ПОСТАНОВА 14 вересня 2021 року, Справа № 908/2536/20, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/99860457
У справі про неплатоспроможність ФО,
провадження у якій було відкрито 20.10.2020, місцевий г/с ухвалою від 23.02.2021, яка
залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 19.05.2021) виніс ухвалу, якою
залишив без задоволення клопотання керуючого реструктуризацією про визнання
Боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, затвердив план
реструктуризації боргів, припинив повноважень керуючого реструктуризацією. Рішення
судів мотивовано наявністю підстав для затвердження плану реструктуризації. Скаргу
подав Укрексімбанк, не погоджувався з наявністю правових підстав для застосування до його грошових вимог положень
п.5 розділу "Прикінцеві та
Перехідні положення" КУзПБ, зокрема, стверджував про гривневу складову
наданого ним кредиту за Кредитним договором та що передане в іпотеку майно не є
єдиним місцем проживання сім’ї боржника. Верховний Суд:
1) аргументи скаржника про гривневу складову наданого
кредиту відхилив з огляду на
встановлені судами обставини укладення Кредитного договору, зобов`язання Боржника за яким забезпечувались відповідно до
умов Іпотечного договору іпотекою майна Боржника (Будинку та Земельною ділянкою
для будівництва та обслуговування цього будинку) та умов первинної редакції
Кредитного договору як кредиту в іноземній валюті (долари США)
для фінансування будівництва Будинку та придбання
вказаної земельної ділянки. Щодо зміни Додатковою угодою № 2 умови Кредитного
договору валюти кредитування на частину кредиту - транш № 3, як на
іноземну валюти (долари США), так і на національну (гривні), ВС
вказав, що погоджується з висновком судів першої і апеляційної інстанцій, що така
зміна є перерахуванням в національну валюту частини кредиту, первинно виданого
в іноземній валюті, а тому не змінює при цьому природу цього договору як
договору за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою житлового
будинку, у розумінні положень пункту 5 розділу
"Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ.
2) аргументи скаржника про те, що передане в іпотеку майно не є єдиним місцем проживання
сім’ї боржника так само були відхилені з огляду на встановлені судами
обставини: А) спільного проживання сім’ї Боржника (разом з дружиною та
дочкою) у житловому приміщенні - квартирі, що належить на праві власності
одному із родичів Боржника (який не є членом сім`ї Боржника у розумінні,
зокрема ст.3 СК України та наведених положень КУзПБ); Б) виявленого у Боржника майна: (1) Ѕ
однокімнатної квартири, загальною площею 43,4 кв.м, житловою площею 29,6 кв.м, інша Ѕ частина якої належить колишній дружині
боржника - ОСОБА_3 , яка фактично мешкає за вказаною адресою; (2) 1/3
частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , що відчужена Боржником у 2014
році згідно з договором дарування від 24.10.2014; (3) Будинку і Земельної
ділянки за адресою: АДРЕСА_3 ; В)
невстановлення судами на підставі доказів у справі існування у Боржника та/або
у членів його сім`ї, майна, яке за своїми ознаками може належити до місця
проживання сім`ї Боржника у розумінні положень ст.3 СК України, ст.50 ЖК УРСР, ст.316-319
ЦК України
Позиція Верховного Суду та висновки щодо
застосування норм права
7.3. Регулювання реструктуризації боргів
боржника - фізичної особи наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів
боржника" книги четвертої
"Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ в редакції, чинній - до набрання чинності з
23.04.2021 внесених у КУзПБ змін, що
застосовується у спірних правовідносинах з огляду на дату подання плану
реструктуризації боргів Боржника у цій справі - 10.02.2021.
Зокрема, стаття 124 цього Кодексу встановлює
загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги
до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а ч.4 цієї статті
КУзПБ також визначені загальні вимоги до
виконання плану реструктуризації боргів боржника.
7.4. Водночас п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення"
КУзПБ установлено, що протягом п`яти років з дня
введення в дію цього Кодексу заборгованість
фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений
іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї
боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи
згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням
особливостей, встановлених цим пунктом.
Цим пунктом КУзПБ також передбачені
особливості здійснення провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних
осіб, особливості складу кредиторських вимог до боржника, що можуть бути
визнані судом, особливості реструктуризації заборгованості фізичної особи, умов
у плані реструктуризації та порядку його виконання.
7.5. Водночас наведені в п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення"
КУзПБ особливості застосовуються судом протягом п`яти років з дня введення в дію
цього Кодексу, а провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних осіб
за цими особливостями здійснюється (з розглядом та визнанням вимог кредиторів,
розробленням, затвердженням та виконанням плану реструктуризації боргів
боржника - фізичної особи тощо) за таких передумов:
- заборгованість фізичної особи
виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
- ця заборгованість фізичної особи
виникла за кредитом в іноземній валюті;
- такий кредит забезпечений іпотекою
квартири або житлового будинку;
- предмет іпотеки (квартира або
житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
А тому при розгляді заяв фізичних осіб про
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також і на будь якій
іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у
цих справах (розгляді та затвердженні плану реструктуризації боргів боржника
тощо) суду, що розглядає цю справу, у разі, коли боржник - фізична особа
обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості за кредитом в
іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають
місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для
застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про
неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених
положеннями п.5 розділу
"Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ.
У цьому висновку Суд звертається до
правової позиції ВС, викладеної в постанові від 25.05.2021 у справі №
904/1454/20, що також уточнена в постанові ВС від 10.08.2021 у справі №
918/127/20.
7.6. Враховуючи викладене та
встановлені судами обставини:
- укладення Кредитором і Боржником з
Кредитного договору, зобов`язання Боржника за яким забезпечувались відповідно
до умов Іпотечного договору іпотекою майна Боржника (Будинку та Земельною
ділянкою для будівництва та обслуговування цього будинку);
- щодо умов первинної редакції
Кредитного договору як кредиту в іноземній валюті (долари США)
для фінансування будівництва Будинку та придбання
вказаної земельної ділянки;
Суд погоджується з висновком судів першої і апеляційної інстанцій, що
зміна Додатковою угодою № 2 умови Кредитного договору щодо валюти
кредитування на частину кредиту - транш № 3, як на
іноземну валюти (долари США), так і на національну (гривні), є
перерахуванням в національну валюту частини кредиту, первинно виданого в
іноземній валюті, а тому не змінює при цьому природу цього договору як договору
за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою житлового будинку,
у розумінні положень пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ.
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє
протилежні аргументи скаржника в тій їх частині, в якій скаржник стверджує про
гривневу складову наданого кредиту за Кредитним договором як підставу для
незастосування у цій справі положень п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ.
Щодо умови існування у сім`ї боржника
єдиного місяця проживання (квартири або житлового будинку)
7.7. Крім цього, в контексті такої умови для
застосування у справі про неплатоспроможність фізичної особи особливостей,
передбачених в пункті 5 розділу
"Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ,
як існування у сім`ї боржника єдиного місяця проживання
(квартири або житлового будинку), судам при дослідженні цієї умови належить
виходити зі складу сім`ї боржника (фізичної особи) та, відповідно, враховувати
за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства не тільки майно,
що належить безпосередньо боржнику- фізичній особі, а й майно, що належить
членам сім`ї боржника, та за своїми ознаками є (або може бути) місцем
проживання (квартира або житловий будинок) сім`ї боржника.
У цьому висновку суд виходить з того, що
за положеннями п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення"
КУзПБ поняття "сім`я боржника"
характеризується множинністю осіб, а тому єдиним місцем
проживання сім`ї боржника у розумінні цих положень КУзПБ вважається не тільки майно (квартира або
житловий будинок), що перебуває у власності боржника, а й майно
(квартира або житловий будинок), що перебуває у власності членів його сім`ї
у розумінні положень КУзПБ, та
може бути місцем проживання сім`ї боржника за правилами цивільного,
житлового та сімейного законодавства.
7.8.У зв`язку із викладеним при дослідженні обставин щодо
наявності у сім`ї боржника єдиного місця проживання (квартири або житлового
будинку), слід виходити з положень, зокрема ч.1, 2 ст.3, ст.60, 61, ч.1 ст.75, ч.1, 2 ст.173, ч.1, 2
ст.176 СК України та ст.150 ЖК
Української РСР, та враховуватись не тільки майно, що
зареєстровано на праві власності за боржником-фізичною особою, а й майно, право
власності на яке мають інші члени сім`ї боржника, та яке за своїми ознаками (у
т.ч. за правилами СК України та ЖК УРСР)
може належати до місця проживання сім`ї боржника (квартира або
житловий будинок) у розумінні положень п.5 розділу "Прикінцеві
та Перехідні положення" КУзПБ.
При цьому джерелом відповідної
інформації (а відповідно і доказовою базою) як для доведення боржником, іншими
учасниками, так і для дослідження судом зазначених обставин можуть бути
визначені КУзПБ (п.5 ч.2 ст.12, ч.3 ст.116, п.1 ч.2 ст.123):
- інформація про фінансовий стан
боржника, отримана арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією),
зокрема з відповідних Державних реєстрів, з опису майна боржника, з декларації
про майновий стан боржника - фізичної особи,
- звіт керуючого реструктуризацією
про результати перевірки декларації про майновий стан боржника тощо.
У наведених висновках Суд звертається до
правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 10.08.2021 у
справі № 918/127/20.
7.9. Правильність викладених висновків також
підтверджується, якщо звернутись до положень ч.7ст.123 КУзПБ, відповідно до
яких суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням
зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий
стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та
витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після
отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої
декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та
достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його
сім`ї;
2) майно членів сім`ї боржника було
придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою
ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної
сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або
кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з
неплатоспроможністю;
4) боржник не має фінансових можливостей
виплачувати заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим
квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника,
на умовах, передбачених цим Кодексом.
7.10.Поряд з наведеним, Суд на доповнення та уточнення правової
позиції ВС в постанові від 10.08.2021 у справі № 918/127/20
виходить також з положень ст.316-319
ЦК України (щодо права розпорядження особою лише
майном, що перебуває у неї на праві власності), з урахуванням яких для
дослідження та оцінки такої обставини як єдине місце проживання сім`ї боржника
(квартири або житлового будинку) має ураховуватися те майно, що перебуває у
боржника та/або членів сім`ї боржника на праві власності, а якщо - це частка відповідного
майна, то ураховуватись також мають положення ст.47
Житлового кодексу УРСР (щодо норми жилої площі на одну особу - 13,65
квадратних метрів) та ч.3 ст.50 цього
Кодексу (щодо вимог, що ставляться до
жилих приміщень - недопущення заселення квартири, збудованої для однієї
сім`ї, двома і більше сім`ями або двома і більше одинокими особами тощо).
А тому при дослідженні обставин єдиного
місця проживання сім`ї боржника (квартири або житлового будинку), у
розумінні п.5 розділу
"Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, не може братись до уваги майно, що
перебуває у боржника та/або членів сім`ї боржника на підставі іншого речового
права, відмінного від права власності (оренда, найм, інші підстави для
користування майном як місцем проживання сім`ї боржника тощо).
Таке майно також не може братись до уваги
з тих підстав, що обставини проживання/реєстрації сім`ї або окремих членів
сім`ї боржника в житловому приміщенні, відмінному від майна, переданого
боржником в іпотеку за кредитом в іноземній валюті, через його невідповідність
за всіма ознаками (нормою жилої площі на одну особу, правом на нього) місцю
проживання сім`ї у розумінні, зокрема, ст.50 ЖК УРСР, ст.316-319
ЦК України, не спростовують того
факту, що житлове приміщення (квартира/житловий будинок), яке передане
боржником в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитом
в іноземній валюті, залишається єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
7.11. Враховуючи викладене, встановлені судами
обставини:
- спільного проживання сім`ї Боржника
(разом з дружиною та дочкою), за твердженням Боржника у відзивах на
скарги як в апеляційному суді, так і в касаційному суді, у житловому приміщенні
- квартирі, що належить на праві власності одному і родичів Боржника (який не є
членом сім`ї Боржника у розумінні, зокрема ст.3 СК України та наведених
положень КУзПБ);
- щодо виявленого у Боржника
майна: (1) Ѕ однокімнатної квартири, загальною площею 43,4 кв.м, житловою
площею 29,6 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , інша Ѕ частина якої
належить колишній дружині боржника - ОСОБА_3 , яка фактично мешкає за вказаною
адресою; (2) 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , що відчужена
Боржником у 2014 році згідно з договором дарування від 24.10.2014; (3) Будинку
і Земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 ;
- а також невстановлення судами
на підставі доказів у справі існування у Боржника та/або у членів його сім`ї,
майна, яке за своїми ознаками може належити до місця проживання сім`ї Боржника
у розумінні положень ст.3 СК України, ст.50 ЖК УРСР, ст.316-319
ЦК України, що також не
спростовано скаржником;
Суд погоджується із висновками судів
першої і апеляційної інстанцій:
- що передане Боржником в
забезпечення виконання зобов`язань за кредитом (за Кредитним
договором) в іноземній валюті як предмет іпотеки (за Іпотечним договором)
майно, а саме Будинок є єдиним місцем проживання сім`ї Боржника у розумінні п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення"
КУзПБ,
- про здійснення провадження у
справі про банкрутство Боржника з урахуванням особливостей, визначених
положеннями пункту 5 розділу
"Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ,
та поширення цих норм на правовідносини у цій справі;
- про відповідність
нормам п.5 Прикінцевих та
Перехідних положень КУзПБ поданого у
справі плану реструктуризації боргів Боржника.
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє
протилежні аргументи скаржника, які спростовуються також матеріалами справи.
Щодо інших заперечень скаржника
7.12.Суд також відхиляє аргументи скаржника в тій їх частині, в
якій він заперечує:
- факт схвалення ним плану
реструктуризації боргів Боржника як кредитором, конкурсні вимоги якого
перевищують 50 % всіх вимог конкурсних кредиторів у цій справі;
- правомірність визначеної в плані
реструктуризації пропорції погашення кредиту;
- відповідність визначених в плані
місячних доходів Боржника (в 50 тис. грн) сумі зобов`язань (391 819 грн 35
коп.), що підлягає погашенню до 10 календарних днів з моменту погодження плану
реструктуризації боргів Боржника;
у зв`язку із чим Суд зазначає про таке.
Схвалення плану реструктуризації боргів
боржника, який відповідає п.5 розділу
"Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ,
у разі здійснення провадження у справі за особливостями, визначеними цими
положеннями, відбувається за правилами цього пункту КУзПБ, тоді як суди
при ухваленні оскаржуваних рішень порушення цього порядку не встановили,
дійшовши правильного висновку, що відмова Кредитора від забезпечення
на частину кредиторських вимог та визначена судом черговість задоволення вимог
у відповідній частині не спростовують факту виникнення грошових вимог з кредиту
в іноземній валюті, що забезпечений іпотекою майна Боржника.
При визначенні частки, на яку зменшується
розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, у разі якщо
боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
частково погасив кредит (абзац 4 цього пункту КУзПБ), слід виходити з того, що кредитом, у розумінні
цієї норми, вважаються всі платежі, що підлягають сплаті за відповідним
кредитним договором, а не лише суми тіла кредиту за цим договором.
Правильність цієї позиції підтверджується
подальшими змінами у законодавстві в цій частині, внесеними до відповідних
положень п.5 розділу
"Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ,
що набрали чинності з 23.04.2021.
Крім цього, аргументи про невідповідність
визначених в плані місячних доходів Боржника (в 50 тис. грн) сумі зобов`язань
(391 819 грн 35 коп.), що підлягає погашенню до 10 календарних днів з моменту
погодження плану реструктуризації боргів Боржника спростовуються обставинами,
встановленим судами з посиланням на умови плану
реструктуризації (розділ 5), щодо доходів за періоди, що передували
провадженню у цій справі, за рахунок, зокрема, яких Боржник виконуватиме план
реструктуризації боргів у запропонованій, погодженій та затвердженій судом редакції,
про що суди зазначили, пославшись на зміст та умови плану реструктуризації
боргів.
7.13. Поряд з цим Суд відхиляє аргументи
скаржника про безпідставне відхилення апеляційним судом заявленого Кредитором
відводу складу апеляційного суду, що двічі розглядав апеляційні скарги
Кредитора у цій справі та відмовляв у їх задоволенні, оскільки ці аргументи не
є підставою для визнання касаційним судом наведеного відводу складу
апеляційного суду обґрунтованим у розумінні статті 35 ГПК України, а тому відсутні
підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до п.2 ч.1 ст.
310 ГПК України.
7.14. Таким чином доводи скаржника про
відсутність підстав для затвердження плану реструктуризації боргів Боржника не
знайшли свого правого та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі
закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не
підлягають задоволенню.
7.15. Висновки судів в оскаржуваних судових
рішеннях зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених
на підставі доказів у справі обставин справи.
Немає коментарів:
Дописати коментар