ПОСТАНОВА 21
березня 2024 року, Справа № 922/1302/22 (369/11910/21), Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого -
Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/117911930
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовом проти
ОСОБА_2, просив стягнути борг на загальну суму 51 млн грн, що включало в себе основний
борг, пеню, інфляційні та вісотки річних, та в
рахунок погашення заборгованості просив звернути стягнення на належні
відповідачу земельні ділянки шляхом визнання за позивачем права власності на
такі земельні ділянки. У вересні 2022 року господарський суд відкрив справу про
неплатоспроможність ОСОБА_2. Районний суд у березні 2023 року цивільну справу
передав до господарського суду для розгляду в межах справи про
неплатоспроможність. Місцевий г/с 26.09.2023
справу, що слухалася районним судом, прийняв до розгляду в межах справи про
неплатоспроможність ОСОБА_2 та залишив позов ОСОБА_1 без розгляду. Апеляційний г/с постановою від
06.12.2023 ухвалу місцевого г\с в оскаржуваній частині
(в частині залишення без розгляду позову) - залишив без змін. Подаючи касаційну
скаргу, ОСОБА_1 серед іншого доводив, що судами проігноровано те, що хоча предмет та
підстави заяви з грошовими вимогами і є тотожними до предмета та підстав позовної
заяви, однак ОСОБА_1 ще не було визнано кредитором ОСОБА_2, а тому не погоджувався із залишенням позову без розгляду. Верховний Суд залишив касаційну
скаргу без задоволення, зазначив, що, оскільки ОСОБА_1 подав до господарського
суду у справі про неплатоспроможність заяву з грошовими вимогами до ОСОБА_2,
які є тотожними його позовним вимогам у цивільному провадженні, суди правильно залишили
позов без розгляду, зауваживши, що положення ч.
4 ст. 7 КУзПБ не ставлять таку процесуальну дію суду як залишення позову без
розгляду у зв`язку з поданням заяви з грошовими вимогами в межах справи про
банкрутство (неплатоспроможність) в залежність від результату чи стадії
розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
29.Стаття 7 КУзПБ
встановлює порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник та передбачає
концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство
(неплатоспроможність).
30.Згідно із ч.3 ст.3
ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до
закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення
справи.
31.15.04.2023 набрав
чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України" № 2971-IX від 20.03.2023, яким ст.7 КУзПБ доповнено ч.4 такого
змісту: "4. У разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про
банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових
коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у
справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими
вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без
розгляду".
…
33.Доводи скаржника про
те, що судами проігноровано те, що хоча предмет та підстави заяви з грошовими
вимогами і є тотожними до предмета та підстав пункту 1 прохальної частини
позовної заяви, однак ОСОБА_1 ще не було визнано кредитором ОСОБА_2 , Верховний
Суд відхиляє, оскільки положення ч. 4 ст. 7 КУзПБ не ставлять таку процесуальну
дію суду як залишення позову без розгляду у зв`язку з поданням заяви з
грошовими вимогами в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) в
залежність від результату чи стадії розгляду заяви кредитора з грошовими
вимогами до боржника.
34. Слід також зазначити,
що у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від
23.09.2021 у справі № 904/4455/19 було наведено висновок щодо застосування ст.
7, 45 КУзПБ в редакції до внесення змін Законом України № 2971-IX від
20.03.2023, суть якого полягає у тому, що якщо заяву з кредиторськими вимогами
подано позивачем до завершення розгляду позовних вимог, то господарський суд, у
провадженні якого перебуває справа про банкрутство, має зупинити провадження у
справі за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника на підставі п.5
ч.1 ст.227 ГПК України до набрання законної сили ухвалою суду за результатами
розгляду конкурсних вимог такого позивача. За відсутності такого звернення та
прийняття його до розгляду суд не має підстав для зупинення позовного
провадження. Після постановлення господарським судом ухвали за результатами
розгляду цих вимог позовне провадження у справі з майновими (грошовими)
вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство, підлягає
закриттю повністю або в частині заявлених кредитором вимог на підставі п.2 ч.1
ст.175, п.3 ч.1 ст.231 ГПК України у випадку тотожності суб`єктного складу,
предмета і підстав позову.
35.Водночас, Законом
України № 2971-IX від 20.03.2023, яким зокрема доповнено ст.7 КУзПБ ч.4,
законодавець конкретизував дії господарського суду щодо порядку розгляду позову
про стягнення з боржника грошових коштів, у випадку подання позивачем заяви
з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство
(неплатоспроможність) відповідача.
36.Відносно доводів
скаржника, що суди першої та апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду
позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення боргу, обмежили позивача у доступі
до правосуддя, Верховний Суд зауважує наступне.
37.Відповідно до ст.6
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)
кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж
розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
38.Згідно з преамбулою
КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності
боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення
вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
39.Цей Кодекс встановлює
умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або
визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також
відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних
норм, які регулюють порядок здійснення судочинства в цих процедурах (відкриття
провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та
порядок їх оскарження тощо). (п.73 постанови ВП ВС від 01.11.2023 у справі №
908/129/22 (908/1333/22)).
40.Верховний
Суд неодноразово наголошував, що провадження у справах про банкрутство є
самостійним видом судового провадження і характеризується особливим
процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим
суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо. З моменту
порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому
правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
При розгляді справ про банкрутство спеціальні норми КУзПБ мають пріоритет у
застосуванні щодо інших законодавчих актів.
41.У справах про
банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин
неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах
неплатоспроможності та банкрутства.
42.Верховний
Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи
про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь
комплекс юридичних правовідносин боржника (висновок, викладений у постановах ВП
ВС від 12.03.2019 у справі №918/420/16, постановах ВС у складі судової палати
для розгляду справ про банкрутство КГС від 22.09.2021 у справі №911/2043/20,
від 23.09.2021 у справі №904/4455/19).
43.Провадження
у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є
визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має
задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому
обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе
задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості
встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно
формується на засадах конкуренції кредиторів.
44.Тобто
призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні
реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є
можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від
протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від
недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій
кредиторів.
45.Раціональність
механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає
інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також
забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При
цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип
конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги
до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство.
Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної
процедури (висновок, викладений у постановах судової палати для розгляду справ
про банкрутство КГС ВС від 02.10.2019 у справі №910/9535/18 та від 09.09.2021 у
справі №916/4644/15).
46.Отже, залишення
позову без розгляду в частині стягнення заборгованості на підставі ч. 4 ст. 7
КУзПБ, у зв`язку з тим, що позивачем подано заяву з грошовими вимогами до
боржника (відповідача), яка підлягає розгляду у попередньому засіданні
господарського суду, який розглядає справу про банкрутство
(неплатоспроможність) відповідача не є обмеженням доступу позивача до
правосуддя.
47.Водночас, Суд
зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено
без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову
без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Немає коментарів:
Дописати коментар