ПОСТАНОВА 12 грудня 2023 року, cправа № 911/2891/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/115859074
У справі
про неплатомпрожність ОСОБА_2, провадження у якій було відкрите 19.12.2019, а 13.07.2020 Боржника
визнано банкрутом, 28.12.2020 Боржник подав до суду заяву про
"вилучення" зі складу ліквідаційної маси Домоволодіння загальною
площею: 225,70 кв.м., належного йому на праві власності, а керуючий реалізацією
08.02.2021 подав заяву про надання йому дозволу на його продаж. Заява
Боржника була мотивована тим, що Домоволодіння, хоча і є предметом іпотеки
за зобов`язаннями перед одним із визнаних у справі кредиторів, однак не може
бути реалізоване у процедурі погашення боргів Боржника у цій справі за
відсутності дозволу відповідного органу - Служби у справах дітей та сім`ї
міської ради, оскільки це призведе до виселення з Домоволодіння зареєстрованих
в ньому неповнолітніх дітей, 2004, 2006, 2009, 2011, 2016 року народження, що
позбавить їх права на житло та порушить ці права щодо задоволення мінімальних
потреб та щодо можливості на належне виховання дітей Боржника. Заява арбітражного керуючого була
мотивована тим, що Домоволодіння включене до ліквідаційної маси, є предметом
забезпечення зобовязань перед ТОВ ОТП Факторинг, і має бути продано, проте,
орган опіки та піклування відмовив у наданні дозволу на продаж, а тому виникла необхідність
в отриманні такого озволу від суду. Місцевий г/с при новому розгляді справи ухвалою від 01.11.2022,
яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від від 15.08.2023), задовольнив клопотання Боржника,
у задоволенні клопотання арбітражного керуючого відмовив. Судові рішення
мотивовані тим, що на відміну від банкрутства юридичних
осіб, задоволення вимог кредиторів не є основною метою провадження про
неплатоспроможність фізичних осіб; конкуруючий приватний інтерес заставного кредитора,
на задоволення кредиторських вимог шляхом реалізації об’єкту нерухомості, що є
єдиним житловим майном боржника та членів його сім’ї, не може вважатися
співмірним із наслідками, які зазнає життя боржника та його дітей у разі
реалізації єдиного житлового майна боржника. Суди також зазначили, що у справі
про неплатоспроможність такої категорії боржника-фізичної особи застосовується
лише процедура реструктуризації боргів боржника згідно з планом реструктуризації
або мировою угодою, тоді як процедура погашення боргів не застосовується. Апеляційний суд до цього додав, що норми
пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ не підлягають застосуванню у
цій справі. Також суд зазначив, що позбавлення боржниці єдиного житла одночасно
порушуватиме права та охоронювані законом інтереси її неповнолітніх дітей щодо
користування житловим будинком, що не допускається згідно зі ст.12 Закону
України “Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей”. Верховний Суд незважаючи на окремі недоліки у висновках
апеляційного суду, у задоволенні касаційної скарги відмовив, а судові рішення
нижчих судів залишив без змін. ВС вказав, що порушене у спірних правовідносинах питання
пов`язано із застосуванням до боржника-фізичної особи процедури погашення
боргів, а тому розгляд
заяв щодо Домоволодіння у цій справі має відбуватися через оцінку застосування вказаної
процедури, постанова про введення якої не оскаржувалася; для розгляду заяв
необхідно вирішити питання щодо застосування процедури погашення боргів у цій
справі, враховуючи особливості, визначені в КУзПБ. В результаті ВС дійшов
висновку про законодавчі
обмеження на застосування у цій справі процедури погашення боргів, відповідно
відсутність підстав для формування ліквідаційної маси та
включення до її складу Домоволодіння, що виключає його продаж.
Короткі висновки:
7.22. … у справі про неплатоспроможність …
боржника-фізичної особи (що має окрім іншої також заборгованість за кредитом в
іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним
місцем проживання сім`ї боржника) застосовується лише процедура
реструктуризації боргів боржника згідно з планом реструктуризації або мировою
угодою. …, положеннями п.5 Прикінцевих та Перехідних положень …КУзПБ,
встановлені законодавчі обмеження на застосування подальшої (після процедури
реструктуризації боргів боржника) процедури погашення боргів боржника.
7.23. …, законодавчі обмеження на застосування у
справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи (за заборгованістю,
зокрема, за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим
будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника) судової процедури
погашення боргів боржника вказують на законодавчі обмеження і на вчинення тих
процесуальних дій щодо цього боржника, які допускаються у процедурі погашення
боргів, зокрема, і на формування ліквідаційної маси за правилами ст.131
КУзПБ.
7. Позиція Верховного
Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо
особливостей формування ліквідаційної маси у справі про неплатоспроможність
фізичної особи
7.6.Правила та умови виключення окремих
майнових об`єктів боржника - фізичної особи із складу ліквідаційної маси
регламентовані положеннями ст.132 КУзПБ, за змістом яких відповідне
питання може порушуватись після виявлення у боржника майна та формування за
рахунок цього майна ліквідаційної маси, що здійснюється у процедурі погашення
боргів боржника-фізичної особи (ст.131 КУзПБ), яка була застосована до Боржника
у цій справі (пункт 1.1).
Отже,
порушене у спірних правовідносинах питання пов`язано із застосуванням до
боржника-фізичної особи процедури погашення боргів, правила застосування якої регламентовані
відповідними положеннями КУзПБ - розділ IV книги четвертої
"Відновлення платоспроможності фізичної особи.
7.7.Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про
неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог
кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку,
встановленому цим Кодексом (ст.1 КУзПБ).
Одним із
наслідків застосування цієї процедури у справі про неплатоспроможність є
формування ліквідаційної маси боржника - фізичної особи (ст.131 КУзПБ). А тому
питання щодо виключення майна із ліквідаційної маси боржника, як і щодо дозволу
на продаж цього майна можуть бути порушені лише у процедурі погашення боргів у
справі про неплатоспроможність, що і мало місце у спірних правовідносинах (п.1.2,
1.4).
7.8.Постанова від 13.07.2020 про визнання
Боржниці банкрутом та застосування процедури погашення боргів Боржника (п.1.1)
не була оскаржена, а тому не було здійснено оцінку як підстав для запровадження
цієї процедури, так і наслідків її запровадження, одним із яких є формування
ліквідаційної маси, чим і було обумовлено подання у спірних правовідносинах
заяви Боржниці про виключення Домоволодіння з ліквідаційної маси та заяви
керуючого реалізацією майна Боржника про дозвіл на продаж цього майна.
А тому
розгляд поданих щодо Домоволодіння заяв та оцінка визначених в них підстав для
вимог (як щодо виключення цього майна зі складу ліквідаційної маси, так і щодо
надання згоди на його продаж) має здійснюватися через оцінку застосування
процедури погашення боргів Боржника у цій справі, оскільки у спірних
правовідносинах відсутні підстави іншим чином оцінити та вирішити підставність
вимог в цих заявах, окрім як через оцінку застосування процедури погашення
боргів Боржника у цій справі.
Подібного
висновку дійшов ВС в постанові від 20.01.2022 у справі № 910/11257/20 (п.55).
Крім цього,
наведений висновок в цій справі по суті є аналогічним викладеному в цій справі
в постанові від 05.07.2022 (щодо виключення майна зі складу ліквідаційної маси)
та є уточненням (конкретизацією) такого висновку.
7.9. …для розгляду поданих щодо
Домоволодіння заяв необхідно розглянути та вирішити питання щодо застосування
процедури погашення боргів Боржника у цій справі через дослідження та оцінку
застосування до Боржника особливостей, визначених п.5 Прикінцевих та
Перехідних положень КУзПБ (п.7.3, 7.4), у зв`язку з чим Суд зазначає про
таке.
7.10.Пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних
положень цього Кодексу установлено, що протягом п`яти років з дня введення
в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня
введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який
забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем
проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності
фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з
урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
7.11.Отже, наведені в п.5 Прикінцевих та
Перехідних положень КУзПБ особливості застосовуються судом протягом п`яти
років з дня введення в дію цього Кодексу, а провадження у справі про
відновлення платоспроможності фізичних осіб за цими особливостями здійснюється
за таких передумов:
- заборгованість
фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
- ця
заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
- такий
кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
- предмет
іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім`ї
боржника.
7.12.А тому при розгляді заяв фізичних осіб про
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також і на
будь якій іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні
провадження у таких справах, суду, що розглядає таку справу, у разі, коли
боржник - фізична особа обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення
заборгованості, зокрема і за кредитом в іноземній валюті, належить дослідити та
оцінити, зокрема ті обставини, чи мають місце (підтверджені належним чином) імперативно
визначені законом підстави для застосування до відповідних правовідносин та
процедур у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи
особливостей, передбачених положеннями п.5 Прикінцевих та Перехідних
положень КУзПБ.
У цьому
висновку Суд звертається до сталої правової позиції ВС в питанні здійснення
провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за заборгованістю за
кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є
єдиним місцем проживання сім`ї боржника, викладеної в постанові від 25.05.2021 у справі №904/1454/20, що також уточнена в
постанові від 10.08.2021 у справі №918/127/20, та в постановах від 20.01.2022 у
справі №910/11257/20, від 26.05.2022 у справі № 923/984/21.
7.13.В контексті такої умови для застосування
особливостей, передбачених в п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ,
як існування у сім`ї боржника єдиного місця проживання (квартири або житлового
будинку), судам належить виходити зі складу сім`ї боржника (фізичної особи) та,
відповідно, враховувати за правилами цивільного, житлового та сімейного
законодавства не тільки майно, що належить безпосередньо боржнику- фізичній
особі, а й майно, що належить членам сім`ї боржника, та за своїми ознаками є
(або може бути) місцем проживання (квартира або житловий будинок) сім`ї боржника.
Джерелом
відповідної інформації (а відповідно і доказовою базою) як для доведення
боржником, іншими учасниками, так і для дослідження судом зазначених обставин
можуть бути визначені КУзПБ (п.5 ч.2 ст.12, ч.3 ст.116, п.1 ч.2 ст.123):
- інформація
про фінансовий стан боржника, отримана арбітражним керуючим (керуючим
реструктуризацією), зокрема з відповідних Державних реєстрів, з опису майна
боржника, з декларації про майновий стан боржника - фізичної особи,
- звіт
керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий
стан боржника.
У цьому
висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в
постанові від 10.08.2021 у справі № 918/127/20 (пункт 6.8).
7.14.При цьому, для дослідження та оцінки
такого юридичного факту як єдине місце проживання сім`ї боржника (квартири або
житлового будинку) слід виходити також з положень ст.316-319 ЦК України (щодо
права розпорядження особою лише майном, що перебуває у неї на праві власності),
а тому має ураховуватися те майно, що перебуває у боржника та/або членів сім`ї
боржника на праві власності, а якщо це частка відповідного майна, то
ураховуватись також мають положення ст.47 ЖК України (щодо норми
жилої площі на одну особу - 13,65 квадратних метрів) та ч.3 ст.50 цього Кодексу (щодо
вимог, що ставляться до жилих приміщень - недопущення заселення квартири,
збудованої для однієї сім`ї, двома і більше сім`ями або двома і більше
одинокими особами тощо).
Отже, при
дослідженні обставин єдиного місця проживання сім`ї боржника (квартири або
житлового будинку), у розумінні п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні
положення" КУзПБ, не може братись до уваги майно, що перебуває у боржника
та/або членів сім`ї боржника на підставі іншого речового права, відмінного від
права власності (оренда, найм, інші підстави для користування майном як місцем
проживання сім`ї боржника тощо).
У цих
висновках Суд звертається до правової позиції, викладеної в постановах КГС ВС від
14.09.2021 у справі № 908/2536/20 та від 26.05.2022 у справі № 923/984/21.
7.15.Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє
аргументи скаржника (п.5.1), що Домоволодіння не відповідає критеріям єдиного
місця проживання сім`ї Боржника, зокрема, у розумінні пункту 5 розділу
"Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
7.16.Поряд з викладеним, відхиляючи аргументи
скаржника (п.5.4) з посиланням на інше фактичне місце проживання Боржниці та її
Дітей, в місті Біла Церква, що відмінне від адреси Домоволодіння, Суд вважає за
необхідне врахувати правила визначення місця проживання Боржниці та тих її Дітей
(що вважаються за законом неповнолітніми та малолітніми, пункт 3.6 цієї
постанови), які визначені положеннями ст.29, ч.1 ст.405 ЦК України, ст.160
СК України, ст.64, 156 Ж України, ч.2 ст.13 Закону України "Про
свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.11
Закону України "Про охорону дитинства".
7.17.Для офіційного встановлення місця
проживання існує реєстрація такого місця, передбачена, зокрема, ч.10 ст.16
Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання
в Україні", Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою
КМУ від 02.03.2016 № 207 (чинними на момент виникнення спірних
правовідносин) та чинним Порядком декларування та реєстрації місця проживання
(перебування), затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 № 265.
Отже, на
стосунки та права Дітей Боржниці поширюється дія ст.29, 405 ЦК України, 156
ЖК України, ч.2 ст.11, ч.2 ст.18 Закону України "Про охорону
дитинства", у зв`язку з чим у Дітей виникає похідне від аналогічного права
їх матері (Боржниці) користуватися Домоволодінням за умови, що місцем
проживання їх матері є Домоволодіння, що мало місце у спірних правовідносинах
(п.3.6).
У цих
висновках Суд звертається до правової позиції ВП ВС, викладеної в постанові від
26.10.2021 у справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113 цс 21).
7.18.Згідно з ухвалою від 19.12.2019 у цій
справі підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Боржниці стала її заборгованість, зокрема, і перед Кредитором за кредитним
договором … від 08.05.2008 (що підтверджується рішенням Білоцерківського
міськрайонного суду Київської області від 10.06.2015 у справі №
2-2562/11), за яким позичальнику (Боржниці) було надано кредит в сумі 250
000,00 доларів США для придбання нерухомого майна - Домоволодіння, яке стало
предметом забезпечення (іпотеки) виконання зобов`язань за вказаним кредитним
договором (п.3.2-3.4).
7.19.Враховуючи викладене, встановлені судами
обставини щодо заборгованості Боржниці за кредитом в іноземній валюті (яка
виникла до введення в дію КУзПБ), забезпеченим Домоволодінням, що є єдиним
місцем проживання сім`ї Боржника (п.3.2-3.4, 7.14-7.17), вказують на існування
підстав для застосування у цій справі особливостей провадження у справі про
неплатоспроможність, передбачених п.5 Прикінцевих та Перехідних положень
цього КУзПБ.
7.20.У зв`язку з наведеним Суд зазначає про неправомірність висновків апеляційного суду:
- про
незастосування до Боржника у цій справі положень п.5 Прикінцевих та
Перехідних положень КУзПБ лише з тих мотивів, що Боржниця звернулась із
заявою про відкриття провадження у цій справі про банкрутство з підстав,
передбачених ст.115 КУзПБ - без урахування особливостей, визначених п.5 Прикінцевих
та перехідних положень цього Кодексу;
- відсутність,
за цих мотивів апеляційного суду, підстав для з`ясування обставин, чи є
Домоволодіння єдиним місцем проживання сім`ї Боржника;
оскільки ці
висновки зроблені апеляційним судом без урахування вказівок та висновків
касаційного суду в постановах у цій справі від 05.07.2022 (п.7.3, 7.4).
А тому Суд
погоджується з аналогічними аргументами скаржника (п.5.2 у відповідній
частині).
7.21.Водночас, спеціальними нормами п.5 розділу
"Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу щодо процедури
неплатоспроможності окремої категорії боржників - фізичних осіб (за
заборгованістю, зокрема, за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою
або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника)
регламентовано, що у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги
забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд
за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації,
встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не
може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої КМУ на
день ухвалення такого рішення, до моменту повного погашення реструктуризованого
зобов`язання або переходить до наступної процедури та закриває провадження у
справі про неплатоспроможність.
7.22.За змістом наведених норм у справі про
неплатоспроможність такої категорії боржника-фізичної особи (що має окрім іншої
також заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або
житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника)
застосовується лише процедура реструктуризації боргів боржника
згідно з планом реструктуризації або мировою угодою. Тобто, положеннями п.5 Прикінцевих
та Перехідних положень цього КУзПБ, встановлені законодавчі обмеження на
застосування подальшої (після процедури реструктуризації боргів боржника)
процедури погашення боргів боржника.
Тоді як
формування ліквідаційної маси та пов`язані з нею питання (отримання дозволу на
продаж окремих видів майна боржника, виключення зі складу ліквідаційної маси,
реалізація майна боржника тощо) здійснюються у процедурі погашення боргів.
У цьому
висновку Суд звертається до правової позиції ВС, викладеної в постанові від
20.01.2022 у справі № 910/11257/20 (пункт 64).
7.23.Отже, законодавчі обмеження на
застосування у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи (за
заборгованістю, зокрема, за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою
або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника) судової
процедури погашення боргів боржника вказують на законодавчі обмеження і на
вчинення тих процесуальних дій щодо цього боржника, які допускаються у
процедурі погашення боргів, зокрема, і на формування ліквідаційної маси за
правилами ст.131 КУзПБ.
7.24.Дійшовши висновку про законодавчі
обмеження на застосування у цій справі процедури погашення боргів боржника (п.7.22,
7.23), Суд зазначає про відсутність підстав для формування у цій справі про
неплатоспроможність Боржниці ліквідаційної маси за правилами ст.131 КУзПБ,
а тому безпідставне включення до її складу Домоволодіння, що також виключає
його продаж, а, відповідно, і відсутність підстав для отримання в судовому
порядку у цій справі згоди на продаж.
У зв`язку з
цим, попри окремі недоліки у висновках апеляційного суду (п.7.20), що однак не
призвело до ухвалення неправомірного рішення у спірних правовідносинах, Суд, з
мотивів, викладених в цій постанові, погоджується з висновками судів в
оскаржуваних рішеннях про задоволення заяви Боржника про виключення
Домоволодіння зі складу ліквідаційної маси у цій справі та про відхилення заяви
керуючого реалізацією майна Боржника про надання йому дозволу на продаж
Домоволодіння.
Дійшовши
цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (п.5.1, 5.3, 5.4).
Немає коментарів:
Дописати коментар