ПОСТАНОВА 26 жовтня 2021 року, Справа № 921/786/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100843586
У справі про неплатоспроможність ФО, яка була
відкрита 21.01.2020, арбітражний керуючий 26.11.2020 звернулася до г/с з
клопотанням про закриття справи вказувала, що боржником у Декларації за
2019 рік зазначена неповна та недостовірна інформація
про майно та доходи боржника та його членів сім`ї. З таким же
клопотанням звернулася і Фінансова компанія, яка окрім іншого зазначала, що з моменту
визнання Боржника банкрутом як ФОП у справі №10/Б-5022/1400/2012 не
пройшло п’яти років. І з таким же
клопотанням та з аналогічних підстав до суду звернувся Банк. Місцевий г/с ухвалою від 29.03.2021 у закритті
справи відмовив. Апеляційний г/с постановою від 05.07.2021ухвалу
місцевого г/с скасував та провадження у справі закрив. За висновком апеляційного г/с місцевий г/с не
мав правових підстав для відкриття справи про неплатоспроможність ФО з огляду
на те, що Боржник раніше пройшов процедуру банкрутства як ФОП і до подання ним
заяви про банкрутство вже як ФО не пройшло 5 років - терміну
встановленого ст.ст.119 та 135 КУзПБ. За висновком апеляційного г/с місцевий г/с помилково рахував цей термін з 30.10.2012, з часу коли ухвалою суду у справі №10/Б-5022/1400/2012 Боржника як ФОП було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, оскільки не взяв до уваги ту обставину, що Боржник як ФОП перебував в статусі банкрута до 27.12.2016, коли провадження у справі №10/Б-5022/1400/2012 припинено. Разом з тим апеляційний г/с закрив справу не у зв'язку з тим, що вона відкрита неправильно, а з посиланням на ч.7 ст.123 КУзПБ у зв'язку з тим, що подані Декларації мають неповні та недостовірні відомості щодо майнового стану Боржника і членів його сім'ї та окрім того наявні ознаки реєстрації майна боржника на іншого члена сім'ї з метою ухилення від погашення боргу перед кредиторами. Мотиви касаційної скарги зводилися до надіслання арбітражним керуючим звіту про перевірку Декларацій із порушенням строків встановлених ч.3 ст.122 КУзПБ, не зазначенням яке саме майно не відображено боржником у деклараціях, та які саме дані є недостовірними та підлягають уточненню; Боржника як ФОП було визнано банкрутом 30.12.2012 та уся процедура банкрутства проводилася в порядку передбаченому законом про банкрутство, в редакції, чинній до 19.01.2013, який не містив норми щодо неплатоспроможності ФО без статусу ФОП та не містив заборони у 5 років; суд апеляційної інстанції помилково ототожнив поняття "фізична особа" та "Фізична особа-підприємець"; в матеріалах справи відсутнє підтвердження про надіслання звіту про перевірку декларацій з описом вкладення. .
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення,
а постанову апеляційного г/с без змін, вказавши, що із судових рішень у цій
справі та із змісту самої касаційної скарги не вбачається про те, що скаржником
у встановлений законом строк виконано вимоги КУзПБ та подано
виправлену Декларацію; аргументи скаржника щодо відмінності статусу ФО від
статусу ФОП, з огляду на фактичні обставини встановлені у цій справі, не
спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції про необхідність
закриття провадження у справі
Позиція Верховного Суду
20.1 Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно
складеного арбітражним керуючим звіту за результатом перевірки поданих ФО декларацій
встановлено, що декларації мають неповні та недостовірні відомості щодо
майнового стану боржника та членів його сім`ї. Окрім цього наявні ознаки
реєстрації майна боржника на іншого члена сім`ї з метою ухилення від погашення
боргу перед кредиторами, зокрема виявлено наступні порушення:
- подана неповна та недостовірна
інформація, зокрема не вказано дати народження кожного із перерахованих членів
сім`ї, а також не зазначено РНОКПП по дочці ОСОБА_2 або серія і номер
паспорта/номер паспорта у формі картки ІД;
-невідповідність відомостей щодо отримання
доходу від передачі в оренду майна (задекларовано 13 тис. грн., а фактично
зазначено лише 10 тис. грн.), та не зазначено, яке саме майно він передає в
оренду/лізинг;
-не зазначено інформації про всі доходи
які отримує він та його сім`я;
-невідповідність суми доходів сім`ї по
заробітній платі;
-не зазначено про купівлю та подальшу реалізацію
його сином ОСОБА_3 нерухомого майна;
-не зазначено, що ОСОБА_3 отримано дохід
від підприємницької діяльності в 2019 році в сумі 527,8 тис. грн.;
-не зазначено звідки у боржника кошти для
авансування винагороди керуючого реструктуризацією в сумі 31 530,00 гривень та
витрат на адвоката щодо представлення його інтересів в суді;
-не зазначено про витрати Боржника та його
сім`ї на подорожі за кордон, які були здійснені ними за період з 2017 по 2019,
та витрат понесених з цими поїздками;
-приховування інформації щодо банкрутства
27.12.2016 Боржника як ФОП (з моменту його визнання не пройшло ще п`яти років);
-перепродаж майна як на дружину, сина та
брата, та подальша реалізація цього тайна третім особам.
20.2 Судом апеляційної інстанції встановлено, що арбітражний
керуючий і Банк наголошували на тому, що у Декларації зазначена неповна
інформація щодо майнового стану не тільки за 2019 рік, а також і за попередні
роки, зокрема: 19.12.2018 ОСОБА_3 (син) продав ОСОБА_4 однокімнатну квартиру…за
ціною 819,7 тис. грн, що підтверджується договором купівлі-продажу,
посвідченого приватним нотаріусом.
20.3 Відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом МЮУ від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі
про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію
про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел
(право встановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї
не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з
офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї
не надав інформацію".
20.4 Пунктом 1 ч.7 ст.123
КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про
закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у
справі або з власної ініціативи, якщо: боржником у декларації про майновий стан
зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати
боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання
звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не
надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною
інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.
20.5 Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець
визначив певну послідовність дій учасників у справі про банкрутство фізичної
особи: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє
декларації надані боржником та виявляє чи наявна у деклараціях поданих
боржником неповна та/або недостовірна інформація; боржник отримує звіт
керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій; боржник
упродовж семи днів після отримання звіт керуючого реструктуризацією про
результати перевірки його декларації має право подати суду виправлену
декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна,
доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим
реструктуризацією зауважень.
20.6 Із судових рішень у цій справі та із змісту самої
касаційної скарги не вбачається про те, що скаржником у встановлений законом
строк виконано вимоги КУзПБ та подано виправлену декларацію про майновий стан з
повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та
членів його сім`ї. Не зазначено про такі обставини і представником скаржника в
судовому засіданні 26.10.2021.
20.7 При цьому, на керуючого реструктуризацією покладено
обов`язок перевірки декларації боржника та у разі виявлення керуючим
реструктуризацією неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та
витрати боржника та членів його сім`ї, та обов`язкового її доведення до відома
боржника, у останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений
законом. Якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути недоліки поданих
ним декларацій виявлені за наслідками їх перевірки арбітражним керуючим
наступають наслідки визначені п.1 ч.7 ст.
123 КУзПБ.
…
21.4 З огляду на викладене, враховуючи, що попереднє засідання
у цій справі неодноразово відкладалося та те, що за період з 19.03.2020 по
29.03.2021 розгляд справи № 921/786/19 у попередньому засіданні не відбувся, у
суду відсутні підстави вважати, що звіт про перевірку декларацій про майновий
стан боржника надісланий арбітражним керуючим до суду із порушенням строків
встановлених ч.3 ст. 122 КУзПБ.
21.5 Аргументи скаржника щодо відсутності в матеріалах справи
підтвердження про надіслання звіту про перевірку декларацій листом з описом
вкладення суперечать змісту касаційної скарги та аргументам самого ж скаржника
про те, що звіт про результати розгляду декларацій боржника від 20.03.2020
надійшов на електронну пошту суду 22.03.2020 о 22:02 год., а на електронну
пошту боржника та його представника - адвоката 24.03.2020 о
00:08 год. При цьому, скаржником не заперечується той факт, що йому відомий
зміст вказаного звіту.
22. Аргументи скаржника (пункт 13.4 постанови) визнаються колегією
суддів КГС ВС безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з
огляду на таке.
22.1 Згідно п. 4 ч.4 ст.119
КУзПБ Господарський суд постановляє ухвалу про
відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо боржника
визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.
22.2 Відповідно до ч.1 ст.
135 КУзПБ протягом п`яти років після визнання
фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про
неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги
в повному обсязі у порядку, передбаченому цим Кодексом.
22.3 Аналогічні норми містилися в ст. 49 Закону про банкрутство,
в редакції чинній до 19.01.2013, та в ст. 91 Закону про банкрутство, в редакції чинній з 19.01.2013.
22.4 Апеляційним судом встановлено, що в провадженні г/с перебувала
справа №10/Б-5022/1400/2012 про визнання ФОП Купини В.З. банкрутом.
…
22.9 Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те,
що суд першої інстанції помилково рахував цей термін з 30.10.2012, з часу коли
ухвалою суду у справі № 10/Б-5022/1400/2012 боржника - ФОП було визнано
банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, оскільки Купина В.З.
перебував в статусі банкрута до 27.12.2016, коли провадження у справі №
10/Б-5022/1400/2012 було припинено.
22.10 Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не
заборонена законом (стаття 42 Конституції
України). Це право закріплено і в ст. 50 ЦК
України. При цьому зазначається, що ФО здійснює своє
право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку,
встановленому законом.
22.11 Статус ФОП - це юридичний статус, який засвідчує право
особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною,
систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється
суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і
соціальних результатів та одержання прибутку.
22.12 При цьому, юридичний статус "фізична особа -
підприємець" сам по собі не впливає і ніяким чином не обмежує будь-які
правомочності особи, які випливають з її цивільної право-, та дієздатності.
22.13 Принципи здійснення ФОП підприємницької діяльності роблять
його подібним до юридичних осіб, тоді як в приватних відносинах, незважаючи на
будь-які зміни в його статусі, він залишається бути громадянином - ФО.
22.14 Разом з тим, аргументи скаржника щодо відмінності статусу ФО від статусу ФОП, з огляду на фактичні обставини встановлені у цій справі, не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції про необхідність закриття провадження у справі.
Немає коментарів:
Дописати коментар