, від 23.12.2021 у справі № 921/173/21 та від
09.06.2022 у справі № 916/2102/21, про можливість закриття провадження у справі
про неплатоспроможність фізичної особи, у тому числі у попередньому засіданні
суду, якщо після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у
справі про банкрутство станом на дату проведення такого засідання до боржника
не висунуто вимог, підлягають уточненню шляхом урахування правових висновків,
викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Немає коментарів:
Дописати коментар