Посилання

четвер, 30 грудня 2021 р.

ПИТАННЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО ФІЗОСОБИ

ПОСТАНОВА 06 жовтня 2021 року, Справа №  910/15694/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100358037


У справі про неплатоспроможність ФО, провадження у якій було відкрито 25.11.2020, а  23.12.2020 від ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 подали заяви з грошовими вимогами до боржника, 09.02.2021 від керуючого реструктуризації надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Місцевий г/с ухвалою від 31.03.2021 у закритті справи відмовив; також відмовив у визнанні грошових вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4; зобов`язав керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, провести збори, подати суду рішення кредиторів щодо погодженого плану реструктуризації боргів або рішення про перехід до процедури погашення чи про закриття справи та визначив дату судового засідання 14.04.2021, на якому постановою від 14.04.2021 припинив процедуру реструктуризації, ввів процедуру погашення боргів, врахувавши те, що матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації та сплив строку встановленого КУзПБ. Апеляційний г/с постановою від 01.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову від 14.04.2021 задовольнив частково, скасував постанову місцевого г\с, провадження у справі закрив; апеляційні скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ухвалу від 31.03.2021 про відмову у визнанні кредиторами задоволено частково, ухвалу від 31.03.2021 скасовано, апеляційне провадження закрито. Постанова апеляційного г/с мотивована тим, що під час апеляційного перегляду встановлені обставини щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а саме: апеляційний г/с встановив, що Боржник приховав та не відобразив у заяві про відкриття справи  інформацію (і в подальшому не виправив), що впливає на з’ясування обставин неплатоспроможності Боржника. Мова йде за Декларацію, у якій боржник у відповідному рядку зазначив інформацію про те, що "Член сім`ї не надав інформацію"  та не проінформував суд про те, що існує спір між подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за позовом про визнання недійсним окремого положення шлюбного договору від 12.03.2012; крім того, Боржник не звернувся до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про члена сім`ї, яка йому потрібно буде для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларації.  Також, суд другої інстанції встановив, що Боржником подано виправлену декларацію у строк, що значно  перевищував 7-денний. Крім того, із додатково поданих доказів також встановлено наявність частки боржника в статутному капіталі товариства, що знаходиться у місті Лондон (Англія). Тобто Боржник  приховав цю інформацію та не відобразив її у заяві про відкриття провадження у справі як це передбачено у п.4 ч. 3 ст. 116 Кодексу, що за висновком апеляційного г/с впливає на з`ясування обставин неплатоспроможності боржника.  Верховний Суд вказав на відсутність фундаментальних порушень, допущених судом апеляційної інстанції у цій справі і дійшов висновку, що висновок апеляційного г/с щодо закриття провадження у цій справі є правильним з огляду на те, що  Боржник не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї  упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації. 


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (ст.113 КУзПБ).

32. Як встановлено ч.11 ст.126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

33. Частиною 1 ст.130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

34. Відповідно до ч. 2 ст. 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.

Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

35. Згідно зі ст. 1 КУзПБ суб`єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неплатоспроможності.

36. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд зобов`язаний з`ясувати актив і пасив боржника та співставити ці показники, отже при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд повинен з`ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства, наявність непогашених визнаних грошових вимог кредиторів, перевищення грошових зобов`язань боржника над його майном, незадовільний результат застосування заходів оздоровлення боржника.

37. Пунктом 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

38. Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про банкрутство фізичної особи: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє декларації надані боржником та виявляє чи наявна у деклараціях поданих боржником неповна та/або недостовірна інформація; боржник отримує звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій; боржник упродовж семи днів після отримання звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки його декларації має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

39. Отже, на керуючого реструктуризацією покладено обов`язок перевірки декларації боржника та у разі виявлення керуючим реструктуризацією неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, та обов`язкового її доведення до відома боржника, у останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом. Якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути недоліки поданих ним декларацій виявлені за наслідками їх перевірки арбітражним керуючим наступають наслідки визначені п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ.

40. Враховуючи наведене, Кодекс не передбачає перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

41. Суд зауважує, що вимоги щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи п.11 ч.3 ст.116 КУзПБ визначені Наказом МЮУ від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність". В свою чергу, вимоги щодо змісту такої декларації передбачені ч.5 ст.116 КУзПБ. Так, декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів МЗП (абз. 1 ч. 5 ст.116 КУзПБ).

42. До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абз. 2 ч. 5 ст.116 КУзПБ).

48. З урахуванням наведених законодавчих положень та встановлених апеляційним господарським судом обставин, Суд касаційної інстанції вважає правильним висновок щодо закриття провадження у цій справі, в порядку п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ, з огляду на те, що  Боржник не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї  упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника, в якому керуючим реструктуризацією виявлена неповна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї.


51. Стосовно доводів касаційних скарг про те, що апеляційний господарський суд здійснив перегляд справи за апеляційними скаргами осіб, які не мають права на апеляційне оскарження слід зазначити таке.

52. Апеляційним господарським судом встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулись до суду з відповідними вимогами про визнання їх кредиторами до боржника у цій справі.

53. На час винесення постанови про визнання банкрутом ОСОБА_3 ухвалу місцевого г/с  від 31.03.2021 у справі про відмову у визнанні кредиторських вимог оскаржено в апеляційному порядку, тобто судове рішення суду першої інстанції не набуло законної сили, відповідно склад кредиторів боржника станом на дату прийняття постанови про визнання фізичної особи був не визначений, що свідчить про наявність у кредиторів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 права на апеляційне оскарження судових рішень про відхилення їх кредиторських вимог та постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, оскільки таку постанову прийнято до остаточного формування пасиву боржника.

Немає коментарів:

Дописати коментар