ПОСТАНОВА 14.09.2021, Справа № 908/2536/20, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/99860566
Приватний виконавець 23.09.2019 відкрив
виконавче провадження (далі-ВП) з примусового виконання виконавчого листа про
стягнення з Боржника на користь Кредитора заборгованості та видав постанову про
арешт майна ФО-Боржника. В межах вказаного ВП 23.09.2020 в системі електронних торгів
арештованим майном "СЕТАМ" було опубліковано аукціон, лот "Іпотека:
Домоволодіння та земельна ділянка; аукціон
був призначений на 23.10.2020 та не відбувся і 02.11.2020 аукціон в системі
електронних торгів «Сетам» було опубліковано повторно з призначенням торгів на 02.12.2020. У зв’язку з тим, що
20.10.2020 відносно Боржника-ФО було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність,
11.11.2020 керуючий реструктуризацією звернувся до г\с в межах справи про
банкрутство з клопотанням про зупинення вчинення виконавчих дій та скасування повторно
опублікованого аукціону. Керуючий реструктуризацією боргів Боржника вказав на
ігнорування приватним виконавцем його повідомлення про зупинення виконавчих дії
з реалізації майна Боржника у межах ВП. Місцевий
г/с ухвалою від 12.11.2020, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова
від 29.03.2021), клопотання керуючого реструктуризацією задовольнив та зупинив
вчинення всіх виконавчих дій у ВП, скасував аукціон з продажу майна Боржника. Верховний
Суд залишив оскаржувані постанову апеляційного г/с та ухвалу місцевого г/с без
змін як законні та обґрунтовані, вказавши, що погоджується із висновками судів
в оскаржуваних рішеннях про незаконність подальшого - після відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність Боржника - вчинення приватним
виконавцем виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа щодо
стягнення з Боржника на користь Кредитора заборгованості, з публікацією оголошення про проведення Аукціону з
продажу майна Боржника, через поширення застосованого щодо Боржника у цій
справі мораторію на задоволення вимог кредиторів на спірні правовідносини.
Короткі висновки:
7.11. …, електронні торги хоча і є єдиним процесом продажу майна,
що складається, у разі наявності для цього підстав (…), з видів торгів (перші,
повторні, треті), однак в своїй суті є окремими самостійними етапами реалізації
майна у виконавчому провадженні з електронних торгів, кожний з яких, в свою
чергу, опосередковують відповідні, послідовно визначені законом, стадії.
7.12…. стадія продажу майна розпочинається
із моменту оприлюднення інформації про продаж (внесення в систему
інформаційного повідомлення про електронні торги) на відповідному етапі торгів.
При цьому інформація
про продаж (внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні
торги), що була оприлюднена раніше, у межах попереднього етапу
реалізації нерухомого майна у виконавчому провадженні - на перших, повторних
електронних торгах, якщо вони завершились, однак нерухоме майно не було
реалізовано, з подальшим виставленням цього майна на повторні (треті)
електронні торги, не береться до уваги при вирішенні питання, чи вважається
такою, що розпочалась, стадія продажу майна з моменту оприлюднення
інформації про продаж (внесення в систему інформаційного повідомлення про
електронні торги) на відповідному етапі торгів. У цьому висновку Суд
виходить з того, що кожний із визначених Законом видів електронних торгів з
реалізації нерухомого майна у виконавчому провадженні має тотожну з іншими,
однак самостійну стадійність, спрямовану на реалізацію майна боржника та
укладення договору купівлі-продажу.
7. Позиція Верховного Суду та
висновки щодо застосування норм права
Щодо особливостей правового режиму майна
боржника у процедурі неплатоспроможності боржника/банкрутства
7.1.Спір, що розглянутий згідно з оскаржуваними судовими
рішеннями, виник щодо організації та проведення Аукціону (з оголошенням та
оприлюдненням інформації про проведення повторно Аукціону, призначеного на
02.12.2020) з реалізації у виконавчому проваджені майна Боржника (Домоволодіння
із земельною ділянкою), переданого в іпотеку Кредитору.
7.2.Процедура, її особливості та наслідки відкриття провадження
у справі про неплатоспроможність фізичної особи регламентовані
положеннями КУзПБ, зокрема його положеннями в книзі четвертій
"Відновлення платоспроможності фізичної особи".
Водночас, окремі положення цього Кодексу визначають
правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном фізичної особи,
щодо якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність та застосовані
відповідні процедури.
Так, з моменту порушення справи про
банкрутство стосовно боржника/відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс
юридичних правовідносин боржника.
Такого змісту висновки викладені у
постанові ВП ВС від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, у
постановах КГС ВС від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14, від
11.07.2018 у справі № 922/3040/17, від 29.11.2019 у справах № 908/130/15-г і №
923/1194/17, від 05.02.2020 у справі № 921/557/15-г/10 та в низці
інших постанов КГС ВС у справах про банкрутство.
7.3. При цьому, поряд з іншими принципами
правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип
судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який
розпочинається з призначення розпорядника майна/керуючого реструктуризацією чи
ліквідатора банкрута (висновки щодо змісту цього принципу наведено, зокрема, у
постановах ВС від 16.10.2018 у справі № 5/530-03, від 09.04.2019 у справі
№ Б8/180-10).
Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому
контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів
конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій
кредиторів, а також у судовому контролі за збереженням балансу інтересів
сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за
найвищу ціну та відповідно до встановленої спеціальним Законом у
правовідносинах банкрутства/неплатоспроможності процедури.
7.4.Так, у межах дотримання наведеного принципу (чинність якого
зберігається і зі змінами у законодавстві про банкрутство - з прийняттям та
введенням в дію КУзПБ) з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність
фізичної особи виникають обмеження з розпорядження майном цієї особи, що
визначені положеннями статті 121 КУзПБ,
до яких належать обмеження, що застосовуються за наслідками введення мораторію
на задоволення вимог кредиторів.
Частина 1 ст.41 цього Кодексу, яка хоча і
розташована в книзі третій КУзПБ -
"Банкрутство юридичних осіб", наводить загальне для цього
нормативного акту визначення мораторію на задоволення вимог кредиторів -
зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати
податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня
введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання
цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових
платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Тобто, з огляду на мету та цілі КУзПБ завданням
мораторію на задоволення вимог кредиторів є забезпечення збереження
майнових активів боржника з метою подальшого задоволення вимог кредиторів на
засадах конкурсу, який би забезпечував максимально можливу ціну предмета
продажу на ринку.
Аналогічне нормативне регулювання щодо
боржників - юридичних осіб містять норми статті 41 КУзПБ, а також містили положення ч.1,
2, 3 ст.19Закону про банкрутство.
7.5.Положення ч.1, п.2ч. 2 та 4 ст.121 КУзПБ визначають
особливості введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника -
фізичної особи, які полягають у тому, що:
- мораторій на задоволення вимог
кредиторів вводиться строком на 120 днів, з моменту відкриття провадження у
справі про неплатоспроможність, а ухвала про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно
боржника;
- протягом дії мораторію на
задоволення вимог кредиторів: (2) зупиняється стягнення з боржника за всіма
виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення
аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням
здоров`я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування
виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум,
у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування
майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж;
- задоволення вимог кредиторів за
рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах
провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадків перебування
виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум,
у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування
майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
7.6. При цьому, у справах про
неплатоспроможність фізичних осіб, зокрема і тих, що відкриті та провадження у
яких здійснюється за особливостями, передбаченими положеннями п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення"
КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів
боржника - фізичної особи, що застосовується за правилами ст.121
КУзПБ, є також одним із заходів, що забезпечує
результативність виконання завдань судової процедури про неплатоспроможність
фізичної особи, яким (завданням) є збереження майна боржника - фізичної особи
для його подальшого використання у колективній процедурі
неплатоспроможності.
Тому після введення мораторію у справі
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи усі дії щодо індивідуального
задоволення вимог кредитора, які вчиняються поза межами процедур
неплатоспроможності боржника - фізичної особи, мають припинятись негайно і
на будь-якій стадії такого процесу з метою передання майна боржника під
контроль суду у справі про неплатоспроможність.
7.7. Щодо порядку визначення початку
"стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж" у
виконавчому провадженні, зокрема майна боржника, що є предметом забезпечення (ч.3
ст. 41,ч.2, 4 ст.121 КУзПБ), Суд звертається до відповідних положень Закону
"Про виконавче провадження" та Закону
України "Про іпотеку".
7.8.У ст.41 Закону
України "Про іпотеку" унормовано, що
реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або
за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням
суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних
торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом
України "Про виконавче провадження", з
дотриманням вимог цього Закону.
При цьому продаж майна боржника відповідно
до Закону України "Про
іпотеку" відбувається за загальним правилом
у конкурентний спосіб (прилюдні торги, електронні торги) з метою укладення
договору купівлі-продажу предмета іпотеки з покупцем, який запропонує найвищу
ціну.
При проведенні прилюдних торгів
визначається найкраща цінова пропозиція одного із зареєстрованих учасників,
акцепт якої фіксується у протоколі.
У такому разі прилюдні торги як
конкурентний спосіб укладення договору вважаються завершеними із моменту
визначення переможця, який запропонував найвищу ціну за предмет іпотеки.
7.9.Відповідно до ч.1, 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення в жовтні
2020 року спірних правовідносин) реалізація арештованого майна (крім майна,
вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна,
зазначеного у ч.8 ст.56 цього Закону)
здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за
фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не
перевищує 50 МРЗП. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до
нерухомого майна, ТЗ, повітряних, морських та річкових суден незалежно від
вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається
Міністерством юстиції України.
Згідно з положеннями п.1 розділ І Наказу Міністерства Юстиції України "Про
затвердження Порядку реалізації арештованого майна" від 29.09.2016
№ 2831/5 (далі - Наказ) електронні
торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи
електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів
запропонував за нього найвищу ціну.
7.10.Водночас, визначаючи в ст.61 Закону "Про виконавче провадження" процедуру реалізації майна, на яке звернено стягнення
на електронних торгах, законодавець при цьому визначив, зокрема види
електронних торгів (аукціону), як перший, повторний та третій електронний
аукціон; які проводяться один за одним за наявності для цього підстав - в
залежності від результату проведення кожного із попередніх торгів (аукціону).
При цьому стадії торгів (аукціону), які
мають місце у разі проведення кожного із наведених видів торгів (аукціону),
визначені та регламентовані положеннями Наказу: передача майна на реалізацію (розділ
ІІ), підготовка до проведення електронних торгів (розділ ІІІ), реєстрація
учасників електронних торгів (розділ ІV), проведення електронних торгів (розділ
V), реалізація арештованого майна за фіксованою ціною (розділ VІ), оформлення
результатів електронних торгів.
Відповідно до приписів абзацу 4 пункту 1
розділу ІІ Наказу датою передачі майна на реалізацію вважається дата
внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за
фіксованою ціною).
7.11.За змістом наведених положень, які регламентують процедуру
реалізації майна (на яке звернуто стягнення) у виконавчому провадженні з
електронних торгів, електронні торги хоча і є єдиним процесом продажу майна,
що складається, у разі наявності для цього підстав (ч.5ст.61 Закону України "Про виконавче провадження"), з видів торгів (перші, повторні, треті), однак які в
своєї суті є окремими самостійними етапами реалізації майна у виконавчому
провадженні з електронних торгів, кожний з яких, в свою чергу,
опосередковують відповідні, послідовно визначені законом, стадії.
7.12.З урахуванням цього висновку та за змістом положень,
зокрема ч.3 ст.41,
ч.2, 4 ст.121 КУзПБ ч.1, 2 ст.61
Закону України "Про виконавче провадження" та
абзацу 4 п.1 розділу ІІ Наказу Суд
доходить висновку, що стадія продажу майна розпочинається із моменту
оприлюднення інформації про продаж (внесення в систему інформаційного
повідомлення про електронні торги) на відповідному етапі торгів.
При цьому інформація про продаж
(внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги), що
була оприлюднена раніше, у межах попереднього етапу реалізації нерухомого
майна у виконавчому провадженні - на перших, повторних електронних торгах,
якщо вони завершились, однак нерухоме майно не було реалізовано, з
подальшим виставленням цього майна на повторні (треті) електронні торги, не
береться до уваги при вирішенні питання, чи вважається такою, що розпочалась,
стадія продажу майна з моменту оприлюднення інформації про продаж (внесення
в систему інформаційного повідомлення про електронні торги) на відповідному
етапі торгів.
У цьому висновку Суд виходить з того, що кожний
із визначених Законом видів електронних торгів з реалізації нерухомого майна у
виконавчому провадженні має тотожну з іншими, однак самостійну стадійність,
спрямовану на реалізацію майна боржника та укладення договору купівлі-продажу.
7.13.У цьому висновку Суд також враховує правову позицію ВС у
складі суддів палати для розгляду справи про банкрутство, викладену в п.51, 59
постанови від 14.05.2020 у справі № 903/69/18, відповідно до якої,
Суд дійшов висновку про поширення на спірні правовідносини мораторію на
задоволення вимог кредиторів та про незаконність дій осіб щодо здійснення
переходу права власності на спірне майно до стягувача, виходячи з того, що
зміст поняття "стадія продажу майна" (ч.3 ст.19 Закону про банкрутство)
не включає в себе процедуру придбання предмета іпотеки за початковою ціною
шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (ч.1 ст.49
Закону України "Про іпотеку").
При цьому Суд зазначає, що формулюючи
наведену правову позицію у справі №903/69/18, Суд відступив від протилежної
правової позиції ВС, викладеної в п. 25 постанови від 31.07.2019 у справі №
922/1787/18, а саме в тій її частині, в якій Суд у справі у справі №
922/1787/18 вказував, що "стадія продажу майна включає в себе також і процедуру
передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу у разі не реалізації майна
на третіх електронних торгах та виявлення стягувачем бажання залишити його за
собою".
7.14.Також Суд ураховує, що правова позиція у справі №903/69/18
з відступом від протилежної позиції (у справі № 922/1787/18), яка хоча і
сформульована щодо визначення "стадії продажу майна" у розумінні ч.3
ст.19 Закону про банкрутство, однак підлягає врахуванню у спірних правовідносинах з
огляду на те, що зі зміною законодавства (з втратою чинності вказаним Законом
та з введенням в дію КУзПБ) законодавець
не змінив зміст "мораторію на задоволення вимог кредиторів" та
відповідні законодавчі обмеження щодо розпорядження майном боржника, які в
чинному КУзПБ стали успадкуванням
окремих положень Закону про банкрутство та
знайшли своє відтворення у відповідних нормах цього Кодексу: статтях 41, 121.
7.15.Таким чином Суд, формулюючи висновки у цій справі
з урахуванням наведених висновків в постанові від 14.05.2020 у справі
№ 903/69/18, не відступає від відповідної правової позиції, однак з
урахуванням обставин у цій справі, що не є подібними у справі №
903/69/18, формулює висновки, зокрема в п.7.11, 7.12, на
розширення правової позиції в постанові від 14.05.2020 у справі
№ 903/69/18 (пункт 59) щодо такої категорії як "стадія
продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж" у виконавчому
провадженні.
7.16.Враховуючи викладене та беручи до уваги встановлені судами
обставини:
…
Суд погоджується із висновками судів в
оскаржуваних рішеннях про незаконність подальшого - після відкриття провадження
у справі про неплатоспроможність Боржника - вчинення приватним виконавцем
виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа щодо стягнення з
Боржника на користь Кредитора заборгованості, з публікацією 02.11.2020
оголошення про проведення Аукціону, призначеного на 02.12.2020, з продажу майна
Боржника (Домоволодіння та земельну ділянку, на якій воно розташоване), через
поширення застосованого щодо Боржника у цій справі мораторію на задоволення
вимог кредиторів на спірні правовідносини.
Цей висновок узгоджується також з
положеннями ч.4 ст.121 КУзПБ, що містять стосовно майна боржника, яке предметом
забезпечення, правове регулювання, аналогічне тому, що міститься в п.2 ч.2 ст.121
КУзПБ; а також узгоджується із положеннями ч.5 ст.41
цього Кодексу.
7.17.Дійшовши наведених висновків, Суд погоджується із
аналогічними аргументами керуючого реструктуризацією та Боржника у відзивах на
касаційну скаргу (пункт 6.1), та відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт
5.1).
7.18.Водночас Суд відхиляє аргументи Боржника у відзиві на
касаційну скаргу (пункт 6.2) із запереченням процесуальної можливості
оскарження заперечуваних скаржником судових рішень у справі про банкрутство за
правилами ст.9 КУзПБ та ст.287 ГПК України, з підстав, наведених в ухвалі від 17.08.2021 - про
відкриття касаційного провадження у цій справі.
7.19. Таким чином доводи скаржника про
відсутність підстав для зупинення вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому
провадженні з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з Боржника
на користь Кредитора заборгованості та скасування оголошеного у цьому
виконавчому провадженні, після відкриття провадження у справі про банкрутство
Боржника, Аукціону з продажу майна Боржника, що перебуває в іпотеці Кредитора,
не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на
нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не
підлягають задоволенню.
Немає коментарів:
Дописати коментар