ПОСТАНОВА 17.06.2021, Справа № 926/2987-б/20, ВС у складі колегії суддів КГС: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Васьковський О. В., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97854700
07.12.2020 до г/с із заявою про неплатоспроможність звернувся
ОСОБА_1; заява обґрунтована неспроможністю його як іпотекодавця погасити
заборгованість перед Банком у розмірі 516,7 тис. грн, що виникла у зв`язку з
невиконанням Позичальником своїх кредитних зобов`язань перед банком; на
підтвердження заяви надано копію рішення районного суду 2013 року, яким
стягнуто з Позичальника на користь Банку кредитну заборгованість; цим рішенням
у рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на нерухоме майно, що
належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаної квартири на
прилюдних торгах, визначивши початкову ціну на підставі оцінки, проведеної
суб`єктом оціночної діяльності, на стадії оцінки майна, під час проведення
виконавчих дій. Ухвалою місцевого г/с від 05.01.2021, яка залишена без
змін апеляційним г/с провадження у справі відкрито; суди дійшли висновку, що
враховуючи те, що рішенням суду підтверджується невиконання боржником свого
зобов`язання щодо сплати коштів перед Банком, то поручитель - у даному разі
ОСОБА_1 відповідає за таким зобов`язаннями у повному обсязі; в силу
статей 553, 554
ЦК України боржник і поручитель відповідають
перед кредитором як солідарні боржники.
Верховний Суд залишив судові рішення нижчих судів без змін вказавши, що:
1) не вбачає підстав для непоширення на фізичну особу, що є майновим
поручителем, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в
розумінні КУзПБ; 2) суди дійшли
вірного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі; 3)
доводи, що заявниця надала недостовірну інформацію щодо боржника, з якого
необхідно стягнути грошові кошти та щодо суми в рахунок якої необхідно звернути
стягнення на предмет іпотеки вимагають переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень ВС, при цьому,
скаржником не наводиться конкретного пункту ч.4 ст. 119 КУзПБ як підстави для відмови у відкритті провадження у
справі про неплатоспроможність; 4) обставини того, що позичальник за
договором померла, а тому є неможливим виконання положень ч.2 ст.128
КУзПБ не спростовують підстав для відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність майнового поручителя, оскільки
обставини щодо виконання плану реструктуризації не є предметом розгляду на
стадії відкриття провадження.
Короткі висновки:
47. …положення
Книги Четвертої КУзПБ визначають предметом свого регулювання родовий об`єкт
- суспільні відносини у сфері банкрутства фізичних осіб, безвідносно до
наявності у такої особи статусу майнового поручителя за зобов`язаннями іншої
особи.
55. Норми КУзПБ не містять
вичерпного переліку підстав, з яких виникають зобов`язання боржника, які як
стверджує скаржник, є грошовими в розумінні КУзПБ. Водночас, визначальним для таких зобов`язань є
можливість вираження зобов`язань саме в грошових одиницях.
64. …право
боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх
чотирьох підстав, передбачених ч.2 ст. 115
КУзПБ.
Б. Висновки щодо застосування норми права
74. Враховуючи,
що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у
порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, визначених
Книгою Четвертою названого Кодексу та
з огляду на встановлені обставини у цій конкретній справі, ВС не вбачає підстав
для непоширення на фізичну особу, що є майновим поручителем, статусу боржника у
справі про неплатоспроможність в розумінні КУзПБ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
40. 21.04.2019
набрав чинності КУзПБ від 18.10.2018
№2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 та який
встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної
особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також
відновлення платоспроможності фізичної особи.
41. На відміну від Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом", який визначав боржником у розумінні
процедур банкрутства юридичних осіб та фізичних осіб за зобов`язаннями, які
виникли у фізичної особи у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької
діяльності, новелою КУзПБ є
Книга Четверта "Відновлення платоспроможності фізичної особи", яка
регулює провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи
та не пов`язує можливість здійснення процедур, урегульованих Кодексом, із
обов`язковою наявністю у особи статусу фізичної особи - підприємця.
42. ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого
тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну
практику, наукові дослідження тощо (рішення від 06.12.2007 у справі
"Воловік проти України").
43. Функція
роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед
національним судам (рішення ЄСПЛ від 28.09.1999 у справі "Озтюрк проти
Туреччини").
44. Одним із завдань Верховного Суду є тлумачення чинного
законодавства, усунення недоліків законодавчої техніки та нормативних прогалин.
45. Як
вбачається із Пояснювальної записки до проекту КУзПБ, метою необхідності
прийняття КУзПБ, в тому числі, є
врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які
опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку Держави.
46. Стаття
113 КУзПБ передбачає, що провадження у справах
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця
здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з
урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
47. Суд
доходить висновку, що положення Книги Четвертої
КУзПБ визначають предметом свого регулювання
родовий об`єкт - суспільні відносини у сфері банкрутства фізичних осіб,
безвідносно до наявності у такої особи статусу майнового поручителя за
зобов`язаннями іншої особи.
48. Суд
зазначає, що метою законодавця при введенні процедури банкрутства фізичних осіб
було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі-боржнику
реструктурувати свої боргові зобов`язання та перевести їх з іноземної валюти у
національну валюту України, для унеможливлення негайної реалізації житла
фізичних осіб, переданого в іпотеку банкам за валютними кредитами. Отже, така
процедура є спеціальною та має застосовуватися переважно щодо інших процедур
звернення стягнення на іпотечне майно у випадку ініціювання боржником
провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків дійшов ВС у
постанові від 10.09.2020 у справі № 902/227/20.
Щодо доводу, що у майнового поручителя не виникає прямого
грошового зобов`язання в розумінні КУзПБ перед кредитом, оскільки він
відповідає виключно наданим в забезпечення предметом іпотеки, а особа_1 не є
боржником у відповідному зобов`язанні.
51. Положення
ч.1 ст. 1 КУзПБ визначають,
що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа -
підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання
яких настав.
52. Грошове
зобов`язання, відповідно до визначення названого Кодексу, це - зобов`язання
боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового
правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством
України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати
податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на
загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за
договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які
мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових
зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів
(обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне
пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня)
та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до г/с, а також
зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян,
зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками
(учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і
розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані
товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням
відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до
г/с заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не
встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі
про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до г/с
такої заяви.
53. Кредитор
- юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений
відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення
податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове
державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні
органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені
кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи
забезпечені заставою майна боржника.
54. При
цьому, порядок виявлення кредиторів та визначення кількості голосів кредиторів
у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у порядку
визначеному КУзПБ (статті 122, 123
КУзПБ).
55. Норми КУзПБ не містять
вичерпного переліку підстав, з яких виникають зобов`язання боржника, які як стверджує
скаржник, є грошовими в розумінні КУзПБ.
Водночас, визначальним для таких зобов`язань є можливість вираження
зобов`язань саме в грошових одиницях.
56. Зокрема,
заборгованість за кредитом позичальника виражається в грошових одиницях,
водночас, наявність забезпечення такого зобов`язання дає кредитору можливість
самостійно визначити модель поведінки щодо своєї участі у справі про
банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими однак при цьому він бере
участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом
дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи
часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального
голосу на зборах кредиторів.
57. Окрім
того, норми Кодексу не містять заборони звернення кредитором до боржника -
майнового поручителя.
58. Зокрема,
питання порядку визначення розміру вимог забезпечених кредиторів, заявлених до
боржника (юридичної особи) як до майнового поручителя було предметом розгляду у
постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 04.02.2021
у справі № 904/1360/19.
59. Враховуючи,
що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у
порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей,
визначених Книгою Четвертою названого Кодексу та з огляду на встановлені у цій конкретній справі
обставини, ВС не вбачає підстав для непоширення на фізичну особу ( ОСОБА_1 ),
що є майновим поручителем, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в
розумінні КУзПБ.
60. З
урахуванням наведеного, ВС відхиляє доводи скаржника, наведені в касаційній
скарзі, що ОСОБА_1 не є боржником, а її зобов`язання не є грошовим у
розумінні КУзПБ.
Щодо доводу касаційної скарги, що в порушення норми ст. 115 КУзПБ заявником
не подано ухвалену постанову у ВП про відсутність у фізичної особи майна, на
яке може бути звернено стягнення та не наведено переліку обставин, які б
підтверджували, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові
зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі ВС відхиляє з огляду на
таке.
62. Частиною 2 ст. 115 КУзПБ передбачено, що боржник має право звернутися до г/с
із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі,
якщо:
1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором
(кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної з/ти;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших
планових платежів у розмірі більше 50 % місячних платежів за кожним з кредитних
та інших зобов`язань упродовж 2 місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у
фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом
боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні
платежі (загроза неплатоспроможності).
63. ВС
звертає увагу, що перелік підстав, визначених ч.2 ст. 115 КУзПБ для порушення
провадження у справі про банкрутство фізичної особи, не є вичерпним, оскільки
п.4 ч.2 ст. 115 КУзПБ передбачено
можливість "існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим
часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні
поточні платежі (загроза неплатоспроможності)." Подібних висновків дійшов
ВС у постанові від 10.09.2020 у справі № 902/227/20.
64. При цьому,
колегія суддів зауважує, що право боржника звернутися із заявою
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть
у залежності від наявності у сукупності всіх чотирьох підстав, передбачених ч.2
ст. 115 КУзПБ.
65. Системний
аналіз статті 113, частин 1, 2 ст. 116, ч.1 ст.119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав
для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному
конкретному випадку повинна визначатись місцевим судом з урахуванням поданої
боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин,
що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до
суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений
зобов`язанням строк або в майбутньому).
66. Способи
та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч.3 ст. 116 КУзПБ переліку
документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням
загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного
кредитора (боржника), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості,
заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені)
окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із
законом або договором (пункт 3);
- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із
зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна та копії документів, що
підтверджують право власності боржника на майно (пункти 4, 5);
- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим
в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного
кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, сума грошових
вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із
законом або договором (пункт 6);
- копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня
подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність)
правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у
статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів
мінімальної з/ти (пункт 7);
- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою
державним органом з питань банкрутства (пункт 11);
- інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст.115 цього Кодексу (пункт
14).
67. З
урахуванням положень ч.3 ст. 13, ст. 74, 76, 77
ГПК України, розглядаючи заяву боржника у
підготовчому засіданні, місцевий г/с повинен перевірити відповідність поданої
заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст.116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів
наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
визначених ч.2 ст. 115 КУзПБ.
68. У
цій справі, за результатом перевірки поданих ОСОБА_1 документів, встановивши
обставини існування заборгованості, стягнутої рішенням суду, належності
боржнику квартири, яка перебуває в іпотеці та забезпечує зобов`язання
позичальника, неможливості заявниці виконати зобов`язання та за відсутності
підстав, визначених ч.4 ст. 119 КУзПБ, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний г/с
дійшов вірного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у
справі про неплатоспроможність фізичної особи.
69. Доводи
касаційної скарги Банку, із посиланням на правову позицію ВС від 18.09.2020 у
справі № 916/4693/15 (щодо зазначення в судовому рішенні про стягнення коштів в
іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях) про те, що заявниця
надала недостовірну інформацію щодо боржника, з якого необхідно стягнути
грошові кошти та щодо суми в рахунок якої необхідно звернути стягнення на
предмет іпотеки ВС відхиляє, оскільки такі доводи виходять за межі повноважень
суду касаційної інстанції та всупереч положенням статті 300 ГПК України вимагають
переоцінки доказів у справі та встановлення обставин. При цьому, скаржником не
наводиться конкретного пункту ч.4 ст. 119 КУзПБ як
підстави для відмови у відкритті провадження у справі про
неплатоспроможність.
70. Твердження
скаржника про те, що боржник за кредитним договором померла, а тому є
неможливим виконання положень ч.2 ст. 128
КУзПБ Суд також не приймає до уваги з тих
підстав, що такі обставини не спростовують підстав для відкриття провадження у
справі про неплатоспроможність майнового поручителя, а обставини щодо виконання
плану реструктуризації не є предметом розгляду на стадії відкриття провадження.
71. Посилання
скаржника не неврахуванням судами попередніх інстанцій правових висновків
Верховного Суду у постанові від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц колегія
суддів відхиляє з тих мотивів, що основним у справі № 161/6253/15-ц було
вирішення питання визначення юрисдикції у спорі про звернення стягнення на
предмет іпотеки, а також дійсності іпотеки незалежно від зміни власника майна,
що свідчить про неподібність вказаної справи та цієї справи № 926/2987-б/20 про
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
72. З
огляду на викладене, ВС дійшов висновків, що доводи наведені скаржником в
касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Суд не вбачає
підстав для скасування законних та обґрунтованих ухвали та постанови судів
попередніх інстанцій.
Немає коментарів:
Дописати коментар