ПОСТАНОВА 02.06.2021, Справа № 910/19049/19, ВС у складі колегії суддів КГС: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97628070
Провадження у справі про неплатоспроможність ФО відкрито
30.01.2020; реєстр кредиторів
затверджений 23.06.2020 на загальну суму 406.535,04 грн.; кредиторів з
правом вирішального голосу не було, а ті, що заявили грошові вимоги (ПриватБанк
та Альфа Банк) права вирішального голосу на зборах кредиторів не мали, так як
звернулися до суду з пропущенням встановленого законом строку та не з’явилися на збори кредиторів, призначені на
07.07.2020, які скликав керуючий реструктуризацією, У липні 2020 Боржник подав
суду клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення
боргів; керуючий реструктуризацією надав
суду звіт за результатами його діяльності. Місцевий г/с постановою від
28.07.2020 року, яка залишена без змін апеляційним г/с дійшов висновку, про
можливість визнання боржника банкрутом та введення процедуру погашення боргів.
З цим не погодився ПриватБанк, подав касаційну скаргу, яку ВС залишив без
задоволення, вказавши на помилковість твердження скаржника, що лише до
компетенції зборів кредиторів належить прийняття відповідного рішення про
перехід до подальшої процедури у справі
про неплатоспроможність ФО і зазначив, що з огляду на неприйняття зборами
кредиторів плану реструктуризації боргів боржника упродовж 120 днів, з
урахуванням встановлених обставин щодо скликання таких зборів арбітражним
керуючим, та відсутність активів боржника для задоволення визнаних судом вимог
кредиторів, ВС погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції
про можливість задоволення вимог кредиторів лише через застосування щодо
боржника процедури погашення боргів фізичної особи за рахунок майна боржника та
формування ліквідаційної маси в порядку, встановленому КУзПБ
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15.
Згідно ст.1 КУзПБ боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі
фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання,
строк виконання яких настав.
Погашення боргів боржника це - судова процедура у справі про
неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог
кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку,
встановленому цим Кодексом.
16. Частиною
2 ст.6 КУзПБ встановлено,
що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури:
реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура
погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з
визнанням боржника банкрутом.
17.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи,
фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних
осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (стаття 113
КУзПБ).
18. Як
встановлено ч.11 ст.126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення
ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення
процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий
погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів
боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання
боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно
до цього Кодексу або про закриття
провадження у справі про неплатоспроможність.
19. Частиною
1 ст.130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову
про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника
у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану
реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури
погашення боргів боржника.
20.
Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відкрито
30.01.2020, з моменту її відкриття минуло більше 120 днів, а саме, 180 днів,
проте, станом на дату винесення оскаржуваної постанови (28.07.2020) до
місцевого господарського суду не було подано на затвердження плану
реструктуризації боргів боржника.
21. Крім
того, судом апеляційної інстанції встановлені обставини щодо відсутності у
боржника мінімального прожиткового мінімуму для нього та членів його сім`ї, а
також відсутність будь-якого майна за допомогою якого боржник зміг би провести
відповідну реструктуризацію боргів, що виключає можливість складення
плану реструктуризації боргів боржника у цьому випадку.
22. Також
апеляційним господарським судом встановлено, що вимоги кредиторів
"ПриватБанк" та «Альфа-Банк»
заявлені після завершення строку, визначеного КУзПБ, відтак означені
кредитори не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів
та не можуть враховуватися під час визначення кількості голосів кредиторів з
правом вирішального голосу.
23. Разом з
тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що керуючою реструктуризацією
скликались збори кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної
особи про час та місце зборів кредиторів
повідомлено належним чином, збори відбулись 07.07.2020 року, проте,
представники кредиторів не з`явилися, причини неявки не повідомили, повідомлень
про заочне голосування в письмовій формі чи пропозицій щодо включення питань до
порядку денного зборів кредиторів на адресу арбітражного керуючого не надали.
24. З огляду
на викладене, враховуючи, що зборами кредиторів рішення про схвалення плану
реструктуризації боргів боржника у визначені КУзПБ строки не
прийнято, а також те, що у боржника відсутні майнові активи для задоволення
вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про
визнання фізичної особи банкрутом та введення процедури погашення боргів
боржника.
25. Суд
касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про те, що судами
прийнято незаконні рішення щодо переходу до процедури погашення боргів фізичної
особи у цьому випадку, та вважає помилковими твердження, що лише до компетенції
зборів кредиторів належить прийняття відповідного рішення про перехід до
подальшої процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
26. Слід
звернути увагу на те, що приписами ч. 1 ст. 130 КУзПБ прямо передбачено право
суду, за відсутності схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації
боргів боржника упродовж 120 днів з дня відкриття провадження про неплатоспроможність,
ухвалити постанову про визнання банкрутом фізичної особи.
27. Тому, з
огляду на неприйняття зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника
упродовж 120 днів, з урахуванням встановлених обставин щодо скликання таких
зборів арбітражним керуючим, та відсутність активів боржника для задоволення
визнаних судом вимог кредиторів, ВС погоджується із висновками судів першої та
апеляційної інстанції про можливість задоволення вимог кредиторів лише через
застосування щодо боржника процедури погашення боргів фізичної особи за рахунок
майна боржника та формування ліквідаційної маси в порядку, встановленому КУзПБ.
28. Доводи касаційної
скарги стосовно відсутності судового контролю щодо порушення боржником положень
ч. 5 ст. 116 КУзПБ також підлягають
відхиленню, з огляду на таке.
29.
Згідно з положеннями частини 5 статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за
три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна
містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї,
що перевищують ЗО розмірів МЗП. До членів сім`ї боржника належать особи, які
перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом
трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі
повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника,
інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають
взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з
боржником не мають характеру сімейних), у т. ч. особи, які спільно проживають,
але не перебувають у шлюбі.
30.
Апеляційний г/с встановив, що майновий стан боржника та членів його сім`ї
досліджено в повному обсязі та відображено у звітах арбітражним керуючим, а
також належним чином досліджено судом першої інстанції, а різниця у сумах
зазначених боржником у деклараціях про майновий стан не перевищує 30 розмірів
МЗП, а саме - 125 190, 00 грн (з розрахунку 1 мінімальної заробітної плати
станом на дату подання заяви про відкриття провадження у справі).
31. ВС
зазначає, що інші аргументи касаційної скарги, зокрема про те, що дії боржника
стосовно прискорення введення процедури погашення боргів та визнання банкрутом
були вчинені з метою зайняття вакантної посади керівника ДП «Агрокомбінат
«Пуща-Водиця» стосуються питань пов`язаних із встановленими обставинами справи
та з оцінкою доказів у ній.
32. Так, у
касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про неправильне застосування норм
матеріального права, застосовує та оперує понятійними категоріями
"обставини справи" і "докази у справі", порушуючи питання,
пов`язані із встановленням обставин справи та оцінкою відповідних доказів, що
не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції
як "суду права", а не "суду факту", повноваження якого
визначені у статті 300 ГПК України.
33. ВС
вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки вони зводяться до необхідності
переоцінки доказів, яким вже надана певна оцінка апеляційним судом.
34. Разом з
тим, суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений
права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно
встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх
відсутність.
Немає коментарів:
Дописати коментар