ПОСТАНОВА 22 вересня 2021 року, Справа
№ 910/6639/20, ВС у складі палати для розгляду справ про
банкрутство КГС: Огородніка К.М. - головуючого, Банаська О.О., Білоуса
В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., Ткаченко
Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100456026
У справі про неплатоспроможність ФО,
провадження у якій було відкрито 03.06.2020, керуючим реструктуризацією було
проведено перевірку поданих Боржником декларацій про майновий стан і виявлено
ряд розбіжностей та неповноту інформації. Боржник виправлені декларації подав,
але суди встановили, що були виправлені не усі недоліки, зокрема, у Деклараціях
не вказано жодної інформації про членів сім’ї Боржника, при тому, що матеріали
справи містили відомості про матір Боржника та зареєстроване за матір’ю майно,
відомості про яке одержано з інформації Держреєстрів (житловий будинок, дві
земельні ділянки та транспортний засіб). В справі були банківські виписки, згідно
яких матір Боржника ОСОБА_4 надавала допомогу на погашення кредиту
Боржника на суму 40 тис. грн. Також Боржник разом з поясненнями до виправлених
Декларацій надав копію паспорта своєї матері та заяву останньої, в якій
вказано, що ОСОБА_4 є дійсно матір’ю боржника та надати інформацію про майно,
доходи та витрати відмовляється. В справі були також банківські виписки, згідно
яких боржником здійснювалася заправка ТЗ на автозаправках, що вказувало на
можливе користування боржником ТЗ, а також банківські виписки, згідно яких
Боржником оплачувалися послуги компанії реєстрації доменних імен для
бізнесу, тоді як згідно з інформацією на сайтах www.touareg-club.net,
www.touareg-club.com,www.touareg-club.org,www.touareg-club.ru, боржник є їх
розробником та одним із адміністраторів, а Декларація не містила відомостей про
нематеріальні активи Боржника). З урахуванням неповноти та недостовірності
відомостей Декларацій зборами кредиторів було прийнято рішення про
звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі. Місцевий
г/с ухвалою від 09.12.2020, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова
від 27.01.2021), провадження у справі закрив з посиланням на ст.90
КУзПБ; суди виходили з того, що Боржник не дотримав вимог щодо повноти та
достовірності відомостей Декларацій та не усунув недоліки Декларацій в частині
інформації про нематеріальні активи, а також про членів сім`ї, зокрема,
матір. Ключові доводи Боржника зводилися до неправильного
застосування судами ч.5 ст.116 КУзПБ, що полягало у безумовному віднесенні
батьків, зокрема матері, до членів сім`ї боржника. Правомірність не зазначення
матері в Деклараціях Боржник обґрунтовував трактуванням терміну "член
сім`ї", яке наведене в рішенні КСУ від 03.06.1999 у справі № 5-рп/99 та
висновку ВП ВС у постанові від 22.08.2018 у справі №
644/6274/16-ц. Верховний Суд з Боржником не погодився та
залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що трактування терміну
“член сім’ї”, на яке посилається Боржник, надано у правовідносинах, які
регулюються правом соціального забезпечення, а поняття "член сім`ї
боржника", наведене у ч.5 ст.116 КУзПБ, є відмінним, що пояснюється,
зокрема, відсутністю використання у цій частині бланкетної норми з посиланням
на положення СК України, іншого нормативно-правового акту та характером
відносин боржника з особами, вказаними у ч.5 ст.116 КУзПБ (обов`язок діяти
якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання
боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових
прав) на цих осіб; до таких зловживань правом боржник може вдатись незалежно
від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним
спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.
Висновки про застосування норм права
Ø У справах про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб
поняття "член сім`ї боржника" закріплено в ч.5 ст. 116 КУзПБ.
Ø Означені норми самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття
"член сім`ї боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей
визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної
особи. У цьому контексті положення ст.3 СК України для регулювання
відносин у процедурі розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб не
застосовуються.
Ø Тлумачення ч.5 ст.116 КУзПБ, з огляду на мету правового
регулювання відносин неплатоспроможності боржників- фізичних осіб, дає підстави
для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку
необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які
перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не
проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних
прав та обов`язків.
Ø Палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС зауважує на
необхідності врахування, в порядку ч.4 ст.236 ГПК України, господарськими
судами наведеної правової позиції у вирішенні питання включення відповідної
інформації про майно, доходи й витрати членів сім`ї до декларації про майновий
стан боржника, яка є невід`ємною складовою при його зверненні до суду зі заявою
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо
застосування норм права
Ø Пунктом 11 ч.3 ст.116 КУзПБ визначено, що до заяви про
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про
майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань
банкрутства
Ø Відповідно до ч.5 ст.116 КУзПБ декларація про майновий
стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню
до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і
членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів МЗП.
Ø Судова палата зауважує, що інститут надання фізичною особою
декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про
визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення
обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури
погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого
задоволення грошових вимог кредиторів.
Ø Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до
компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі,
надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки
формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про
неплатоспроможність фізичної особи.
Ø Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним
обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Ø Пунктом 1 ч.7 ст.123 КУзПБ передбачено, що суд
приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням
зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо
встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена
неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та
членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту
керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав
суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною
інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.
Ø Водночас, певні неточності в декларації про
майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті
провадження у справі про неплатоспроможність або закриття
провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем
наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду
виправленої декларації.
Ø Аналіз п.11 ч.3 ст.116, п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ свідчить, що
законодавець визначив певну послідовність дій учасників у
справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:
боржник подає суду декларації;
керуючий реструктуризацією перевіряє
надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або
недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом
перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;
отримавши звіт керуючого реструктуризацією
про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати
отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан
з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та
членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
Ø Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації
боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі
виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та
витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома
боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у
строк встановлений законом.
Ø При цьому, нормами КУзПБ не передбачено
перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена
в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому
розгляді справи.
Ø У цій справі, як встановлено судами та зазначено вище, боржник не
надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною
інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, а
встановлені керуючим реструктуризації зауваження були перевірені та
підтверджені під час судового розгляду справи.
Ø Зі змісту п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ вбачається, якщо
боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені
за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо
повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником)
деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки
у вигляді закриття провадження у справі.
Ø Колегія суддів зауважує, що ключовим завданням суду при
наданні оцінки наявності підстав для закриття провадження у справі з підстав
неподання боржником виправлених декларацій впродовж 7 днів з моменту отримання
звіту керуючого реструктуризацією за результатами відповідної перевірки, є
необхідність встановлення дотримання керуючим реструктуризації порядку
повідомлення особи (боржника) про наявність обґрунтованих підстав
вважати подання нею недостовірної та/або неповної інформації, а також
факту наявності або відсутності надання виправлених декларацій впродовж
встановленого законодавством строку.
Ø Як вбачається зі змісту оскаржених судових рішень, судами
встановлено, що (1) за результатом перевірки декларацій боржника керуючим
реструктуризацією було виявлено невідповідність та неповноту інформації у
зазначених відомостях, про що боржник повідомлений належним чином; (2) виявлені
керуючим реструктуризації невідповідності підтверджені наявними у справі
доказами (3) боржник не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з
повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та
членів його сім`ї.
Ø З урахуванням викладеного та встановлених судами попередніх
інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками
судів про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.7 ст.
123 та п.9 ч.1 ст. 90 КУзПБ.
Ø Поряд з цим, ключові доводи скаржника зводяться
до того, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми ч.5
ст.116 КУзПБ, що полягало у безумовному віднесенні батьків, зокрема матері,
до членів сім`ї боржника, що має наслідком необхідність відображення
відповідної інформації у декларації.
Ø Аналіз положень ч.3 ст. 116 КУзПБ свідчить про те,
що декларація про майновий стан боржника є невід`ємним
додатком заяви про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи.
Ø Судова палата зауважує, що вимоги щодо форми декларації про
майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи п.11 ч.3 ст.116
КУзПБ, визначені наказом МЮУ від 21.08.2019 № 2627/5 "Про
затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про
неплатоспроможність".
Ø У свою чергу, вимоги щодо змісту такої декларації
передбачені ч.5 ст.116 КУзПБ. Так, декларація повинна містити
інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що
перевищують 30 розмірів МЗП (абзац 1 ч.5ст.116 КУзПБ).
Ø Абзацом 2 ч.5 ст.116 КУзПБ визначено, що до членів
сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у
т. ч. якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а
також їхні діти, у т. ч. повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою
чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані
спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та
обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у т. ч. особи, які
спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Ø Судова палата зауважує, що до предмету дослідження, у
даному випадку, належить вирішення питання щодо тлумачення
положень ч.5 ст.116 КУзПБ у контексті поширення умови визначення членами
сім`ї за характеризуючими ознаками спільного проживання,
пов`язаності спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків виключно
на категорію "інші особи" чи до всього попереднього переліку, а саме
"а також їхні діти, у т. ч. повнолітні, батьки, особи, які перебувають під
опікою чи піклуванням боржника, інші особи".
Ø Щодо цього скаржником також зазначено, що висновки судів у справі
не відповідають позиції КСУ щодо трактування терміну "член сім`ї",
наведеному в рішенні від 03.06.1999 у справі № 5-рп/99, а також позиції ВП ВС,
що наведена у постанові від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц.
Ø У вирішенні означеної правової проблеми та питання відповідності
висновків судів попередніх інстанцій правовій позиції КСУ та ВП ВС у цій справі
судова палата керується таким.
Ø Відповідно до ч.2 та 4 ст.3 СК України сім`ю складають
особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права
й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення,
усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не
суперечать моральним засадам суспільства.
Ø Абзацом 5 п.6 мотивувальної частини Рішення КСУ від
03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна
"член сім`ї" визначено, що членами сім`ї військовослужбовця
є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне
господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати,
сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з
військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини
(чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни,
піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для
визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення
спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету,
спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у
витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність
усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням,
інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Ø Вказана правова позиція щодо тлумачення правової категорії
"члени сім`ї" підтримана ВП ВС у постанові від 22.08.2018 у
справі № 644/6274/16-ц.
Ø Однак, визначальним у цьому аспекті є визначене у п.6
мотивувальної частини вказаного рішення від 03.06.1999 у справі № 5-рп/99
засадниче положення щодо застосування поняття "член сім`ї": КСУ
виходив з об`єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства.
Ø Так, базове поняття "член сім`ї" норма
СК України встановлює на підставі критеріїв спільного проживання,
пов`язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов`язків.
Ø Водночас, застосування поняття "член сім`ї" в
інших галузях законодавства може розширювати чи звужувати коло осіб, які
підпадають під це поняття у залежності від мети правового регулювання
тієї чи іншої галузі, правового інституту або окремої правової норми.
Ø Судова палата зазначає, що з моменту порушення справи про
банкрутство стосовно боржника/відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі,
який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (правовий
висновок, викладений у постанові ВП ВС від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та
в низці постанов КГС ВС у справах про банкрутство).
Ø Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин
неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип
узгодженості нормативних приписів права із суміжними інститутами права, що має
гарантувати інтеграцію законодавства у сфері неплатоспроможності/банкрутства до
національної системи права.
Ø Так, КУзПБ як спеціальний нормативно-правовий
акт має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у
регулюванні відносин, пов`язаних з банкрутством юридичних осіб та
неплатоспроможністю фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених цим
Кодексом.
Ø З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут
неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної
особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за
рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове
регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи
про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної
особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх
реструктуризації, а при не результативності таких заходів - забезпечити
ефективний механізм продажу активів боржника.
Ø На переконання суду, коло членів сім`ї боржника в ч.5 ст. 116
КУзПБ визначено у зв`язку із встановленням його обов`язку подати декларацію про
майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з
питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про
майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності
підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених
у ч.2 ст.115 КУзПБ.
Ø Подання декларації про майновий стан надає можливість не
лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну
дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця
декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення
боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Ø Відповідно до ч.7 ст.123 КУзПБ суд приймає рішення про
закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів,
сторони у справі або з власної ініціативи, серед іншого, якщо: 1) боржником
у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна
інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї,
якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією
про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію
про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та
витрат боржника та членів його сім`ї; 2) майно членів сім`ї
боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена
сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Ø Включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з
боржником (у т. ч. якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня
подання декларації), а також їхніх дітей, у т. ч. повнолітніх, батьків, осіб,
які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним,
зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти
якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання
боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав)
на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того,
що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом
та сімейними правами і обов`язками.
Ø Таке розуміння застосування поняття "член сім`ї" у процедурі
провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для
висновку про включення до кола членів сім`ї боржника у ч.5 ст.116 КУзПБ осіб,
які не є членами сім`ї в розумінні статті 3 СК України, оскільки не є особами,
які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й
обов`язки.
Ø Відмінність поняття "член сім`ї боржника", визначеного законодавством у сфері
неплатоспроможності та наведеного у ч.5 ст.116 КУзПБ, додатково
пояснюється відсутністю використання у цій частині бланкетної норми з
посиланням на положення СК України, іншого нормативно-правового акта.
Ø З наведеного судова палата зауважує, що положення ч.5 ст. 116
КУзПБ самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття "член сім`ї
боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення
змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи. Положення ст.3
СК України для регулювання відносин у процедурі розгляду справ про
неплатоспроможність фізичних осіб не застосовуються.
Ø Таким чином, у провадженнях про неплатоспроможність боржників
- фізичних осіб не є релевантним судове тлумачення правової
категорії "член сім`ї" у згаданому вище рішенні КСУ від 03.06.1999 у
справі № 5-рп/99 та позиції ВП ВС у постанові від 22.08.2018 у справі №
644/6274/16-ц, як таке, що надано у справі у правовідносинах, які регулюються
правом соціального забезпечення.
Ø З урахуванням вищенаведеного у сукупності, судове тлумачення ч.5
ст. 116 КУзПБ, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності
боржників-фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів
сім`ї такого боржника в обов`язковому
порядку необхідно віднести його дітей (у т. ч. повнолітніх), батьків та
осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від
того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не
мають взаємних прав та обов`язків.
Немає коментарів:
Дописати коментар