ПОСТАНОВА
19 червня 2024
року, cправа № 904/6325/21, Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І.,
Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/119896221
У заяві про
неплатоспроможність ОСОБА_1, провадження за якою було відкрито 09.11.2021 року,
ОСОБА_1 зазначила, що має заборгованість по ЄСВ (7 517,10 грн.), по єдиному податку (14 501,40
грн.) та крім цього має значну кількість боргів перед банками, іншими
фінансовими установами, а також фізичними особами. До заяви було надано проєкт
плану реструктуризації боргів, у якому зокрема вказувала про заборгованість перед кредиторами,
загальний розмір якої складав 705 214,11 грн., відсутність у власності майна, офіційне
працевлашування з місячним доходом 1 575,05 грн. За такого майнового стану на
погашення вимог кредиторів пропонувала щомісяця виділяти 100 грн. Кредитори запропонований план реструктуризації не
підтримали. Керуючий реструктуризацією та Боржник до суду подали клопотання про
визнання Боржника банкрутом, просили суд погодитися із об`єктивною
неможливістю й практичною недоцільністю реструктуризації боргів фізичної особи та
можливістю погашення боргів лише шляхом визнання боржника банкрутом і відкриття
процедури погашення її боргів. Приватбанк та Альфа-банк клопотали про зкриття справи. Місцевий г/с Ухвалою від 18.07.2023, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова
від від 30.01.2024), у задоволенні копотань
керуючого реструктуризацією та Боржника відмовив, задовольнив клопотання
кредиторів про закриття справи. Рішення судів обгрунтовано тим, що Боржник не надав доказів щодо намірів покращити свій
фінансовий стан та погасити борги, так як є працездатного
віку, і права на зайняття господарською/підприємницькою діяльністю, права на працевлаштування
не позбавлений; у цьому випадку ОСОБА_1 переслідує виключно цілі списання боргів
шляхом швидкого переходу до наступної процедури, визначеної КУзПБ, що свідчить про існування правових підстав для закриття справи
на підставі ч.11 ст.126 КУзПБ, оскільки боржником та керуючим
реструктуризацією не надано на розгляд зборів кредиторів дійсного та реального
плану реструктуризації боргів. Верховний
Суд залишив судові рішення нижчих судів без змін, вказавши, що не вбачає
підстав для їх зміни чи скасування.
ПОЗИЦІЯ
ВЕРХОВНОГО СУДУ
37. За змістом статті 116 КУзПБ лише
боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
38. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем
презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про
неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни
способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди
стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його
банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його
майна.
39.Реструктуризація боргів боржника - судова
процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з
метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку
виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст.1 КУзПБ).
40. Отже, ця судова процедура є першим,
обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної
особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати
боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з
кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових
потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
41. Саме на цьому акцентував ВС у складі
судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від
22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут
неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної
особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за
рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання
відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про
неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної
особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх
реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити
ефективний механізм продажу активів боржника.
42. За такого підходу у судових процедурах
неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема
у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і
сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується
на приписах ст.3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників
правовідносин мають бути добросовісними (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України), тобто
відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю,
відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного
правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від
дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або
культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати
шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.2, 3 ст.13 ЦК
України).
43. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює
спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу
між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках
кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і
кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у
добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні
процесуальних обов`язків.
44. Зокрема, задля отримання бажаного
результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації
боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:
-
повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116
КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати
інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця,
позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань
перед кредиторами тощо;
- надати
повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї,
щодо розміру та джерел доходів (п.4-11 ч.3 ст.116 КУзПБ), тому у разі
необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного
виконання цих вимог;
- подати
проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим
реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч.4 ст.116,
ч.7 ст.126 КУзПБ);
- повністю
погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану
реструктуризації боргів боржника (ст.125 КУЗПБ);
- погашати
вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його
затвердження (ч.1 ст.128 КУзПБ).
45. КУзПБ містить низку
процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання
боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у
відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника
притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за
неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом
попередніх п`яти років (п.3, 4 ч.4 ст.119 КУзПБ), а також заборону
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника
протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з
підстав, передбачених ч.7 ст.123 КУзПБ;
- закриття
провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником
повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів
його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам
сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної
відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (п.1-3 ч.7 ст.123
КУзПБ);
- відмову у
затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про
неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього
плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не
погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з ч.3 ст.125 КУзПБ або
боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього
процедур, передбачених цим Кодексом (п.1, 2, 5, 6 ч.8 ст.126 КУзПБ);
- дискрецію
господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи
про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури
реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч.11 ст.126
КУзПБ).
46. Системне тлумачення цих приписів
свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип
добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення
від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності
фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм
неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує
обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд
справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення
до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах
об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
47. Саме такий боржник реалізує право
ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду
кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної
реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом
реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення
його платоспроможності.
48. Частиною 7 ст.123 КУзПБ визначено,
що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів
кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1)
боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна
інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо
боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією
про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію
про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і
витрат боржника та членів його сім`ї;
2) майно
членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на
іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед
кредиторами;
3) судовим
рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був
притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за
неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.
49. Верховний Суд звертає увагу на те, що
конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника
за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та
необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення
відповідних фактів господарським судом.
50. До того ж, розширене коло ініціаторів
застосування ч.7 ст.123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень
щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної
особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій
боржника (висновки, викладені в постанові
Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство
Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
51. Враховуючи призначення зазначеної норми
та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд
наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини,
які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст.123
КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до
судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини
справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
52. Відповідно до ч.11 ст.126 КУзПБ, якщо
протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у
справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до
господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами
план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти
рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів
боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у
справі про неплатоспроможність.
53. Порівняльний аналіз положень ч.11 ст.126
КУзПБ з ч.7 ст.123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково
кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності,
колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
54. Такі відмінності дають підстави для
висновку, що неподання погодженого
боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника
протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може
бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи відповідно до ч.11 ст.126 КУзПБ.
55. Водночас, слід враховувати, що сам по
собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є
обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про
відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом ч.11 ст.126 КУзПБ у
такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише
одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху
такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури
погашення його боргів.
56. За загальним правилом закриття
провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття
рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких
обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.
57. Окрім виконання плану реструктуризації
боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття
провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може
вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на
"добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього
провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною
судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від
боргів задля відновлення його платоспроможності.
58. Водночас, очевидним є те, що неподання до
господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації
боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації
боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так
і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
59. За таких обставин однією з процесуальних
гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за ч.11
ст.126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду -
можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і
відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у
справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і
фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів
добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних
правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також
відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність
фізичних осіб (аналогічні висновки,
викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду
справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №
903/806/20).
60. Щодо застосування ч.11 ст.126 КУзПБ Верховний
Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові
від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку
неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і
схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через
призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за
наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і
схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за
одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у
діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки
учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
61. У розвиток цієї правової позиції
Верховний Суд наголосив, що добросовісність
боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і
підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого
руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної
особи у випадках, передбачених ст.123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини,
що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими
обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для
ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до
процедури погашення боргів боржника.
62. Такими обставинами можуть бути, серед
іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин
неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів
тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що
значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною
спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації
членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування
суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від
конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від
відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна
невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення
прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
63. Як встановлено судами попередніх
інстанцій, що звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність фізичної особи, ОСОБА_1 зазначила, що станом на 28.05.2021
року вона має заборгованість по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне
соціальне страхування у сумі 7 517,10 грн. та по єдиному податку - 14 501,40
грн. Крім цього, ОСОБА_1 має значну кількість боргів перед банками, іншими
фінансовими установами, а також фізичними особами, що повністю позбавляє її
платоспроможності
64. До
заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявницею
надано проєкт плану реструктуризації боргів, з якого вбачається:
- станом на
дату подачі заяви у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед кредиторами у
загальному розмірі 705 214,11 грн;
- станом на
дату подання заяви у власності боржника не має жодного майна;
- станом на
дату подання заяви боржниця офіційно працевлаштована у ТОВ "Клініка
Меделіт";
- місячний
дохід боржниці становить 1 575,05 грн;
- розмір
суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів 100 грн.;
- боржниця
перебуває у складному становищі, за якого її дохід є нижчим за законодавчо
встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб;
- у разі
виділення боржником щомісяця суми у розмірі 100 грн. для погашення вимог
кредиторів, на задоволення побутових потреб боржниці залишатиметься лише сума у
розмірі 1475,05 грн.
65.Проаналізувавши зміст плану реструктуризації
стосовно відповідності його положенням ст.124 КУзПБ через призму його
реальності, виконуваності та відповідності самій природі реструктуризації, в
тому числі дослідивши причини незгоди кредиторів з таким планом та його
умовами, суди попередніх інстанцій дійшли до правильних висновків про те, що
визначені у плані умови не можуть свідчити про реальні та беззаперечні наміри
боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, шляхом
подання до суду виконуваного плану реструктуризації, в якому були б враховані
інтереси як боржниці так і кредиторів та який би був спрямований на реальне
погашення заборгованості перед кредиторами, а не її списання/прощення.
66.Доводи ОСОБА_1 про те, що вона з
14.11.2019 року по 01.03.2021 року працевлаштована не була, на даний час її
місячний дохід становить 1 575,05 грн, у зв`язку з чим вона перебуває у
складному матеріальному становищі, викликали у судів попередніх інстанцій
обґрунтовані сумніви щодо походження джерел до існування боржниці та її родини
протягом тривалого часу, з огляду на ініціювання ОСОБА_1 справи про її
неплатоспроможність, в межах якої передбачено сплату авансування винагороди
арбітражного керуючого та в якій вона користується послугами адвоката.
67. Під час розгляду справи судами встановлено
відсутність доказів щодо вжиття боржником заходів стосовно покращення свого
фінансового стану та щодо намірів, спрямованих на погашення заборгованості
перед кредиторами, позаяк боржниця працездатного віку, не позбавлена права на
зайняття господарською/підприємницькою діяльністю, не позбавлена права на
працевлаштування.
68. Слід звернути увагу, що розроблення плану
реструктуризації має відбуватися згідно з вимогами ст. 124 КУзПБ, зокрема,
щодо форми і змісту проєкту плану. Це дасть можливість зборам кредиторів
оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість
прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському
суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення
боргів.
69. Як уже зазначалось вище, під час подання
до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність обов`язком боржника є складення реального (виконуваного)
проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом
грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та
погоджується з кредиторами.
70.Судами встановлено відсутність у
матеріалах справи уточненого плану реструктуризації, складеного після розгляду
господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів, що
свідчить про невиконання мети процедури реструктуризації боргів боржника,
передбаченої Кодексом.
71. Встановлені обставини є свідченням
відсутності намірів боржниці щодо досягнення цілей та завдань
процедури реструктуризації шляхом подання до суду виконуваного плану
реструктуризації.
72. Судами встановлено, що неприйняття
зборами кредиторів рішення про схвалення або відмову у схваленні наявного в
матеріалах справи плану реструктуризації боргів жодним чином не може свідчити
про неналежну реалізацію кредиторами своїх правомочностей або їх недобросовісну
поведінку.
73. Як встановили суди під час розгляду
справи, причиною неподання погодженого боржником і схваленого плану
реструктуризації боргів є формальний підхід боржниці до складення плану
реструктуризації, без визначення дієвого механізму погашення боргів перед
кредитором. Такі обставини не демонструють ефективне прагнення боржника до
компромісу з кредитором щодо умов реструктуризації боргів та в межах
об`єктивних можливостей вживати заходів до задоволення їх вимог.
74. Отже, саме поведінка боржниці є
недобросовісною, оскільки містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань,
маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що є
зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про
неплатоспроможність.
75.У цьому випадку, за встановлених обставин недобросовісної поведінки боржниці, слід погодитись із висновками, до яких дійшли суди у оскаржуваних судових рішеннях про те, що ОСОБА_1 переслідує виключно цілі списання боргів шляхом швидкого переходу до наступної процедури, визначеної КУзПБ, що свідчить про існування правових підстав для закриття провадження у справі на підставі ч.11 ст.126 КУзПБ, оскільки боржником та керуючим реструктуризацією боргів боржника не надано на розгляд зборів кредиторів дійсного та реального плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Немає коментарів:
Дописати коментар