Посилання

неділя, 1 травня 2022 р.

ПРО ВИЗНАННЯ ПРЕДМЕТОМ ІПОТЕКИ НЕРУХОМОГО МАЙНА

ПОСТАНОВА 04 листопада 2021 року, Справа № 918/56/20(918/238/21), Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101592164


У справі про неплатоспроможність ФО, провадження у якій було відкрито 05.03.2020 судами розглядався позов забезпеченого кредитора (АТ“Укрсиббанк”) про визнання офісних приміщень предметом іпотеки. Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного з Боржником договору іпотеки від 28.09.2007 Позивач є іпотекодержателем частини приміщення складу, яке як йому стало відомо, було реконструйовано боржником шляхом добудови офісних приміщень. Позиція позивача полягала в тому, що оскільки приміщення складу (предмет іпотеки) було змінено боржником шляхом реконструкції з прив`язкою до цього ж приміщення, вже існуючого нерухомого майна, з використанням його складових конструктивних елементів, такі приміщення на думку позивача є предметом іпотеки. Місцевий г/с рішенням від 14.07.2021, яке залишено без змін апеляційним г/с (постанова від 06.09.2021) у позові відмовив, обґрунтувавши це відсутністю підстав для задоволення позову з посиланням на те, що спірні нежитлові приміщення є самостійним та виділеним в натурі нерухомим майном, ізольованим з окремими входами та інженерними мережами, а тому не можуть бути визнані одним об`єктом з предметом застави; в основу судових рішень фактично покладено: 1)висновок раніше проведеної у цій справі судової будівельно-технічної експертизи  НДІСЕ   2) обставини придбання приміщень складу літ. "Е-1", з використанням структурних елементів якого створено спірний об’єкт, до укладення договору іпотеки від 28.09.2007. Верховний Суд скасував судові рішення нижчих судів та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши на неповне дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог та ключове питання в цій справі - з’ясування віднесення спірного нерухомого майна до новоствореного об`єкта чи реконструкції, яке на вирішення судової будівельно-технічної експертизи не ставилося.


Висновки щодо застосування норм права

87. Незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку з перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструкцію.

88. За змістом положень п.3.21 ДБН А.2.2-3:2014 до реконструкції відноситься комплекс будівельних робіт при якому відбувається зміна параметрів об`єкта будівництва, його частин (висоти, кількості поверхів, площі, обсягу), в тому числі надбудова, перебудова, розширення об`єкта будівництва, а також заміна та/або відновлення несучих будівельних конструкцій об`єкту будівництва, за винятком заміни окремих елементів таких конструкцій на аналогічні і (або) відновлення зазначених елементів.

89. Новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

35. Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки від 28.09.2007) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

36. Згідно із ч.1 ст.5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки від 28.09.2007) предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

37. Частиною 3 ст.5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки від 28.09.2007) визначено, що частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

38.Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку з перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструкцію (див. висновок, викладений у постановах КГС ВС від 18.04.2018 у справі № 910/4650/17, від 10.12.2019 у справі № 910/15584/16, постанові КЦС ВС від 04.10.2021 у справі № 686/28888/19).

39. Тож визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є визначення змісту поняття "реконструкція" та співвіднесення його з фактичними обставинами цієї справи.

40.Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 04.06.2014 № 163 затвердило ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014).

41. Відповідно до абзацу 1 п.3.21 ДБН А.2.2-3:2014 реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

42. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності) (абзац другий пункту 3.21 ДБН А.2.2-3:2014).

43. Отже, за змістом наведених положень ДБН А.2.2-3:2014 до реконструкції відноситься комплекс будівельних робіт при якому відбувається зміна параметрів об`єкта будівництва, його частин (висоти, кількості поверхів, площі, обсягу), в тому числі надбудова, перебудова, розширення об`єкта будівництва, а також заміна та/або відновлення несучих будівельних конструкцій об`єкту будівництва, за винятком заміни окремих елементів таких конструкцій на аналогічні і (або) відновлення зазначених елементів (див. висновок щодо змісту поняття реконструкції, викладений у постанові КАС ВС від 04.08.2021 у справі № 640/20805/18).

44. Водночас новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами (див. постанову  ВСУ від 06.07.2016 у справі № 6-1213цс16, постанови КГС ВС від 30.05.2018 у справі  № 5013/462/12, від 04.09.2018 у справі № 914/2660/15, постанови КЦС ВС від 19.04.2018 у справі № 161/3376/17, від 04.07.2018 у справі № 335/640/15-ц, від 13.01.2021 у справі № 535/44/16-ц, від 13.05.2021 у справі № 363/3583/15-ц).

60. …, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури (див. з-поміж іншого, рішення ЄСПЛ у справі "Дульський проти України").

61. Водночас, суд враховує, що за приписами ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

62. Частинами 1, 2 ст.98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

63. Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

64. Системний аналіз наведених норм свідчить, що завданням висновку експерта як  експертного дослідження перш за все є надання відповіді на питання щодо обставин, що мають значення для справи.

65. Таким, з урахуванням предмету судового розгляду та обставин цієї справи, є питання, зокрема: чи є офісні приміщення літ. "Е-2" загальною площею 270,8 кв. м створеним внаслідок реконструкції відповідачем 1 предмета іпотеки чи новоствореним об`єктом?

66. Зазначене питання не ставилося на вирішення судової будівельно-технічної експертизи у цій справі, призначеної судом першої інстанції ухвалою від 02.09.2020 за результатом якої експертом НДІСЕ складено висновок від 08.09.2020 № 5807.

67Ст.104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.86 цього Кодексу.

68. Однак розглядаючи вимоги АТ "Укрсиббанк" в оскаржуваній частині суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та в порушення приписів ст.86237269 ГПК України не з`ясували чи надає відповідь на питання щодо обставин, що мають значення для справи (віднесення офісних приміщень …до новоствореного об`єкту чи об`єкту створеного внаслідок реконструкції предмета іпотеки), висновок експерта від 08.09.2020 № 5807, складений за результатом експертизи, в якій на розгляд експерта судом було поставлено лише питання: "Чи є офісне приміщення  літ. "І-1" та літ. "Е-2"…  одним об`єктом?".

69. Крім того, передчасними є висновки судів попередніх інстанцій щодо створення спірного об`єкту … в результаті реконструкції приміщень складу літ. "Е-1", з використанням його структурних елементів, адже на підтвердження такого висновку суди попередніх інстанцій не навели жодних обґрунтувань, за винятком посилання на договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.05.2006 (приміщення складу "Е-1"…).

70. Також без належної оцінки судів попередніх інстанцій залишені долучені позивачем до матеріалів позову докази на підтвердження  факту реконструкції спірного об`єкту нерухомості, щодо яких суд першої інстанції лише зазначив, що в них не міститься обставин, які б стверджували, що в результаті реконструкції відбулося об`єднання двох приміщень в одне, і що саме в результаті таких дій в позивача виникло право вимоги щодо визнання спірного майна предметом іпотеки за договором іпотеки від 28.09.2007.

Немає коментарів:

Дописати коментар