ПОСТАНОВА 30.09.2020, Справа № 922/3911/19, ВС у складі колегії суддів КГС: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/92096592
У справі про неплатоспроможність фізичної особи арбітражним керуючим за
результатами перевірки декларацій боржника, наданих до суду за 2016-2019 роки
не відображена інформація щодо житлового будинку і транспортного засобу та не
зазначено вартість такого майна на дату набуття права власності або за
останньою грошовою оцінкою, не відображена інформація щодо наявності свідоцтво
на знак для товарів і послуг, дати виникнення права (придбання, виробництво,
отримання в оренду тощо) та не зазначено вартість такого майна на дату набуття
права власності або за останньою грошовою оцінкою. Під час аналізу вартості подібних
автотранспортних засобів (за роком випуску, маркою та моделлю) на електронному
майданчику автомобільної інтернет-торгівлі AUTO.RIA було встановлено, що
середня вартість зазначеного автотранспортного засобу становить 6 000 $, що в
свою чергу набагато перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Боржником
декларації виправлені, з урахуванням звіту керуючого реструктуризацією,
декларації були подані боржником до суду електронною поштою на 12-й день з дня
отримання звіту керуючого реструктуризацією.
Вказуючи про недотримання боржником - фізичною особою семиденного строку
на подання до суду виправленої декларації в порядку п. 1 ч. 1 ст. 123 КУзПБ місцевий г/суд дійшов висновку, що повноважними зборами
кредиторів прийнято обґрунтоване рішення про необхідність закриття провадження
у справі про банкрутство, у зв`язку з чим закрив провадження у даній справі на
підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ та зазначив,
що лише факт запровадження карантинних заходів не свідчить про неможливість надання
боржником виправлених декларацій у встановлений КУзПБ строк. Апеляційним г/судом ухвалу місцевого г/суду скасовано,
справу направлено до місцевого г/суду для подальшого розгляду. Постанова апеляційного г/суду мотивована тим,
що ураховуючи ситуацію, що склалася в Україні, пов`язану із поширенням на
території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої
коронавірусом SARS-CoV-2, рекомендації Всесвітньої організації охорони
здоров`я, МОЗ України, за відсутності доказів на підтвердження наявності у
фізичної особи технічної можливості відправити виправлену декларацію у
визначений строк, пропуск строку для подачі виправленої декларації до суду є
таким, що відбувся за поважних причини, що є підставою для його поновлення. За відповідних умов, апеляційний г/суд визнав
рішення зборів кредиторів про необхідність закриття провадження, клопотання
керуючого реструктуризацією, клопотання Банку1; Банку2, поданих в порядку п. 1
ч. 7 ст. 123 КУзПБ, необґрунтованими. Верховний суд залишив постанову апеляційного
г/суду без змін.
Розглянувши справу ВС зазначив наступне:
Ø Касаційна скарга мотивована відсутністю
висновку Верховного Суду щодо застосування положень ч. 7 ст. 123 КУзПБ, отже,
Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами положень наведеної
норми, з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 3 ч. 2 ст.
287 ГПК України.
Ø Відповідно до ч. 7 ст. 123 КУзПБ, суд приймає
рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів,
сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
− боржником у декларації про майновий стан
зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати
боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання
звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не
надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною
інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї;
− майно членів сім`ї боржника було придбано
за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення
боржника від погашення боргу перед кредиторами;
− судовим рішенням, що набрало законної сили
та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або
кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з
неплатоспроможністю;
− боржник не має фінансових можливостей
виплачувати заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим
квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника,
на умовах, передбачених цим Кодексом.
Ø Слід також зауважити, що за приписами
наведеної норми, Господарський суд протягом одного року з дня закриття
провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною,
не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того
самого боржника.
Ø Суд касаційної інстанції вважає
правильними висновки апеляційного г/ суду про те, що місцевий г/суд
безпідставно не прийняв до уваги наведену обставину, у якості поважної причини
пропуску строку для подачі виправленої декларації до суду, з огляду на таке.
Ø Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211
"Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з
подальшими змінами та доповненнями) з 12.03.2020 на усій території України
запроваджено карантин. Дію карантину неодноразово продовжено.
Ø Згідно Указу Президента від 13.03.2020 №
87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020
"Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах
спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2", з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру
респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території
України установлено карантин.
Ø Згідно Указу Президента від 13.03.2020 №
87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020
"Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах
спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2", з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру
респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території
України установлено карантин.
Ø Карантин - це комплекс обмежувальних
медико-санітарних і адміністративних заходів, спрямованих на попередження
поширення карантинних інфекційних хвороб.
Ø Згідно ч. 2 КУзПБ провадження у справах
про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом
України, іншими законами України.
Ø Виходячи з аналізу положень ст. 2 ГПК України, на
господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків
розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними
правами. Крім того, виходячи з аналізу ст. 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний
спосіб захисту порушених прав.
Ø Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення
додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням
коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон
від 30.03.2020 № 540-IX) внесено зміни до ГПК
України, зокрема розділ X "Прикінцеві положення"
доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого
Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної
хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260,
288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни
предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог,
апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення
апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду
справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про
перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення
зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного
оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк,
який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину,
пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)."
Ø Зазначені законодавчі зміни набули
чинності з моменту опублікування Закону
№540-ІХ, тобто з 02 квітня 2020 року. Проте,
ураховуючи зміст ст. 3 ГПК України, а
також те, що запропоновані зміни не встановлюють нових обов`язків, не
скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх
використання, вони мають зворотну силу, тобто поширюються на правовідносини,
пов`язані зі здійсненням судочинства у всіх справах, тобто тих, які вже
знаходяться на розгляді в судах усіх інстанцій, так і тих, які будуть відкриті
у подальшому.
Ø Законом № 540-ІХ визначено,
що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються,
а автоматично продовжуються.
Ø Однак наведене не стосується ситуацій,
коли пропуск процесуального строку відбувався ще до початку оголошення
карантину. Тобто, якщо процесуальний строк сплинув до 12 березня 2020 року, то
дія Закону 540-ІХ його не змінює.
Ø Разом з тим посилання на те, що особа
пропустила строк через оголошення карантину, може враховуватися як поважна причина.
Ø Разом з тим, згодом, згідно з частиною 2
розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 18.06.2020 №
731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом
Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби
(COVID-19)" (далі - Закон України від 18.06.2020 № 731-ІХ), який набрав
чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до
пункту 4 розділу X "Прикінцеві
положення" ГПК України в редакції Закону
України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через
20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку
учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на
вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають
право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Ø Проте, у даному випадку боржником
виправлена декларація була надіслана до суду під час дії Закону №540-ІХ від 30.03.2020,
отже, ураховуючи ситуацію, що склалася в Україні, пов`язану із поширенням на
території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров`я, Міністерства
охорони здоров`я України та відсутність доказів на підтвердження наявності у
фізичної особи Шатіла Сергія Вікторовича технічної можливості відправити
виправлену декларацію у визначений КУзПБ строк,
що встановлено судом апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вважає справедливим
визнання пропуск строку для подачі виправленої декларації до суду таким, що
відбувся за поважних причини.
Ø Апеляційний господарський суд дійшов
правильного висновку, що за встановлених обставин, рішення зборів кредиторів
про необхідність закриття провадження, клопотання керуючого реструктуризацією,
клопотання кредиторів, поданих в порядку п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, не є обґрунтованими,
а відтак не підлягають задоволенню.
Ø Також апеляційним судом було взято до
уваги доводи, аргументи всіх учасників справи, забезпечено сторонам
справедливий судовий розгляд, що відповідає як вимогам ст. 7 ГПК України, так і
узгоджується з практикою ЄСПЛ (справи «Проніна проти України», «Серявін та інші
проти України»). Доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують.
Ø Решта доводів у касаційній скарзі
зводяться до переоцінки доказів та встановлення нових обставин у справі, що з
огляду на визначені ст. 300 ГПК
України межі розгляду справи судом касаційної інстанції,
не є компетенцією суду касаційної інстанції.
Немає коментарів:
Дописати коментар