ПОСТАНОВА 20 січня 2022 року, cправа
№ 910/11257/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського
О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102939654
У справі про неплатоспроможність ОСОБА_1,
провадження у якій відкрито 09.09.2020, а 14.04.2021 Боржника визнано банкрутом, введено процедуру
погашення боргів, керуючий реалізацією 28.04.2021
провів інвентаризацію майна Боржника та включив до інвентаризаційного опису
основних засобів та Акту про проведення інвентаризації квартиру загальною
площею 104,1 кв.м. житлова площа – 52,60 кв.м., яка була предметом іпотеки на
забезпечення Кредитного договору від 03.07.2008 (кредит в іноземній валюті), а
також єдиним місцем сім’ї боржника (п’ять осіб: боржник, його дружина, син та
дві доньки). Такі дії арбітражного керуючого стали підставою звернення ОСОБА_1
з клопотанням про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника
квартири. Боржник доводи, що відповідно до норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна
громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» вказана квартира, як єдине місце проживання боржника
та його сім`ї, не має бути включена до ліквідаційної маси, оскільки на неї не
може бути звернено стягнення. Місцевий г/с ухвалою від 14.07.2021
клопотання боржника задовольнив, вказавши, що станом на дату подачі клопотання
та станом на дату його розгляду Закон України «Про мораторій
на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в
іноземній валюті» є чинним, майном боржника яке
включено до ліквідаційної маси, та на яке згідно із законодавством України не
може бути звернено стягнення є квартира, яка є єдиним місцем проживання
Боржника та його сім`ї, а тому підлягає виключенню з ліквідаційної маси
Боржника. Апеляційний г/с постановою від 21.09.2021 апеляційну скаргу
ТОВ «НЕО СОЛАР» задовольнив частково, вказав на те, що обмеження на включення квартири
до ліквідаційної маси боржника мають враховуватися з огляду на тимчасовий
характер мораторію, а тому постановив виключити квартиру з ліквідаційної
маси майна боржника до закінчення дії
мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення
кредитів в іноземній валюті, введеного Законом України «Про
мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення
кредитів в іноземній валюті». Верховний Суд касаційну
скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, скасував оскаржувані рішення і направив
справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав, що суди не вірно застосували
норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України,
наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» у
поєднанні з положеннями КУзПБ, не надали
оцінки заявленим вимогам з урахуванням приписів КУзПБ, зокрема тими що передбачають процедуру формування
ліквідаційної маси, умови та порядок виключення майна боржника з ліквідаційної
маси; не звернули увагу, що норми Закону
України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як
забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VII від 03.06.2014 знайшли своє відображення у нормах п.5
Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, які передбачають застосування до такого боржника лише процедури
реструктуризації боргів боржника згідно з планом реструктуризації або з мировою
угодою, при цьому формування ліквідаційної маси передбачено лише після введення
процедури погашення боргів боржника.
Короткі висновки:
63.При розгляді заяв фізичних осіб про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність, а також на будь якій
іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у
цих справах (розгляді та затвердженні плану реструктуризації боргів боржника
тощо) суду, що розглядає цю справу, у разі, коли боржник - фізична особа
обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості за кредитом в
іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають
місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для
застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про
неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених
положеннями п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення
боргів боржника, складає ліквідаційну масу (п.1 ст.131 КУзПБ).
34. Відповідно до п.6 ст.131
КУзПБ до складу ліквідаційної маси не
включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира
загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше
13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок
загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом
забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не
може бути звернено стягнення.
…
41. Законом України «Про
мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення
кредитів в іноземній валюті» встановлені тимчасові
обмеження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
41. Відповідно до ч.1 вказаного вище Закону, протягом дії
цього Закону не може бути примусово звернено стягнення (відчужене
без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме
житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права
на нього, що є предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового
будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань
фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами,
наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті,
та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно
використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є
об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у
позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого
нерухомого житлового майна; або
таке нерухоме житлове майно придбавалося
за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона
реєстрації місця проживання
позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого
житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у
власності немає іншого нерухомого житлового майна;
загальна площа такого нерухомого житлового майна
(об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 кв.м. для
квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.
42. Пункт 2 Розділу П Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті»
№1381-ІХ від 13.04.2021 передбачає, що Закон
України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як
забезпечення кредитів в іноземній валюті» …; із
змінами, внесеними Законом України від 16.09.2020 № 895-ІХ) втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання
чинності цим Законом.
43. 23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України № 1381-IX «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», спрямований на захист та відновлення платоспроможності
позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній
валюті, шляхом їх реструктуризації.
44. Дію Закону «Про
мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення
кредитів в іноземній валюті» (який втратив
чинність 21 квітня 2021 року) поновлено п`ять місяців з дня набрання
чинності Законом № 1381-IX, тобто діє з
23 квітня 2021 року до 23 вересня 2021 року.
45.За правовим висновком ВП ВС, викладеним у постанові від 10.04.2019
в справі № 726/1538/16-ц (провадження № 14-111цс19), Закон України «Про мораторій на стягнення майна
громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» застосовується при одночасній наявності всіх
перерахованих у ньому умов.
46.Мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням
від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як
забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом, не передбачає
втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у
випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово
забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет
іпотеки (застави).
47.Положення вказаного Закон є правовою підставою, яка унеможливлює органам і
посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення
стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати
заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої
категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень
цього Закону на період його
чинності.
48. …на момент розгляду клопотання боржника (п.5
цієї Постанови) та прийняття судом першої інстанції ухвали (від
14.07.2021), діяв запроваджений Законом України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в
іноземній валюті» мораторій щодо майна боржника
на яке не може бути звернено стягнення. При цьому, суд апеляційної інстанції
вказав, що обмеження на включення майна до ліквідаційної маси боржника мають
враховуватися з огляду на тимчасовий характер мораторію, чого господарський суд
першої інстанції не врахував.
49. Колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та
апеляційної інстанції з огляду на наступне.
50.Приписи ст.131 КУзПБ, зокрема п.6, визначають перелік майна яке не підлягає
включенню до складу ліквідаційної маси (житло, яке є єдиним місцем
проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних
метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена
сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних
метрів) та не є предметом забезпечення). Спірне майно не підпадає під
визначення такого майна, оскільки є предметом забезпечення.
51. Також, спірне майно не може бути віднесене до складу «інше майно
боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення»,
оскільки не міститься у переліку видів майна, на яке не може бути звернено
стягнення, наведеному у Додатку до Закону України «Про виконавче провадження».
53. Оскільки мораторій за Законом
України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як
забезпечення кредитів в іноземній валюті» носить
тимчасовий характер, поширення правового режиму мораторію на визначені Законом
майно/майнові на час його дії щодо цього майна/майнових прав є лише
відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання.
В цьому випадку, мораторій за вказаним
законом є лише відстроченням реалізації такого майна в процедурі погашення
боргів боржника.
54. При цьому, слід зазначити, що умови та порядок виключення
окремих майнових об`єктів боржника із складу ліквідаційної маси містяться
у ст.132 КУзПБ.
55. Проте, суди попередніх інстанцій під час розгляду клопотання
ОСОБА_1 викладене вище не врахували, не надали оцінки заявленим вимогам з
урахуванням приписів КУзПБ, зокрема тими що передбачаються процедуру формування
ліквідаційної маси, умови та порядок виключення майна боржника з ліквідаційної
маси.
56. Водночас, слід зауважити, що норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна
громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»
№1304-VII від 03.06.2014 знайшли своє
відображення у нормах КУзПБ, але суди
попередніх інстанцій не звернули на таке уваги.
57. …, п.5 Прикінцевих та Перехідних
положень КУзПБ установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію
цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня
введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який
забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем
проживання сім`ї боржника, реструктурується за процедурою неплатоспроможності
фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з
урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
58. Отже, законодавець запровадив тимчасові
(що застосовуються протягом встановленого законом обмеженого періоду часу)
особливості процедури неплатоспроможності окремої категорії боржників -
фізичних осіб, виходячи з особливостей підстав виникнення та складу його
заборгованості перед кредитором та виходячи з особливостей його забезпечення за
відповідними зобов`язаннями.
59. Провадження у справі про відновлення
платоспроможності фізичних осіб за цими особливостями здійснюється (з розглядом
та визнанням вимог кредиторів, розробленням, затвердженням та виконанням плану
реструктуризації боргів боржника - фізичної особи тощо) за таких передумов:
- заборгованість фізичної особи
виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
- ця заборгованість фізичної
особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
- такий кредит забезпечений
іпотекою квартири або житлового будинку;
- предмет іпотеки (квартира або
житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
60. В контексті наведеної умови для
застосування у справі про неплатоспроможність фізичної особи особливостей,
передбачених в п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, а саме умови
існування у сім`ї боржника єдиного місяця проживання (квартири або житлового
будинку), судам при дослідженні цієї умови належить виходити зі складу сім`ї
боржника (фізичної особи) та, відповідно, враховувати за правилами цивільного,
житлового та сімейного законодавства не тільки майно, що належить безпосередньо
боржнику- фізичній особі, а й майно, що належить членам сім`ї боржника, та за
своїми ознаками є (або може бути) місцем проживання (квартира або житловий
будинок) сім`ї боржника.
61. У цьому висновку суд виходить з того, що
за положеннями п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ поняття
"сім`я боржника" характеризується множинністю осіб, а тому єдиним
місцем проживання сім`ї боржника у розумінні п.5 Прикінцевих та Перехідних
положень КУзПБ вважається не тільки майно (квартира або житловий будинок),
що перебуває у власності боржника, а й майно (квартира або житловий будинок),
що перебуває у власності членів його сім`ї, та може бути місцем проживання
сім`ї боржника за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства.
62.При цьому джерелом відповідної інформації
(а відповідно і доказовою базою) як для доведення боржником, іншими учасниками,
так і для дослідження судом зазначених обставин можуть бути визначені КУзПБ (п.5
ч.2 ст.12, ч.3 ст.116, п.1 ч.2 ст.123):
- інформація про фінансовий стан
боржника, отримана арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією), зокрема з
відповідних Державних реєстрів, з опису майна боржника, з декларації про
майновий стан боржника - фізичної особи,
- звіт керуючого
реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан
боржника.
63.При розгляді заяв фізичних осіб про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність, а також на будь якій
іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у
цих справах (розгляді та затвердженні плану реструктуризації боргів боржника
тощо) суду, що розглядає цю справу, у разі, коли боржник - фізична особа
обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості за кредитом в
іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають
місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для
застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про
неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених
положеннями п.5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ.
У цьому висновку Суд звертається
до правової позиції ВС, викладеної в постанові від 25.05.2021 у справі №
904/1454/20.
64.Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення умов
наведених у п.45.3. цієї Постанови, передбачає застосування до такого боржника лише процедури
реструктуризації боргів боржника згідно з планом реструктуризації або з мировою
угодою, при цьому формування ліквідаційної маси передбачено лише після введення
процедури погашення боргів боржника (стаття 130 КУзПБ).
68. …, колегія суддів ВС констатує, що …при розгляді цієї справи суди
не вірно застосували норми Закону
України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як
забезпечення кредитів в іноземній валюті» у
поєднанні з положеннями КУзПБ, не
встановили підстав вилучення майна боржника з ліквідаційної маси з урахуванням
приписів спеціального Закону, а відтак такої можливості, з урахуванням
тимчасового характеру мораторію введеного Законом України «Про
мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення
кредитів в іноземній валюті».
70…., колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , скасування оскаржуваних рішень і направлення цієї справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Немає коментарів:
Дописати коментар