ПОСТАНОВА , 07.09.2020, Справа № 910/1426/20, ВС у складі колегії суддів КГС: Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/91589564
Заява про неплатоспроможність боржника - фізичної особи була
подана 31.01.2020 та залишена без
руху ухвалою від 04.02.2020, встановлено
строк 10 днів з дня вручення ухвали на усунення недоліків заяви, встановлено
спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду: копій документів про вчинені
боржником (протягом року до дня подання заяви) правочини щодо належного йому
нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних
засобів та угоди на суму не менше 30-ти розмірів МЗП; відомостей про всі наявні
рахунки боржника (у т. ч. депозитні рахунки), відкриті в банках та інших
фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із
зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; відомостей про роботодавця
(роботодавців) боржника; декларацій про майновий стан боржника за формою,
затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2017-2019; доказів
авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому
реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Боржник недоліки заяви не усунув, подав до
суду клопотання про надання більшого терміну для виправлення недоліків, вказував
що у строк 10 днів відсутня можливість виправити недоліки заяви та долучив до
клопотання докази надсилання запитів до 75-ти банківських установ. Місцевий г/с ухвалою повернув заяву з
доданими документами Боржнику з тих підстав, що не було надано суду доказів
усунення недоліків, встановлених ухвалою 04.02.2020. Апеляційний г\с залишив ухвалу суду першої
інстанції без змін.
Короткі висновки:
Ø Причини для продовження строку на усунення
недоліків заяви є необґрунтованими та неповажними, оскільки строк десять днів,
встановлений ухвалою суду першої інстанції, є імперативною нормою, яка
закріплена у ч. 2 ст. 174 ГПК України;
Ø За змістом ч. 1 та 4 ст. 119 ГПК України пропущений
учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником
процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником
заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку
поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено
неможливість такого поновлення.
Ø Натомість відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України за заявою
учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив
на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений
також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад
встановлений ГПК України строк.
Розглянувши справу ВС зазначив наступне:
Ø Згідно з ч.1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах
про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Ø Статтею 113 КУзПБ передбачено,
що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної
особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних
осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ø Згідно з ч.1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав,
передбачених цим Кодексом.
Ø Вказана норма права містить вимоги до заяви
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та
чіткий перелік документів, що додаються до заяви (ч. 3 ст. 116 КУзПБ).
Ø Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський
суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст.
174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Ø Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши,
що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу,
протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу
про залишення позовної заяви без руху.
Ø Частиною 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі
про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви,
спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати
десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ø Приписами пункту 4 статті 174 ГПК України передбачено,
що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява
вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Ø Відповідно до ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає
позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження
або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ø Згідно з ч. 1 та 2 ст. 119 ГПК України суд
за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений
законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом
встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний
строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до
закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ø З наданого місцевому г/с клопотання про
продовження строку на усунення недоліків судом вбачається, що заявник
посилається на надто стислі строки для виправлення недоліків - 10-ть днів з дня
отримання зазначеної ухвали суду (в частині отримання, в тому числі, відомостей
про всі наявні рахунки боржника, в тому числі депозитні рахунки, відкриті в
банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх
реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках), а це за
твердженням заявника 75-ть банків України.
Ø У даному випадку колегія суддів
погоджується з судами попередніх інстанцій та вважає вказані причини для
продовження строку на усунення недоліків необґрунтованими та неповажними,
оскільки строк десять днів, встановлений ухвалою суду
першої інстанції, є імперативною нормою, яка закріплена у ч. 2 ст. 174 ГПК
України. Крім того, в клопотанні про продовження строків на усунення
недоліків не вказано причин, у зв`язку з якими заявником не було подано доказів
усунення інших недоліків, встановлених судом відповідною ухвалою, не надано
доказів вчинення заявником дій, спрямованих на усунення таких недоліків.
Ø Отже, клопотання про надання більшого
терміну для виправлення недоліків правомірно було відхилено господарським судом
на підставі викладених обставин.
Ø Колегія суддів звертає увагу, що
встановлені судом першої інстанції обставини під час прийняття до розгляду
заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не усунення
заявником недоліків вказаної заяви, які були встановлені ухвалою місцевого г/с від
04.02.2020, унеможливлюють прийняття її до розгляду, а тому вказана заява про
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї
документи підлягали поверненню заявнику.
Ø Колегія суддів також звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі місцевим
г/с роз`яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення
заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному
порядку після усунення недоліків.
Ø При цьому, колегія суддів враховує позицію
об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду,
викладену у постанові від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Ø Приймаючи постанову у цій справі,
об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
доходить висновку, що за змістом ч. 1 та 4 ст.
119 ГПК України пропущений учасником процесуальний
строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії,
для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про
поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними,
крім випадків, коли ГПК України встановлено
неможливість такого поновлення.
Ø Натомість відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України за заявою
учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не
сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути
продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк
понад встановлений ГПК України строк.
Ø Вирішуючи питання про поновлення або
продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання)
учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде
впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до
нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Ø Разом з тим, в аспекті зазначеного Суд
вважає за доцільне звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує на
те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні
уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість
процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних
вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v.
France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда"
проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це,
вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має
виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням
процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та
вчинених ним дій.
Ø Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів
дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом та апеляційним
господарським судом при винесенні оскаржуваних судових рішень було повністю
з`ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень
норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи
скасування судових рішень судів нижчих інстнацій не встановлено.
Немає коментарів:
Дописати коментар