ПОСТАНОВА 26.05.2021, Справа № 916/1176/20, ВС у складі колегії суддів КГС: Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97386444
ФО звернулась до г/с із заявою про відкриття провадження у справі
про неплатоспроможність; заява мотивована кредиторською заборгованістю, загальний розмір
якої складає 166823,80 грн. Місцевий г/с
ухвалою від 30.04.2020 залишив заяву без руху, надав строк для усунення
недоліків шляхом надання суду доказів: - припинення погашення кредитів чи
здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 % місячних платежів за
кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж 2 місяців; - ухвалену
постанову у ВП про відсутність у ФО майна, на яке може бути звернено
стягнення; - підтвердження, що найближчим часом боржник не зможе
виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза
неплатоспроможності); -авансування боржником на депозитний рахунок суду
винагороди керуючому реструктуризацією за 3 місяці виконання повноважень. Ухвала про залишення заяви без руху в день її винесення направлена
ФО за адресою, вказаною у заяві, адресату вручена не була,
повернулася до суду 13.05.2020 з відміткою "за закінчення встановленого
строку зберігання"; ухвалою від 18.05.2020, яка залишена без змін апеляційним
судом, заяву було повернуто без розгляду, так як заявниця не усунула недоліків заяви, про які зазначено
в ухвалі від 30.04.2020. При цьому суди звернули увагу, що у відповідності до
ч.3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви не
перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до г/с в загальному порядку
після усунення недоліків. ФО подала касаційну скаргу, яку обґрунтовувала тим, що: 1) їй не була
вручена ухвала від 30.04.2020 про залишення заяви без руху (поштове
відправлення повернулося з відміткою "за закінченням встановленого строку
зберігання"); 2)місцевий г/с повернув заяву без розгляду не очікуючи
спливу 10 денного строку з моменту повернення поштового відправлення;
3)19.05.2020 на адресу суду була направлена заява про усунення
недоліків; 4) висновок
нижчих судів відносно ненадання доказів для відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність не відповідає положенням КУзПБ, яким визначається одну із підстав для проведення процедури
визнання особи неплатоспроможною як: розмір прострочених зобов`язань перед
кредиторами становить більше 30 розмірів МЗП; наявність всіх підстав одночасно
КУзПБ не передбачено. Верховний Суд з доводами скаржника не погодився та
залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення нижчих судів без
змін.
Короткі висновки:
Ø направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу,
вказану у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, є
достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання
зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у
даному випадку – суду.
Ø заява про відкриття провадження у справі
про неплатоспроможність подана фізичною
особою, яка повідомивши суду, як засіб зв`язку, поштову адресу: --, мала
вживати заходів, щоб дізнатися про рух справи (яку вона
ініціювала), стан надходження поштової кореспонденції тощо.
Ø Наявність підстав, передбачених ст.115 КУзПБ для
відкриття провадження у справах про неплатоспроможність боржника, має
засвідчити перелік документів, наведений в ч.3 ст. 116 КУзПБ, що має
додаватися до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
та підтверджувати її зміст
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Ø Верховний Суд відхиляє аргументи
скаржника, оскільки переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу від 18.05.2020
про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
без розгляду апеляційний суд встановив, що ухвала місцевого г/с від 30.04.2020
про залишення заяви без руху, яка була надіслана ОСОБА_1 , повернулась до суду
13.05.2020 з відміткою: "за закінченням встановленого строку
зберігання", і лише 18.05.2020 місцевий господарський суд
повернув заяву без розгляду.
Ø Відтак, місцевий г/с діяв в межах строків,
встановлених ч.6 ст. 174 ГПК України, в якій закріплено, що суддя повертає позовну заяву і
додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня
закінчення строку на усунення недоліків.
Ø Верховний Суд зазначає, що направлення
листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу, вказану ОСОБА_1 у заяві
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, є достатнім для
того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа
адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду
(близька за змістом правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 25.04.2018
у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах КГС у складі ВС від 27.11.2019
у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у
справі № 24/260-23/52-б).
Ø За відсутності в матеріалах справи
підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил
надання послуг поштового зв`язку, Верховний Суд вважає, що факт неотримання
скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог
процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною
адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом,
залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є
наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не
звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання
рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у
постанові КГС у складі ВС від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Ø Отже, доводи скаржника про те, що суд
першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував, що ухвала про залишення заяви без руху не була вручена
заявнику, а повернулась засобами поштового зв`язку з відміткою "за
закінчення встановленого строку зберігання", у зв`язку з чим строк на
усунення недоліків не вважається пропущеним, спростовуються наведеним вище.
Ø Крім того, Верховний Суд звертає увагу на
те, що заява про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність була подана саме фізичною
особою, яка повідомивши суду, як засіб зв`язку, поштову адресу: АДРЕСА_1, мала
вживати заходів, щоб дізнатися про рух справи (яку вона
ініціювала), стан надходження поштової кореспонденції тощо.
Ø Ст. 43 ГПК України встановлений
обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу
процесуальними правами.
Ø Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових
рішень" кожен має право на доступ до судових
рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та
підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ø Ухвала місцевого г/с від
30.04.2020 у справі №916/1176/20 була оприлюднена у ЄДРСР 04.05.2020
(https://reyestr.court.gov.ua/Review/89008228).
Ø Сторони у розумні інтервали часу мають
вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та
зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення
ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Ø Відповідно, ОСОБА_1 не була позбавлена
об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої нею заяви, зокрема, через
відкритий безоплатний цілодобовий доступ до ЄДРСР, та скористатися наданими
процесуальними правами, проте такими можливостями не скористалася, недоліків
заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений
судом строк не усунула.
Ø У контексті можливості реалізації ОСОБА_1
своїх процесуальних прав Суд звертається до рішення ЄСПЛ у справі "Богонос
проти Росії" від 05.02.2004, за яким саме на зацікавлену сторону
покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та
вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу.
Ø Посилання скаржника на те, що суди не
скористалися окрім адреси місцезнаходження іншими
засобами зв`язку, вказаними у заяві, наприклад засобами мобільного
зв`язку та електронною адресою для листування, Суд відхиляє, оскільки зазначене
не відповідає встановленій процесуальним законодавством процедурі повідомлення
учасників справи.
Ø З огляду на викладене, колегія суддів
вважає правомірними висновки судів першої та апеляційної інстанції про
повернення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність без розгляду на підставі положень ч.4 ст.174 ГПК України. Доводи
касаційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів
попередніх інстанцій, з огляду на що, колегія суддів не вбачає підстав для
задоволення касаційної скарги та скасування законних судових рішень.
Ø Доводи касаційної скарги про
невідповідність висновків судів попередніх інстанцій стосовно необхідності
надання доказів для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
положенням КУзПБ щодо всіх підстав одночасно не гуртуються на законі.
Наявність підстав, передбачених ст.115 КУзПБ для відкриття провадження у справах про неплатоспроможність
боржника, має засвідчити перелік документів, наведений в ч.3 ст. 116
КУзПБ, що має додаватися до заяви про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст
Немає коментарів:
Дописати коментар