Постанова ВС від 04.11.2020, Справа №904/9024/16, колегія: Огородніка К.М.-
головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В, https://reyestr.court.gov.ua/Review/92796338
Місцевий господарський суд закрив справу з посиланням на статтю 115 КУзПБ зазначив, що
провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи або ФОП
може бути здійснено лише за наявності згоди боржника. У даній справі боржником
подано клопотання про закриття провадження у справі, що свідчить про
відсутність згоди боржника на здійснення провадження про його
неплатоспроможність.
Апеляційний господарський суд скасував ухвалу суду першої інстанції, зазначив що з моменту
набрання чинності КУзПБ саме подальший розгляд справ
про банкрутство здійснюється за правилами цього кодексу. Оскільки
провадження у справі про банкрутство почате у 2016 році у відповідності до
положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом», які діяли на момент його відкриття, то суд
позбавлений можливості застосовувати положення КУзПБ, тобто зворотню дію закону
в часі щодо вирішення питання про суб`єктний склад осіб, які мали право
звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство
ФОП. Крім того, апеляційний суд вказав, що зазначені судом першої інстанції
підстави для закриття провадження у даній справі ст. 90 КУзПБ не
передбачені.
Верховний суд переглядаючи справу звернув увагу на
питання статусу апелянта у справі, зазначивши, що без цього розгляд
іншого є передчасним.
Розглядаючи справу ВС зазначив наступне:
Ø Провадження у даній
справі порушено на підставі ст.90, 91 Закону України «Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .
Ø На дату ухвалення судом
апеляційної інстанції постанови остаточне судове рішення щодо грошових вимог апелянта
не було прийнято.
Ø Судом враховується, що з
21.10.2019 введено в дію КУзПБ.
Ø Згідно з пунктом 2 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом".
Ø Пунктом 4 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі
про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього
Кодексу перебувають на стадії санації, провадження
яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної
судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється
відповідно до цього Кодексу.
Ø У справі про банкрутство
коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої
справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є
учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Ø Відповідна правова
позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена
суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, зокрема, у
постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №
916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №
908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №
5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14 та згодом підтримана ВС у
складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від
16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Ø Набуття статусу
кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і
юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові КГС
ВС від 25.06.2020 у справі №916/1965/13).
Ø Колегія суддів
звертається до висновку ВС у складі судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС, викладеного у п.56.16 постанови від 16.07.2020 у справі №910/4475/19,
згідно з яким лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство
(ст.23 чи КУзПБ (ст.45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне
або часткове (ч.6 ст.23 Закону про банкрутство, ч.6 ст.45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу
учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну
дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати
свої обов`язки в суді, ст.44 ГПК України).
Ø Тобто, лише за
сукупністю, встановлених Законом про банкрутство, КУзПБ дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права
вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого
права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з
позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового
статусу учасника у справі про банкрутство.
Ø Кредитори (в розумінні
абзацу 10 ч.1 ст.1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про
банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом 1 ч.1 ст.45 КУзПБ,
можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої
названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство
як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК
України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки
(п.56.20 постанови ВС у складі судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
Ø Водночас, особи, які не
брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі
судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на
відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі
у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами
спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких
критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому
такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим
судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо
стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути
розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на
момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої
інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи
про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Ø Таким чином, право на
апеляційне оскарження судових рішень місцевого господарського суду мають
учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а
також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є
учасниками справи, але у випадку якщо судове рішення, що оскаржується,
безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки (подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського
суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 904/4681/19).
Ø Отже при розгляді
апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної
скарги на предмет їх відповідності ст.258, 259 ГПК України, та за
відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення
апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших
підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та
має належним чином дослідити і встановити правовий статус особи, яка
звертається з апеляційною скаргою на судове рішення суду першої інстанції у
справі про банкрутство, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про
права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги (аналогічний
висновок викладено у постановах КГС ВС від 11.06.2020 у справі № 908/1083/19,
від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).
Ø Якщо ж при цьому судом
апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки
такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її
права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не
вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити
апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові
ВC у складі суддів об`єднаної палати КГС від 14.08.2019
у справі № 62/112).
Ø Переглядаючи в
апеляційному порядку ухвалу місцевого господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство ФОП за апеляційною
скаргою ТОВ не надав оцінку правовому статусу апелянта у справі, наявності у
нього права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в контексті
впливу цього судового рішення на права, інтереси та (або) обов`язки заявника
апеляційної скарги.
Ø Не з`ясувавши
відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, суд апеляційної
інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме ст. 13, 86, 236, 269
ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та
аргументів сторін, що мають значення для вирішення питання
наявності/відсутності у ТОВ права на апеляційне оскарження ухвали суду першої
інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство.
Ø З огляду на
вищенаведене, колегія суддів вважає, що без встановлення процесуального статусу
ТОВ у справі про банкрутство ФОП, що впливає на наявність права
оскарження судових рішень у справі про банкрутство, розгляд інших доводів
касаційної скарги є передчасними.
Ø Зважаючи на відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати
дійсні обставини справи, враховуючи допущені судом апеляційної інстанції
порушення норм процесуального права, з урахуванням
повноважень апеляційного суду, постановлене судове рішення апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд
до суду апеляційної інстанції.
Немає коментарів:
Дописати коментар