ПОСТАНОВА 18.11.2021, Справа № 910/4473/21 (910/8061/21), Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101424136
ОСОБА_1 в межах справи про її
неплатоспроможність звернулася до г/с із позовною заявою до ОСОБА_2 про
стягнення за договором позики від 23.01.2013 заборгованості у розмірі 28 502
636,80 грн. У заяві про усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 просила
звільнити її від сплати судового збору з огляду на її майновий станом
неплатоспроможної особи долучила до заяви декларацію про майновий стан боржника
у справі про неплатоспроможність за 2020 рік та ухвалу про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність, стверджуючи, що розмір судового
збору, визначений г/с в ухвалі від 31.05.2021 в сумі 427539,55 грн перевищує 5
відсотків річного доходу позивача за попередній календарний рік. Місцевий
г/с Ухвалою від 14.06.2021, яка залишена без змін апеляційним г/с (постановою від
08.09.2021) позовну заяву та додані до неї документи повернув без розгляду по
причині того, що заявник не усунув недоліки позовної заяви (не сплатив судовий
збір), вказавши, що ОСОБА_1 не належить до категорії осіб, які звільняються від
сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях; положеннями
ст.5, 8
Закону України "Про судовий збір" не
визначено відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
підставою для звільнення її від сплати судового збору, у тому числі за
звернення із позовними заявами в межах справи про банкрутство. Також апеляційний суд встановив, що при
зверненні з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання
позовної заяви, обумовленого майновим станом неплатоспроможної особи, ОСОБА_1
не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на
підтвердження викладених у ньому обставин, а також доказів на виконання
визначених ч.1 ст.8 Закону України
"Про судовий збір" умов, за наявності
яких суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати
судового збору. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення,
вказавши, що повертаючи ОСОБА_1 позовну заяву без розгляду з підстав
не усунення недоліків позовної заяви, суди правильно застосували положення
процесуального закону, а саме положення ч.4 ст.174 ГПК України..
Короткі висновки:
Ø Законом України
"Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно
звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який
наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору.
Цей перелік наведений у ст.5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Ø Закон України
"Про судовий збір" не містить визначеного (чіткого) переліку
документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий
стан особи. Такими документами можуть бути, наприклад, довідка податкового
(фіскального) органу про розмір доходів за попередній календарний рік, яка
підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків
розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік та/або
відповідна довідка органу Пенсійного фонду про розмір отриманої пенсії за цей
же період у разі якщо скаржник є пенсіонером, довідка про перелік розрахункових
та інших рахунків, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних
членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо. У
кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий
збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм
внутрішнім переконанням.
Ø Власноруч заповнена
декларація про майновий стан без доказів на підтвердження зазначеної в
ній інформації щодо майна, доходів та витрат боржника не може бути визнана
належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом на підтвердження
викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставин.
Позиція Верховного Суду
Ø
…,
правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок
судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового
збору визначені Законом України
"Про судовий збір".
Ø
Відповідно
до ч.1 ст.4 Закону України "Про
судовий збір" судовий збір справляється у
відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява
або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та
у фіксованому розмірі.
Ø
Відповідно
до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що
підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або
документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору
відповідно до закону.
Ø
Ставка
судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового
характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру
прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів
прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в редакції чинній на момент
звернення з позовною заявою).
Ø
Відповідно
до положень ч.11 ст.176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у
справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у
статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій
зазначаються підстави залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає
йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня
вручення позивачу ухвали.
Ø
Відповідно
до ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху
зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може
перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без
руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з
підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій
ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити
(доплатити).
Ø
Суд
першої інстанції, встановивши невідповідність позовної заяви вимогам ГПК України в частині
сплати судового збору, а саме відсутність доказів сплати судового збору у
встановленому порядку та розмірі, постановив ухвалу від 31.05.2021 про
залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з встановленням способу та строку
усунення недоліків позовної заяви з урахуванням вимог частини другої статті
174 ГПК України.
Ø
Законом України
"Про судовий збір" визначений перелік
осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у
силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного
предмета спору. Цей перелік наведений у ст.5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Ø
Питання
відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або
звільнення від його сплати врегульоване ст.8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Ø Як убачається зі змісту цієї норми, існує
три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням,
може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не
довше ніж до ухвалення судового рішення (ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його
сплати (частина друга цієї ж статті):
-розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного
доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
-позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину
віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків
ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину
віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени
малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах
малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи
дієздатність яких обмежена; або
-предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних,
житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Ø Наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а
також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких,
з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити
сплату судового збору або зменшити його розмір.
Ø Водночас, з аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши
конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим
визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи
розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у
справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком
суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення
розміру, відстрочення чи розстрочення.
Ø
Вказана
правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 14.01.2021 у справі №
0940/2276/18.
Ø
Заява
ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору подана на
підставі п.1 ч.1 ст. 8
Закону України "Про судовий збір" та
обґрунтована майновим станом неплатоспроможної особи, до якої ОСОБА_1
додала декларацію про майновий стан за 2020 рік та ухвалу
про відкриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 , стверджуючи, що
розмір судового збору, визначений г/с в ухвалі від 31.05.2021 в сумі 427539,55
грн перевищує 5 відсотків річного доходу позивача за попередній календарний
рік.
Ø
Статтями 73, 74 ГПК
України визначено, що доказами є будь-які дані,
на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що
обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які
мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями
свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог або заперечень.
Ø
Відповідно
до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити
обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази,
які не стосуються предмета доказування.
Ø
Приписами ст.77 ГПК України передбачено,
що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ø
Оцінивши
доводи, наведені позивачем на обґрунтування вимог заявленого
нею клопотання суди не встановили, у даному випадку, наявності
обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з
наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та
підстав для звільнення від сплати судового збору чи його зменшення. За
наслідками здійснення касаційного провадження Верховний Суд таких обставин
також не вбачає.
Ø За оцінкою суду першої інстанції, з якою
погодився суд апеляційної інстанції, виходячи із аналізу ст.5 Закону України "Про судовий збір", ОСОБА_1 не належить до категорій осіб, які
звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових
інстанціях.
Ø
Наведені
ОСОБА_1 обставини в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового
збору, не є такими, з якими положення ст.8
Закону України "Про судовий збір" передбачають
можливість звільнення від сплати судового збору. Судами встановлено, що в
порушення норм ст.73 - 80 ГПК України,
позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на
підтвердження викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору
обставин, а також доказів на виконання визначених п.1 ч.1 ст. 8
Закону України "Про судовий збір" умов,
що свідчить про відсутність підстави для його задоволення.
Ø Суд зазначає, що необхідність сплати
судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження
є загальним для всіх суб`єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників
судового процесу перед законом і судом.
Ø
Умови
звільнення від сплати судового збору, визначені ст.8 України
"Про судовий звір" є диференційовані за суб`єктним та предметним
застосуванням.
Ø
Зокрема,
особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому
навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон
пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат
стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені
належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Ø У кожному конкретному випадку суд
встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею
доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Ø
Враховуючи
зазначене, зважаючи на встановлену судами попередніх інстанцій відсутність
належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження
викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставин, а
також доказів на виконання визначених п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" умов, колегія
суддів дійшла висновку про те, що, повертаючи ОСОБА_1 позовну заяву
без розгляду з підстав не усунення нею недоліків позовної заяви, місцевий
господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, правильно
застосував положення процесуального закону, а саме положення ч.4 ст.174
ГПК України.
Ø При цьому, відповідно до ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до г/с в загальному порядку після усунення недоліків, про що ОСОБА_1 було роз`яснено судами попередніх інстанцій.
Немає коментарів:
Дописати коментар