ПОСТАНОВА 17.02.2021, Справа № 927/166/20, ВС у складі колегії суддів КГС: Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/95066790
Фізичною особою до заяви про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність не було додано доказів авансування винагороди арбітражному
керуючому, у зв`язку з чим судом першої інстанції ухвалою залишено заяву без
руху із наданням заявнику строку на усунення недоліків. Боржник надіслав суду
клопотання про усунення недоліків, в якому зазначив про неможливість сплатити
авансування винагороди арбітражному керуючому, пославшись на відсутність
грошових коштів, у зв`язку з чим просив розглянути питання про можливість
стягнення винагороди арбітражного керуючого з кредиторів, вважати недоліки
заяви про відкриття справи про неплатоспроможність усунутими та відкрити
провадження у справі. Ухвалою місцевого господарського суду, яка залишена без
змін апеляційним судом заяву про
відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи разом з доданими до
неї документами повернуто без розгляду. Суд апеляційної інстанції дійшов
висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права
(ст. 169, 170, 174
ГПК України), оскільки боржник хоч і не виконав вимог
ухвали господарського суду, втім подав клопотання про усунення недоліків та
просив розглянути питання щодо можливості стягнення такої винагороди з
кредиторів. За висновком суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд
повинен був розглянути по суті викладені у клопотанні питання, зокрема, про
можливість стягнення винагороди арбітражного керуючого з кредиторів, із
прийняттям відповідного судового рішення про його відхилення чи задоволення.
При цьому, в разі відмови у задоволенні клопотання боржника суд повинен
був діяти відповідно до вимог ст. 119 ГПК України та продовжити строк на усунення недоліків, а не
одразу повертати заяву боржнику, оскільки останнього було позбавлено можливості
усунути зазначені недоліки з урахуванням прийнятого відповідного процесуального
рішення за клопотанням про можливість стягнення винагороди арбітражного
керуючого з кредиторів. Суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок,
викладений у постанові ВС від 01.04.2020 у справі № 503/1904/16-ц, згідно з
яким, подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, особа вправі
очікувати задоволення судом такого клопотання, що очевидно надає їй підстави не
сплачувати судовий збір, тому одночасна відмова у задоволені клопотання про
звільнення від сплати судового збору та визнання неподаною і повернення
апеляційної скарги, чи іншого процесуального звернення, є невиправданим,
оскільки у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати
судового збору, суд може продовжити строк заявнику для сплати судового збору.
Реалізацією особою процесуального права на подання клопотання про звільнення
від сплати судового збору не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали
суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення апеляційної скарги,
оскільки це за процедурою порушує право на справедливий суд, гарантоване
статтею 6 Конвенції. В той же час, суд апеляційної інстанції зауважив, що
порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до
прийняття помилкової ухвали, оскільки боржник протягом тривалого строку не має
наміру та не виконує вимоги ухвали Господарського суду у встановлений
законодавством спосіб - не здійснює авансування винагороди арбітражного
керуючого, у зв`язку з чим дійшов висновку про залишення без змін
ухвали суду першої інстанції. Верховний
Суд залишив рішення судів нижчих інстанцій без змін
Розглянувши справу ВС зазначив наступне:
Ø Суд касаційної інстанції погоджується із
висновком апеляційного господарського суду про те, що обов`язок боржника
авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою
до суду встановлений КУзПБ і подання доказів авансування є обов`язковою
умовою, встановленою ст. 116 зазначеного Кодексу.
Ø При цьому, ані названий Кодекс, ані інші
чинні норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від
авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не
передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити
заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому, що не
спростовано скаржником..
Ø Суд касаційної інстанції відхиляє як
помилкові доводи скаржника про застосування до вимог про авансування винагороди
керуючому реструктуризацією аналогії закону щодо звільнення від сплати судового
збору, оскільки авансування винагороди керуючому реструктуризацією та сплата
судового збору мають різну правову природу, регулюються різними
нормативно-правовими актами, мають різну сферу застосування та кінцеву мету
(висновок у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 927/203/20,
від 19.11.2020 у справі № 910/726/20).
Ø Обов`язок заявника при зверненні із заявою
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, авансувати на
депозитний рахунок суду винагороду керуючому реструктуризацією за три місяці
виконання повноважень врегульований положеннями КУзПБ та до такого
обов`язку не підлягають застосуванню положення Закону України
"Про судовий збір" щодо звільнення
заявника від авансування (висновок викладений у постанові Верховного Суду від
24.09.2020 у справі № 910/2629/20).
Ø Колегія суддів Верховного Суду вважає
необґрунтованими посилання скаржника на розподілення авансування винагороди
керуючому реструктуризацією між кредиторами, оскільки норми статті 116 КУзПБ не
містять положення про можливість здійснити розподіл між кредиторами зобов`язань
по сплаті коштів на відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з
виконанням ним повноважень у справі.
Ø В статті
114 КУзПБ передбачено право кредиторів за
рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду,
а не здійснити авансування винагороди арбітражному керуючому.
Ø Наведене підтверджує правильність висновку
суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для звільнення боржника від
здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого, з покладенням такого
обов`язку на кредиторів на стадії прийняття до розгляду заяви про
неплатоспроможність.
Ø Оскільки скаржником не доведено виконання
в повному обсязі вимог ухвали місцевого господарського суду про залишення заяви
без руху і надання витребуваних судом доказів, колегія суддів погоджується із
правильністю застосованого судами наслідку такого невиконання - повернення
заяви фізичної особи про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
на підставі положень ч. 4 ст. 174 ГПК
України.
Ø Доводи касаційної скарги про те, що
повернення без розгляду заяви у зв`язку з не усуненням недоліків,
порушує право скаржника на справедливий судовий розгляд відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод та суперечить судовій
практиці ЄСПЛ (рішення ЕСПЛ у справах "Kniat vs. Роlаnd";
"Jedamski and Jedamska vs. Poland", "ФК Мретебі проти
Грузії", "Кутіч проти Хорватії", "Белле проти
Франції", "Шишков проти Росії")), як такі, що є надмірним
формалізмом та обмежують право скаржника на доступ до суду, Верховний Суд
вважає необґрунтованими. У зазначених справах ЄСПЛ дійшов висновків про те, що
непропорційність покладеного на сторону судового збору може мати наслідком
порушення права особи на справедливий судовий розгляд для заявника. Натомість
правове регулювання державою процедури авансування витрат на оплату праці
керуючого реструктуризацією у процедурі банкрутства у вказаних справах ЄСПЛ не
аналізувалося, тому посилання на зазначені рішення ЄСПЛ колегія суддів вважає
нерелевантними до обставин справи № 927/166/20.
Ø Також Верховний Суд зазначає, що
повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не
перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у
встановленому порядку, у зв`язку з чим право скаржника на доступ до правосуддя
оскаржуваними судовими рішеннями у цій справі не порушується та не обмежується,
чим спростовуються доводи скаржника щодо не забезпечення йому гарантій
справедливого судового розгляду згідно із статтею 6 Конвенції.
Немає коментарів:
Дописати коментар