ПОСТАНОВА 14 червня 2023 року, cправа № 916/3871/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І., https://reyestr.court.gov.ua/Review/111610921
У справі про
неплатоспроможність ФО, провадження у якій було відкрито 14.01.2022, від АТ "Ощадбанк" 03.08.2022 надійшло
клопотання про закриття справи, в обґрунтування якого зазначено подання
Боржницею неточних відомостей у Декларації, подання виправлених декларацій з
порушенням 7-денного строку, а також відсутність проекту плану реструктуризації
боргів. Місцевий г/с постановою від 07.12.2022 процедуру
реструктуризації припинив, ввів процедуру погашення боргів, задовольнив клопотання
ОСОБА_1 про поновлення строків на подання уточнюючих Декларацій, як пропущених
з поважних причин, вказав, що судом не встановлено ознак зловживання Боржницею своїми процесуальними права щодо
інших учасників справи; у Деклараціях зазначена повна та
достовірна інформація про майно, доходи та витрати Боржниці та членів її сім`ї,
порушень, які визначені п. 1 ч.7 ст.123 КУзПБ не встановлено; План
реструктуризації надавався кредиторам на розгляд, однак не був схвалений
забезпеченим кредитором, що унеможливлює його розгляд судом. На переконання
суду першої інстанції, з урахуванням того, що боргові зобов`язання ОСОБА_1
значно перевищують її майнові активи, за рахунок яких можливо погасити борги,
за відсутності затвердженого судом плану реструктуризації боргів та за
наявності ознак неплатоспроможності наявні підстави для визнання Боржниці
банкрутом та введення процедури погашення боргів. Апеляційний г/с постановою
від 13.03.2023 скасував судове рішення місцевого г/с та справу закрив, керувався тим, що Боржниця у Деклараціях відобразила недостовірні відомості, зокрема щодо отриманого доходу від передачі майна в
оренду, а також послався на відсутність доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, зокрема
вжиття заходів щодо отримання доходу задля погашення існуючої значної
заборгованості, що за висновком апеляційного г/с не може свідчити про добросовісну поведінку Боржниці; також Боржницею було надано План реструктуризації,
який не містить усі необхідні відомості, передбачені ст.124 КУзПБ (зокрема не вказано обставин, які спричинили
неплатоспроможність, усіх доходів боржника, які він має та розраховує отримати
протягом процедури реструктуризації, розміру суми, яка щомісячно буде
виділятися на погашення вимог кредиторів, черговості та строків реалізації
предмету іпотеки) та загалом носить формальний характер, оскільки зі
змісту поданих суду уточнених декларацій ОСОБА_1 взагалі не
мала наміру щодо виконання наданого до суду плану реструктуризації, а, навпаки,
мала на меті прийняття рішення про визнання банкрутом та перехід до процедури
погашення боргів
Обставини, які викликали сумніви в добросовісності Боржниці:
1)при
зверненні до суду із заявою Боржниця зазначала, що її дохід є мінливим,
зокрема, залежить від отримання грошових коштів від оренди іпотечної квартири;
2)в
уточнюючій Декларації за 2020 рік вказала інформацію про отриманий дохід від
орендної плати у сумі 90 тис. грн , а потім у поясненнях від 25.08.2022
спростувала відповідну інформацію як помилка, допущена при заповненні
Декларації
3)Боржницею не надано жодних розумних пояснень з приводу того,
чому за наявності у
власності квартири, яка, за її твердженням, не перебуває в оренді та відповідно
не приносить їй дохід, остання проживає на досить невеликій площі будинку, який
належить її дядьку, разом із ним та його дружиною. При цьому, як стверджує
Боржниця, останні не ведуть спільне господарство;
4)Відповідно до відомостей, наданих самою
Боржницею, починаючи з 2009 року у неї відсутнє офіційне постійне місце
працевлаштування, що свідчить про те, що офіційно не отримує дохід та не може
забезпечувати власне життєзабезпечення. Втім, жодних доказів на
підтвердження того, що Боржниця об`єктивно не має змоги працювати, отримувати
дохід, зокрема й задля погашення власних боргів, наявні матеріли справи не
містять, а Боржницею не надано;
5)Боржницею не
надано й жодних пояснень з приводу того, що було перепоною, у випадку відсутності постійного
працевлаштування та отримання доходу, для передачі в оренду квартири, що
знаходиться у її власності, у тому числі задля погашення існуючої
заборгованості;
6)Боржниця, стверджує, що не має жодного доходу та не має можливості погасити існуючу
заборгованість перед кредиторами, неодноразово перетинала державний кордон України протягом 2019-2021 років, в т. ч.
авіасполученням, що безумовно потребує витрат, та відповідно викликає
обґрунтовані сумніви щодо дійсного майнового стану боржника.
Верховний Суд
залишив постанову апеляційного г/с без змін, вказавши, що погоджується з тим,
що ненадання Боржницею повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів та
витрат, доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, зокрема ненадання
плану реструктуризації боргів та не відображення у проєкті плану
реструктуризації усіх відомостей, передбачених у ст. 124 КУзПБ, свідчить
про недобросовісну поведінку Боржниці, що є достатньою підставою для закриття справи
за ч.11 ст. 126 КУзПБ; висновок апеляційного г/с про закриття провадження у
справі про неплатоспроможність за ч.11 ст.126 КУзПБ ґрунтується на
встановлених судом обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з
приписами чинного законодавства та висновками ВС щодо застосування норм права у
подібних правовідносинах.
Короткі висновки:
Ø ч.1 ст. 130 КУзПБ … хоча і
регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не
визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить
з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.
Ø
у
випадку неподання до г/с протягом трьох місяців погоджений боржником і
схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, суд, через призму
судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними
у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і
схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за
одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у
діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки
учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Ø
ненадання
Боржницею повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат, доказів
сумлінного виконання обов`язків боржника, зокрема ненадання плану
реструктуризації боргів та невідображення у проєкті плану реструктуризації усіх
відомостей, передбачених у ст. 124 КУзПБ, свідчить про недобросовісну
поведінку Боржниці, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі
про неплатоспроможність за ч.11 ст. 126 КУзПБ.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Ø
За ч.2
ст.6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові
процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.
Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність
разом з визнанням боржника банкрутом.
Ø
Регулювання
процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи наведено в розділі
ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (ст.
124-129 Кодексу).
Ø
Реструктуризація
боргів боржника - це судова
процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з
метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку
виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст.
1 КУзПБ).
Ø
Отже,
ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про
неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право
на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних
можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення
частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення
(списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Ø
За
приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має
строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі
про неплатоспроможність фізичної особи.
Ø
В
ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника
господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського
суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох
місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (п.8 ч.5 ст.119 КУзПБ).
Ø
Попереднє
засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у
справі про неплатоспроможність (ч.2 ст. 122 КУзПБ).
Ø
Стаття
124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів
боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (ч.2),
а ч.4 цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану
реструктуризації боргів боржника.
Ø
Так,
ч.2 ст.124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів
боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність
боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх
розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за
результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника
(проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому
числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури
реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для
погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть
прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір
суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у
розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу,
яка перебуває на його утриманні.
Ø
Згідно
з ч.3 ст.124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника може
містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації
боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення,
черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати
від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому
числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або
прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника
третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших
правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на
покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів
(перекваліфікація, працевлаштування тощо). Задоволення вимог кредиторів
здійснюється арбітражним керуючим пропорційно за рахунок коштів, отриманих від
виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом.
Ø
У
свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно
до вимог ст.124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це
дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення
платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його
схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і
прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Ø
Отже,
при поданні до г/с заяви про відкриття провадження у справі про
неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального
(виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду г/с
грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточняється та
погоджується з кредиторами.
Ø
Як
встановлено судом апеляційної інстанції, у наданому боржником проекті плану
реструктуризації не відображено усіх відомостей, як того вимагають
положення ст. 124 КУзПБ, зокрема не вказано обставин, які спричинили
неплатоспроможність, усіх доходів боржника, які він має та розраховує отримати
протягом процедури реструктуризації, розміру суми, яка щомісячно буде
виділятися на погашення вимог кредиторів, черговості та строків реалізації
предмету іпотеки.
Ø
Верховний
Суд враховує, що наведені обставини, встановлені апеляційним судом, відповідають
матеріалам справи та не спростовуються доводами касаційної скарги боржника.
Ø Крім того, суд апеляційної інстанції
обґрунтовано зазначив про те, що місцевий г/с, вказавши про неможливість
розгляду судом плану реструктуризації боргів з підстав його несхвалення
кредиторами, яким він надавався боржником, помилково не перевірив питання
того, чи відповідає такий план приписам ст. 124 КУзПБ.
Ø
З
наведеного суд касаційної інстанції відзначає, що належної оцінки плану
реструктуризації боргів боржника судом першої інстанції надано не було, що мало
наслідком неповне з`ясування причин незгоди заставного кредитора з таким
планом, його умовами та спрямованості на реальне погашення вимог кредитора, що
може характеризувати добросовісність чи недобросовісність боржника.
Ø
Щодо
висновків місцевого г/с, спростованих судом апеляційної інстанції, про
можливість переходу до процедури погашення боргів боржника колегія суддів
враховує таке.
Ø
За
змістом ч.1 ст. 130 КУзПБ г/с ухвалює постанову про визнання
боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох
випадках, якщо:
-
протягом
120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами
кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів
боржника;
-
зборами
кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Ø
Ця
норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника,
проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що
належить з`ясувати суду
для переходу до наступної судової процедури у справі.
Ø
Зокрема,
у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від
26.05.2022 № 903/806/20 було відзначено, що до встановленого строку визнання
боржника банкрутом за ч.1 ст.130 КУзПБ г/с у судовому засіданні,
призначеному згідно з п.2 ч.4 ст.122 КУзПБ, зобов`язаний з`ясувати причини
неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та
за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення
процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у
справі про неплатоспроможність в порядку ч.11 ст. 126 КУзПБ
Ø
Зважаючи
на те, що судом першої інстанції не було проаналізовано зміст плану
реструктуризації стосовно відповідності його положенням ст.124 КУзПБ через
призму його реальності, виконуваності та відповідності самій природі
реструктуризації, не досліджено причин незгоди заставного кредитора з таким
планом та його умовами, не відображення цих питань в постанові про визнання
боржника банкрутом, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком
апеляційного суду про помилковість (з підстав передчасності) визнання банкрутом
фізичної особи ОСОБА_1 та введення процедури погашення боргів боржника.
Ø
Відповідно
до ч.11 ст. 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення
ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення
процедури реструктуризації боргів боржника до г/с не поданий погоджений
боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, г/с
має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття
процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про
неплатоспроможність.
Ø
У
постанові ВС від 25.08.2021 у справі №925/473/20 викладена правова позиція, що
також підтримана у постанові цього Суду у складі судової палати для розгляду
справ про банкрутство КГС у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 (на
які посилається скаржник), за змістом якої суд може прийняти рішення про
перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного
виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня
відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не
прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (ч.1 ст.
130 КУзПБ).
Ø
Адже,
у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування
боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може
полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану
реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум
погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який
не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Ø
Така
поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до
відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами
кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1
ст.130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення
боргів.
Ø
Верховний
Суд зауважив, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим
контролем, оскільки г/с та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості
надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною
та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки
ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання
заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на
доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Ø
Таким
чином, у випадку неподання до г/с протягом трьох місяців погоджений
боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника,
суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім
переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини
неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану
реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у
діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності
боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження
у справі про неплатоспроможність.
Ø
У
розвиток цієї правової позиції ВС у складі судової палати для розгляду справ
про банкрутство КГС у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив,
що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм
для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого
руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної
особи у випадках, передбачених ст.123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну
поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають
врахуванню г/с як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у
справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Ø
Такими
обставинами можуть бути,
серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин
неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів
тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що
значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною
спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації
членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування
суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від
конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від
відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність
плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів
щодо отримання боргу в розумні строки.
…
Ø Виходячи із встановлених у цій справі
фактичних обставин, вищезазначених положень законодавства та правових висновків
ВС, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те,
що ненадання Боржницею повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів
та витрат, доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, зокрема ненадання
плану реструктуризації боргів та невідображення у проєкті плану
реструктуризації усіх відомостей, передбачених у ст. 124 КУзПБ, свідчить
про недобросовісну поведінку Боржниці, що є достатньою підставою для закриття
провадження у справі про неплатоспроможність за ч.11 ст. 126 КУзПБ.
Ø
Таким
чином, оскаржувана постанова ухвалена у відповідності до норм чинного
законодавства, тому доводи скаржника про неправомірність висновків апеляційного
господарського суду щодо наявності підстав для закриття провадження у справі
колегія суддів відхиляє з підстав їх необґрунтованості.
Ø
Зазначеним
вище спростовуються доводи касаційної скарги стосовно неврахування апеляційним
г/с відповідних правових висновків, викладених у постановах ВС від 25.08.2021 у
справі №925/473/20, від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 від 26.05.2022 у
справі №903/806/20.
Ø
Посилання
в касаційній скарзі на правові висновки у постанові ВС від 22.04.2021 у справі
№918/420/16, ухваленій за результатами розгляду питання про перехід до судової
процедури ліквідації у справі про банкрутство юридичної особи, судом
відхиляються, оскільки правовідносини не є релевантними цій справі про
неплатоспроможність фізичної особи.
Ø
Щодо
доводів касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновку
ВС щодо застосування ст.126, 130 КУзПБ, викладеного у постанові від
20.09.2022 у справі №920/27/21, колегія суддів зауважує, що відмінність
правозастосування у вказаній постанові та у цій справі зумовлена неоднаковими
фактичними обставинами справ, встановленими судами, іншими поданими сторонами
та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й
прийнято судове рішення, що виключає подібність названих справ, зокрема, за
змістовним критерієм.
Ø
З
урахуванням вищезазначеного у сукупності, колегія суддів вважає, що висновок
суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі про
неплатоспроможність за ч.11 ст.126 КУзПБ ґрунтується на встановлених судом
обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного
законодавства та висновками ВС щодо застосування норм права у подібних
правовідносинах, ….
Немає коментарів:
Дописати коментар